Справа № 298/696/24
Номер провадження 3/298/457/24
24 квітня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
5 квітня 2024 року о 19 год. 38 хв. в с. Забрідь по вул. Миру громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - квадроцикл SPARK SP150-4, державний номер відсутній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTEST Drager» 6810. Результат 1,91 проміле, тест №5297. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом залишення транспортного засобу на узбіччю, без порушення ПДР. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 на підставі постанови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2023 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, був підданий стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення повторно протягом року.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом надсилання смс-повідомлення згідно наявної в матеріалах справи письмової заяви останнього,в судове засідання не з'явився. Про причину неявки суд не повідомив.
Крім цього, на офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи та досліджених у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що 5 квітня 2024 року о 19 год. 38 хв. в с. Забрідь по вул. Миру, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - квадроцикл SPARK SP150-4, державний номер відсутній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTEST Drager» 6810. Результат 1,91 проміле, тест №5297.
Факт скоєння та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- копією постанови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Вказана постанова набрала законної сили 15 серпня 2023 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №658130 від 5 квітня 2024 року, складеного старшим інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Долешак В.В., яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- роздруківкою з технічного приладу «Alkotest 6810» до протоколу ААД №658130, тест №5297, відповідно до якої 05.04.2024 року о 19.47 год. інспектор Долешак В.В. провів тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результат тесту 1.91% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним старшим інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Долешак В.В., за результатами проведеного огляду ОСОБА_1 . За відомостями, викладеними у вказаному акті, огляд було проведено у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, огляд проводився за допомогою «ALCOTEST Drager» 6810, результат огляду позитивний - тест №5297, результат 1.91 проміле. ОСОБА_1 з результатами згоден, про що міститься його підпис в акті;
- постановою серії БАД № 710391 від 5 квітня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП за обставин, що мали місце 5 квітня 2024 року в с. Забрідь по вул. Миру;
- даними довідки до адміністративного протоколу серії ААД №658130, виданої старшим інспектором СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області В.Долешак, за відомостями якої згідно бази ІПНП, посвідчення водія громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не видавалось;
- рапортом інспектора ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Фетько-Долгірєва Д.В. від 05.04.2024 року, за відомостями якого 05.04.2024 року о 19.53 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.04.2024 о 19.53 за адресою: Великоберезнянський район с. Забрідь, вул. Миру, буд. 50, працівниками поліції (екіпаж СРПП №1) зупинено транспортний засіб квадроцикл марки «Спарк», без державного номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Заявник Гондорчин;
- копією військового квитка серія НОМЕР_2 від 7 серпня 2022 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; фототаблицею із зображенням транспортного засобу з місця події;
- даними відеозапису, що наявний на оптичному диску, який додано матеріалів справи, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 освідчення на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою спецприладу «Драгер». Результат тесту позитивний 1.91 проміле.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, відповідно до якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього з огляду на повторне протягом року вчинення останнім порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов'язане з безпекою руху транспорту та вживанням алкогольних напоїв, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При визначенні розміру штрафу, а також строку позбавлення спеціального права суддя враховує наступне.
Санкція ч.2 ст.130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вказане правопорушення, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В ході розгляду справи встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, оскільки такого він не отримував та право на керування транспортними засобами йому не надавалось. Вказані обставини стверджуються даними довідки до адміністративного протоколу серії ААД №658130 від 9 квітня 2024 року №2790/106/25-3/73/2024, виданої старшим інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області В.Долешак, та даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №710391 від 5 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП, за обставин, що мали місце 5 квітня 2024 року о 19.38 год. в с. Забрідь, вул. Миру.
Відповідно до п.28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху не є водієм, а є іншою особою, тому до нього слід застосовувати стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, визначене для інших осіб.
При накладенні адміністративного стягнення суддею взято до уваги, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров'я є працездатним, а тому суддя вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Саме така міра покарання, на переконання судді, відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_2 від 7 серпня 2022 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.