Справа №:755/28213/14-к
Провадження №: 1-кп/755/35/24
м. Київ "18" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,(відеоконференція)
ОСОБА_12
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12013110010010299 за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Генічеськ, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
клопотання обвинувачених та захисників про закриття кримінального провадження,,
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_10 звернулись до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, - та кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень - закрити на підставі ст. 49 КК України (1960р.). Оскільки з дня вичнення кримінальних правопорушень минуло більше десяти років.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_11 звернулись до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, - та кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень - закрити на підставі ст. 49 КК України (1960р.). Оскільки інкриміновані кримінальні правопрушення були вчинені 14.03.2014року, десятирічний строк закінчився 14.03.2024 року.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_9 та ОСОБА_14 звернулись до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, - та кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень - закрити на підставі ст. 49 КК України (1960р.).
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти закриття кримінального провадження з наведених стороною захисту підстав, зазначивши що він погоджується зі спливом строків притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, та що справа підлягає закриттю, проте у нього відсутні дані, що обвинувачені за цей час не притягувались до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_10 , заявлене клопотання підтримав, проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечував.
ОСОБА_11 , заявлене клопотання підтримав, проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечував.
ОСОБА_13 , заявлене клопотання підтримав, проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечував.
Судом встановлено, дослідивши наявні матеріали, приходить до наступного.
Згідно ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 41 Конституції України встановлює непорушне та невідчужуване право особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно цього ж положення Основного Закону Держави, ніхто не може бути протиправно позбавлений права приватної власності. Право приватної власності є непорушним.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 287/359/14-к, суд прийшов до висновку, що у нормах КПК не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.
В силу вимог п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005р. №12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялась від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Відповідно до ст. 203 КПК України, після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченого цим Кодексом, припиняється дія застосованого запобіжного заходу.
Частиною 2 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Інкриміноване ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження інкриміноване кримінальне правопорушення обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було вчинене у період з 13.03.2014 по 14.03.2014 року, тобто з часу інкримінований подій пройшло більше десяти років.
Заперечення прокурора, на думку суду є безпідставним та необґрунтованим, оскільки даних про притягнення обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності у суду немає, та стороною обвинувачення таких даних надано не було.
На підставі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене за ч. 2 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України за злочини середньої тяжкості строк давності становить п'ять років, кримінальне правопорушення вчинене за ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України за тяжкі злочини строк давності становить десять років. Таким чином на момент розгляду клопотань поданих стороною захисту, строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.5, 12, 49 КК України, ст.ст. 42, 49, 131, 132, 170, 174, ст.ст.284 - 288, 314, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 - закрити на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Застосований відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави - скасувати. Заставу в розмірі 97 440 (дев'яносто чотири тисячі чотириста сорок) грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_15 .
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , - закрити на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Застосований відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді застави - скасувати. Заставу повернути заставодавцю
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 - закрити на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Речові докази: карта пам'яті 4 Гб інв. № 384, з відеозаписом від 19.11.2013 визнаний постановою від 21.11.2013 речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження; диски інв № 355,356,386,387,388, 389, 425,426,427,428, 463, 464, 465, 466 визнані постановою від 20.05.2014 речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження; карта пам'яті 4 Гб інв. № 435, з відеозаписом від 13.03.2014 визнаний постановою від 18.03.2014 речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження; квитанція «ПриватБанк» № НОМЕР_1 визнаний постановою від 13.03.2014 речовим доказом;- залишити в матеріалах кримінального провадження;
два мобільні телефони марки «Samsung» зошит з логотипом S вилучені під час обшуку, канабіс загальною масою 388,73г та екстракт канабісу загальною масою 1,259г, МДМА (3,4 - метилендіоксиметамін) масою 0,1575 визнані постановою від 20.05.2014 речовим доказом - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя