Справа №:755/6311/24
Провадження №: 1-кс/755/1514/24
"23" квітня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження №12024100040000780 від 04 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблунівка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, працевлаштованого в ТОВ «Інфозахист», неодруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
23 квітня 2024 року у провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100040000780, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2024 року, щодо ОСОБА_5 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.2015 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу з метою подальшого збуту.
В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, вирішив незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу.
Так, 15.03.2024 за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 14-А , згідно постанови про проведення оперативної закупки, у присутності понятих працівниками Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області було проведено огляд громадянина ОСОБА_7 та вручено останньому грошові кошти у сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень для проведення оперативної закупки.
В подальшому, 15.03.2024 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: м.Київ, пр. Берестейський, 138, поряд з приміщенням «McDonald's», передав із рук в руки ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень. В свою чергу, ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 поліетиленовий пакет, всередині якого містилася речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 179,38 г.
Після цього, 15.03.2024 р. в ході проведення огляду місця події в період часу з 20 год. 05 до 20 год. 20 хв за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 134/1 , громадянин ОСОБА_7 добровільно надав для вилучення поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 179,38 г., який ОСОБА_5 збув в ході проведення оперативної закупки за грошові кошти в сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень.
Крім того, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.2015 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, з метою подальшого збуту.
У подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторний незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, вирішив повторно незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу.
Так, 21.04.2024 р. за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 14-А , згідно постанови про проведення оперативної закупки, у присутності понятих працівниками Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області було проведено огляд громадянина ОСОБА_7 та вручено останньому спеціальні імітаційні засоби у вигляді несправжніх грошових коштів в сумі 31 000 (тридцять одна тисяча) доларів США (що станом на 21.04.2024, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ, складає 1 227 714,7 грн.) для проведення оперативної закупки.
В подальшому, в цей же день, а саме 21.04.2024 року приблизно о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , використовуючи власний транспортний засіб - автомобіль марки «Renault Laguna» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, прибув на раніше обумовлене з ОСОБА_7 місце, а саме за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 , де повторно збув ОСОБА_7 чотири пластикові ємності з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу в одній з пластикових ємностей складає 967 г.
Після цього ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 спеціальні імітаційні засоби у вигляді несправжніх грошових коштів в сумі 31 000 (тридцять одна тисяча) доларів США (що станом на 21.04.2024, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ, складає 1 227 714,7 грн.), тим самим ОСОБА_5 незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав, перевіз та зберігав з метою подальшого збуту та збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.
Канабіс, згідно Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене; знищення, ховання чи спотворення речей і документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснення незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених у клопотанні. Зауважив, що на цей час у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні, які є підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 зауважив що, на його думку, не виключена провокація злочину. Просив врахувати, що підозрюваний доглядає матір, яка потребує його допомоги, а також хворий на бронхіальну астму та перебування в умовах слідчого ізолятора може погіршити його стан здоров'я. При цьому, вважав, що ризики прокурором не обґрунтовані. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції ГУНП в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040000780, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
21 квітня 2024 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
22 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр; протоколами огляду місця події; протоколами допитів свідків; висновками експертних досліджень; протоколами обшуку; іншими доказами у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний стан, стан здоров'я, матеріальне становище, стійкість соціальних зв'язків та доходить висновку, що докази та конкретні обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на тяжкість покарання, яке може бути призначене останньому у разі доведення його вини; знищення, сховання чи спотворення речей і документів, що мають важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що на цій стадії органом досудового розслідування можуть бути відшукані не усі докази; здійснення незаконного впливу на інших можливих фігурантів, які причетні до вчинення злочину, особи яких наразі не встановлені органом досудового розслідування, з огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурором в судовому засіданні не було доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину 2021 року народження, має постійне місце проживання та реєстрацію, є учасником бойових дій, який у період з лютого 2022 року по травень 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України і захисту безпеки населення на тлі військової агресії РФ проти України, та отримав поранення під час проходження військової служби, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, процесуальну поведінку підозрюваного, вважаю наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ.
У відповідності до ч. 3 ст. 202 КПК України негайно доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , після чого звільнити з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_7 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 22 червня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1