№ 755/4571/24
№ 3/755/2088/24
"24" квітня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
ОСОБА_1 , 26 лютого 2024 року, о 14 годині 35 хвилин та 04 березня 2024 року, о 09 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 1, порушив правила адміністративного нагляду, винесеного під особистий підпис, а саме перебував у кафетерії, де реалізується горілка на розлив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП є обов'язковою, проте у встановлений судом час останній не з'являвся.
Враховуючи дані обставини, суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 187 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 919451 та серії ВАБ № 919449; рапортами працівника поліції; ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2022 року, відповідно до якої, строком на 1 (один) рік встановлено адміністративний нагляд відносно ОСОБА_1 , який ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року було продовжено, та яким встановлено обмеження, зокрема - заборонено відвідувати кафе, бари, ресторани та інші розважальні заклади, де реалізуються спиртні напої на розлив, а також, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.01.2024 року щодо кваліфікації за ч. 2 ст. 187 КУпАП, а саме - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
У діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 33, 40-1, 187, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя