ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7050/23
провадження № 2/753/268/24
про зупинення провадження в справі
"17" квітня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.,
секретаря судового засідання: Овчар В.О.,
за участю
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Костюченко Ю.М. ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника позивача - адвоката Левшунова Дмитра Сергійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
До суду 04.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи №712/4776/23 та до завершення розгляду Верховним Судом цивільної справи № 750/7085/23.
Вказана заява представником обгрунтована тим, що у п. 50 постанови Верховного Суду від 22.11.2023 в справі № 188/741/23 (провадження N 61-13277св23) зазначено: «50. Доводи касаційної скарги щодо правильності закриття провадження у цивільній справі з огляду на те, що вимоги ОСОБА 1 стосуються поновлення на роботі в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на посаді державної служби, що є різновидом публічної служби, є безпідставними, оскільки такі доводи не узгоджуються з положеннями частини першої статті 235 КЗпП України, акрім того ОСОБА1 на момент звільнення не перебувала на державній (публічній) службі.»
Натомість у постанові Верховного Суду від 18.12.2023 у справі N 442/3240/23-ц (провадження N 61-15536св23) зазначено: «Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який з врахуванням суб'єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦГЖ України.»
Верховний Суд ухвалою від 21.02.2024 справу № 712/4776/23 вирішив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якою зазначив : «Результат аналізу судової практики свідчить про винесення судом суперечливих судових рішень у питанні що стосується юрисдикції спірних правовідносин, відсутності єдності судової практики, зокрема у зв'язку із відсутністю правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо такого роду питань.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє той факт, що така проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема.»
З огляду на викладене, на думку представника позивача, існують беззаперечні підстави для зупинення провадження у справі, яка розглядається судом першої інстанції до надання висновків Великою Палатою Верховного Суду відповіді на питання підсудності в даній категорії справ.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача заперечував у задоволенні вказаного клопотання, вважаючи його недоцільним.
Третя особа у судове засідання не з'явилась.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, третя особа: Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_4 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та скасування наказу.
Предметом даного позову є про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та скасування наказу, однак згідно із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі № 750/7085/23 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підставою для оскарження рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.07.2023 та постанови Чернігівського апеляційного суду від 20.09.2023 стало відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, статті 5 Закону України "Про державну службу", частини п'ятої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (в частині відсутності заборони на проведення працівника, який не є державним службовцем (хоча виконує владно-управлінські функції) на посаду державного службовця в органі, до якого здійснюється приєднання в процедурі реорганізації.
Зазначені справи пов'язані між собою оскільки оскаржують дії Пенсійного фонду України під час реорганізації та звільнення працівників Фонду соціального страхування України.
Положеннями статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено випадки у разі яких суд може зупинити провадження у справі.
Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, заслухавши думку з'явившихся осіб, суд вважає необхідним задовольнити дане клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки для вирішення даної справи є важливим результат розгляду цивільної справи № 750/7085/23 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись п. 6 ч.1 ст. 201, ст.ст. 259, 268 ЦПК України, суд, -
Зупинити провадження у цивільній справі № 753/7050/23 (провадження № 2/753/4527/23) до завершення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 712/4776/23 та до завершення розгляду Верховним Судом цивільної справи № 750/7085/23.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.Л. Котвицький