Справа №:755/2252/24
Провадження №: 1-в/755/128/24
"06" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривій Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу розміром п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, який змінено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року, на покарання у виді громадських робіт строком 50 (п'ятдесят) годин.
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
інспектора ОСОБА_5 ,
встановив:
Фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області подала до суду клопотання про вирішення питання про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності, засудженого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2018 року ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
03 грудня 2018 року ОСОБА_3 був поставлений на облік Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київської області, та було направлено виклик до уповноваженого органу з питань пробації, однак останній не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
07 грудня 2018 року на адресу ОСОБА_3 повторно надіслано виклик з вимогою з'явитись до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області, однак останній повторно не з'явився до відділу пробації, про причини свої неявки не повідомив.
07 грудня 2018 року уповноваженою особою Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 . Під час виходу за вказаною адресою двері помешкання відчинила жінка, яка відмовилась представитись, та повідомила про те, що засудженого знає, однак він не проживає вже декілька років, його місцезнаходження їй не відоме.
11 грудня 2018 року на адресу Чигиринського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області надіслано запит з прохання перевірити факт проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
11 грудня 2018 року Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області для встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 були розпочаті першочергові заходи з виявлення засудженого, місцезнаходження якого не відоме.
27 грудня 2018 року, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено виклик до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області з вимогою з'явитись 02 січня 2019 року, однак останній до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області не з'явився, про причини свої неявки не повідомив.
14 січня 2019 року надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, де вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Києві та Київській області зареєстрованим не значиться.
У відповіді Київського клінічного бюро судово-медичної експертизи Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 18 січня 2019 року міститься інформація про те, що в період з 01 квітня 2018 року по час надання відповіді не реєструвався труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 січня 2019 року ізолятор тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у м. Києві за № 163/125/32/01-2019 повідомив про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з квітня 2018 року в їх установі не утримувався.
30 січня 2019 року надійшов лист Смілянського відділу Чигиринського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, де вказано, що ОСОБА_3 перебуває за місцем проживання, та з ним була проведена соціально-виховна робота та зобов'язано з'явитись до орану пробації в період часу з 21.01.2019 року по 25.01.2019 року.
24 січня 2019 року Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 331/16.2-09 надав інформацію про те, що у відділі не проводилась державна реєстрація смерті ОСОБА_3
06 лютого 2019 року надійшла відповідь Чигиринського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області, де вказано, що ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає. Крім того, він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , де також не проживає, його місцезнаходження невідоме.
07 лютого 2019 року уповноваженою особою Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області було здійснено телефонний дзвінок на номер НОМЕР_1 , однак телефон виявився вимкненим.
08 лютого 2019 року на адресу Чигиринського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області повторно надіслано запит з прохання перевірити факт проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
13 лютого 2019 року надійшла відповідь КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 232/Б про те, що в період часу з 01.04.2018 року по 09.01.2019 року до ОСОБА_3 викликів та виїздів бригад екстреної (швидкої) допомоги не зареєстровано.
У зв'язку з тим, що проведеними Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області першочерговими заходами з виявлення місцезнаходження засудженого не вдалось встановити, 24 травня 2019 року на адресу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві скеровано подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів відносно ОСОБА_3
24 травня 2019 року на адресу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві скеровано подання про притягнення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 389 КК України.
13 червня 2019 року Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повернуло подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів відносно ОСОБА_3 посилаючи на те, що підставою для оголошення особи у розшук є постанова слідчого, прокурора, суду про оголошення в розшук обвинуваченого, підсудного, особи, який ухиляється від відбування покарання.
04 жовтня 2019 року Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області для встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 були повторно розпочаті першочергові заходи з виявлення засудженого, місцезнаходження якого не відоме.
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.06.2019 року за № 0.184-23318/0/15-19 ОСОБА_3 кордон України не перетинав.
05 грудня 2019 року Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області для встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 були повторно проведено першочергові заходи з виявлення засудженого, місцезнаходження якого не відоме.
11 грудня 2019 року надійшла відповідь Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, де вказано, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100040004504 від 31 травня 2019 року відносно ОСОБА_3 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
Згідно рапорту ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 23 грудня 2019 року ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , не виявлено, встановити його місце проживання не виявилось можливим.
12 березня 2020 року надійшла відповідь Чигиринського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області, де вказано, що ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає. Крім того, він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , де також не проживає. Зі слів колишньої дружини він перебуває на заробітках в АДРЕСА_4 , де і проживає.
18 березня 2020 року Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомило про те, що 05 березня 2020 року відділом кримінальної поліції заведено РС категорії «Розшук» 04-59/20 щодо розшуку ОСОБА_3 , який ухиляється від відбування покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
02 липня 2020 року Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомило про те, що за матеріалами РС «Розшук» № 04-59/20 від 18 березня 2020 року проводяться оперативно-розшукові заходи, спрямовані на затримання розшукуваного.
З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 30.07.2020 року за № 91-28252/0/15-20 вбачається, що ОСОБА_3 кордон України не перетинав.
Викладене свідчить, що Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області за часу прийняття вироку на виконання 03 грудня 2018 року, було здійснено всі заходи, в межах наданих діючим законодавством України повноважень, з метою виконання судового рішення.
З Довідки Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві № 89-20122023/80210 від 20 грудня 2023 року встановлено, що в період з 24 травня 2018 року ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень не скоював.
У судовому засіданні інспектор подання підтримала, просила звільнити ОСОБА_3 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_3 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Засуджений у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, вислухавши думку інспектора, прокурора, вивчивши подання та матеріали особової справи № 17/2018 року, суд приходить до наступних висновків.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2018 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу розміром п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 850 гривень, яке змінено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року, на покарання у виді громадських робіт строком 50 (п'ятдесят) годин.
03.12.2018 року ОСОБА_3 був поставлений на облік Дніпровським районним відділом з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області та того ж дня засудженому було направлено виклик, але останній не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області за часу прийняття вироку на виконання від 24 квітня 2018 року, було здійснено всі заходи, в межах наданих діючим законодавством України повноважень, з метою виконання судового рішення, однак встановити місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 не встановлено.
З Довідки Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві № 89-20122023/80210 від 20 грудня 2023 року вбачається, що засуджений ОСОБА_3 за під час іспитового строку до кримінальної відповідальності не притягувався.
Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст.80 КК України.
Відповідно до ст. 537, 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом, який ухвалив вирок за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Частинами 3, 4 ст. 80 КК України встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Таким чином, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах подання відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, та про вчинення ним нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності, то підстави вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався, відсутні.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання. Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року, факт ухилення ОСОБА_3 від відбування покарання не встановлений, суд вважає, що подання фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у виді громадських робіт строком на 50 годин, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання (подання) фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про вирішення питання про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 , який засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.04.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу розміром п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, який змінено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року, на покарання у виді громадських робіт строком 50 (п'ятдесят) годин - задовольнити.
ОСОБА_3 , засудженого 24.04.2018 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу розміром п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, який змінено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2018 року, на покарання у виді громадських робіт строком 50 (п'ятдесят) годин- звільнити у зв'язку з закінченням строків давності його виконання.
Матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: