ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4417/24
провадження № 3/753/2037/24
"24" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу, 22.02.2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сімейну сварку з колишньою дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав нецензурними словами, погрожував, чим своїми діями завдав психологічного болю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що між ним та його колишньою дружиною постійно виникають конфлікти через те, що вона не дає йому спілкуватися з їх спільною дитиною. Того дня він прийшов до дитини, стукав у двері, а дружина не відчинила. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що не вчиняв насильства відносно колишньої дружини та не ображав її.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що не хочу щоб ОСОБА_1 бачився з дитиною в неї дома, тому постійно виникають сварки.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Разом з тим, пояснення допитаних у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , характеризують подію, що відбулася 22.02.2024 року між колишнім подружжям, як подію, що відбулася внаслідок вирішення ними соціально-побутових питань.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання передбачених законом наслідків домашнього насильства, а також пояснень сторонніх осіб - свідків події.
При цьому, суд не вважає, що дії ОСОБА_1 у даному випадку містять ознаки домашнього насильства, зокрема врахувавши і те, що в судовому засіданні не було здобуто доказів, що його дії призвели до наслідків такого насильства, а саме викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 173-1, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: