Справа № 703/1293/24
2-ві/703/2/24
про відмову у задоволенні заяв про відвід судді
24 квітня 2024 року м. Сміла
Суддя Смілянський міськрайонний суд Черкаської області Крива Ю.В., розглянувши заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. у цивільній справі №703/1293/24 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов'язано із захистом прав споживача,-
встановила:
В провадженні судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченка І.Я. перебуває цивільна справа №703/1293/24, 2/703/782/24 за позовом ОСОБА_1 до КП «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов'язано із захистом прав споживача.
22 квітня 2024 року на адресу суду надійшли три заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. у вказаній цивільній справі.
Заява за вхідним № 5275/24-вх мотивована тим, що суддею Биченком І.Я. 28 березня 2024 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за його позовом до КП «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов'язано із захистом прав споживача, при цьому залишено без задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Постановляючи вказану ухвалу, на думку позивача, суддею порушено одну із основних засад судочинства - гласність судового процесу та на особисту участь в судових засіданнях, а також порушені його права, передбачені ст. 43 ЦПК України. При цьому, суддею в порушення вимог п.3 ч.1 ст.260 ЦПК України не зазначено мотивів, з яких він дійшов висновків, і закону, яким він керувався при прийнятті вказаного рішення.
Заява за вхідним № 5276/24-вх мотивована тим, що суддя Биченко І.Я. при постановленні вищевказаної ухвали від 28 березня 2024 року умисно застосував пункт 5 частини 6 статті 19 ЦПК України, який рішенням Конституційного Суду України № 10-р(ІІ)2023 від 22.11.2023 визнано неконституційним.
Заява за вхідним № 5277/24-вх мотивована тим, що суддя Биченко І.Я. при постановленні зазначеної ухвали від 28 березня 2024 року необґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, не розглянувши та не відхиливши жодної з наведених позивачем чотирьох підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та не навівши жодних обґрунтувань, які б відносили справу до категорії малозначних.
Зазначені обставини викликають у заявника сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, та, на його думку, унеможливлюють в подальшому розгляд цієї справи суддею Биченком І.Я., в зв'язку з чим звернувся до суду з наведеними заявами про відвід.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З огляду на зазначені приписи процесуального законодавства, розгляд питання про відвід у судовому засідання з викликом сторін можливий лише за ініціативою суду.
Суд розглядає заяву про відвід в межах викладених в ній доводів, у даному випадку відсутні необхідність уточнення обставин, які висвітлені у заявах про відвід.
Оскільки відсутні обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про відвід у порядку письмового провадження, суд не вбачає необхідності здійснювати розгляд заяви про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З врахуванням ч.8 ст.40 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд заяви провести без участі сторін та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу.
Суд, врахувавши доводи, наведені в заявах ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я., перевіривши обґрунтованість наведених у них даних, дослідивши матеріали цивільної справи №703/1293/24, 2/703/782/24, приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно з положеннями ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, однак зазначає, що відвід повинен бути вмотивованим.
У якості підстав відводу заявник посилається на п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 3 ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд констатує, що відповідно до положень ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту усіх трьох заяв ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду цивільної справи №703/1293/24, підстави заявленого відводу фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді, а саме із ухвалою про відкриття провадження у справі за його позовом від 28 березня 2024 року, якою залишено без задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, - тобто зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу в розумінні ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Суд зазначає, що принципи судочинства виключають для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова чи процесуальна позиція яких не влаштовує сторону по справі.
Таким чином, незгода позивача з процесуальними діями судді, пов'язаними з розглядом справи, не є обґрунтованою підставою, за наявності якої може виникнути сумнів у неупередженості судді, зазначені позивачем обставини не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Биченка І.Я., безпосередньо та однозначно не вказують на його особисте упереджене ставлення до позивача або особисту прихильність до інших учасників справи.
Суд звертає увагу, що в ухвалі від 28 березня 2024 року про відкриття провадження у справі №703/1293/24, 2/703/782/24 за позовом ОСОБА_1 до КП «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов'язано із захистом прав споживача, суд належним чином обґрунтував підстави відмови у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з посиланням на норми процесуального права, при цьому позивачем не було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Окрім того посилання заявника на те, що суддя Биченко І.Я. умисно застосував пункт 5 частини 6 статті 19 ЦПК України, який рішенням Конституційного Суду України № 10-р(ІІ)2023 від 22.11.2023 визнано неконституційним не заслуговує на увагу, оскільки станом на 28 березня 2024 року як і станом на день розгляду заяв ОСОБА_1 про відвід судді, вказана норма є чинною, оскільки Рішенням Конституційного Суду № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023 року, яким пункт 1 частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 22 травня 2024 року.
Наразі, слід відмітити, що незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді може бути реалізована шляхом оскарження їх у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, а саме, поданням апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, суд звертає увагу, що правомірність прийнятих суддею процесуальних рішень по справі, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права є предметом дослідження у відповідному апеляційному суді та у передбачених випадках у Верховному Суді.
При цьому необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
З поданих заяв ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. вбачається, що такі не містять жодної обґрунтованої підстави упередженості судді Биченка І.Я.
Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Таким чином, учаснику справи необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних належних та допустимих доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст. 36 ЦПК України в ході розгляду даних заяв про відвід не встановлено. Посилання заявника на неупередженість судді під час розгляду справи №703/1293/24 суд вважає безпідставними, оскільки всі аргументи позивача щодо відводу судді Биченка І.Я. зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді.
Оцінивши доводи заяви суд не вбачає ані об'єктивних, ані суб'єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності (об'єктивності) судді.
Викладені у заявах про відвід обставини, які за своєю суттю є незгодою позивача з судовим рішенням судді Биченка І.Я., які в силу частини 4 статті 36 ЦПК України не можуть бути підставою для відводу.
З огляду на викладене вище та враховуючи викладені підстави відводу у поданих позивачем заявах про відвід головуючому судді Биченку І.Я., приходжу до висновку, що такі є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не містять визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 41, 260 ЦПК України,
постановила:
У задоволенні заяв позивача ОСОБА_1 про відвід судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченку І.Я. у цивільній справі №703/1293/24 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов'язано із захистом прав споживача - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Крива