Справа №:2604/3575/2012
Провадження №: 6/755/1043/20
"21" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: САВЛУК Т.В., розглянувши в приміщені Дніпровського районним суду міста Києва цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист №2604/3575/2012 виданий 23.04.2012 Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 01 липня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 466 235,00 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 5 033,70 грн.
Подання обґрунтував тим, що виконавчий документ вступив у законну силу 05 квітня 2012 року, боржником за цим виконавчим документом виступає ОСОБА_1 , яка на дату звернення з цим поданням рішення в добровільному порядку не виконала, декларацію виконавцю не надала, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.09.2008 року за реєстровим №5245, який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3131166 та посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,067 га, за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),кадастровий номер земельної ділянки - 5110800000:04:016:0051. Зазначене майно є предметом іпотеки відповідно договору Іпотеки від 12.09.2008 за реєстровим №5251, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М.
Проте, вказана земельна ділянка не зареєстрована за боржником в установленому законом порядку, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
09 грудня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва (суддя Катющенко В.П.) постановлено ухвалу про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
09 червня 2020 Київським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
09 липня 2020 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
Відповідно до ч. 11 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця
У поданні приватний виконавець просив справу розглянути у його відсутність.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить наступного висновку.
Як убачається з матеріалів цивільної справи, 23 квітня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист№2604/3575/2012 на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 01 липня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 466 235,00 грн та витрат по оплаті третейського збору в сумі 5 033,70 грн, в частині вимог, які пред'явлено до боржника ОСОБА_1 .
Постановою від 23 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого органу Одеської області Щербаковим Ю.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа №2604/3575/2012 виданого Дніпровським районним судом м. Києва 23 квітня 2012 року.
23 травня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови: про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта в розділі «Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно» зазначено, що на підставі постанови державного виконавця ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області Ісупової Н.В. накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору № 5251.
Відповідно до іпотечного договору від 12.09.2008 предметом договору є земельна ділянка площею 067 га за адресою: АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки 51108000000:04:016:0051.
За правилом ч.10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Звертаючись до суду, приватний виконавець Щербаков Юрій Сергійович просить вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки по зазначеній справі, а саме: земельної ділянки площею 0,067 га, за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),кадастровий номер земельної ділянки - 5110800000:04:016:0051.
Разом з тим, з аналізу положень статей 33,37,38 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку».
Згідно правових висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі 462/2138/15-ц, за яким: норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання судових рішень про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Зважаючи на викладене, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, не підлягає задоволенню в порядку визначеному п.10 ст.440 ЦПК України з підстав того, що приватний виконавець не довів наявність таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є крайнім заходом, є передчасним, а тому в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись статями 48, 50, Закону України «Про виконавче провадження», статями 354, 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.