Справа № 703/1384/24
3/703/871/24
24 квітня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т., прокурора Сільченко Н.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліпляве Канівського району Черкаської області, громадянина України, працюючого слюсарем-ремонтником у ПрАТ «Миронівська птахофабрика», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 01 лютого 2024 року, а декларація фактично подана 22 лютого 2024 року.
Він же, будучи відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абзацу другого ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 01 лютого 2024 року, а декларація фактично подана 05 березня 2024 року.
Він же, будучи відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абзацу другого ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 01 лютого 2024 року, а декларація фактично подана 05 березня 2024 року.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні, в якому приймав участь у режимі відеоконференції, вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушеннях не визнав та пояснив, що йому не було відомо про необхідність подання до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацій, які зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, оскільки про це йому завчасно не повідомило керівництво Смілянського міського відділу Управління поліції охорони в Черкаській області. Відповідні декларації ним були подані після того, як про необхідність їх подання він був повідомленим керівництвом.
Прокурор Смілянської окружної прокуратури Сільченко Н.О. у судовому засіданні підтримала звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, обставини яких викладені у відповідних протоколах, просила визнати останнього винуватим у їх вчиненні та притягнути до адміністративної відповідальності.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Так, відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України від 02 серпня 2021 року №299 о/с «По особовому складу», у зв'язку з реорганізацією підрозділів УПО Черкаської області, згідно наказу Національної поліції України від 15 липня 2021 року №600 «Про затвердження переліків змін у штатах органів і підрозділів поліції охорони», вирішень призначити, з установленням посадових окладів, згідно штатного розпису та Колективного договору на 2019-2021 роки №129-28-2/03-5 від 30 травня 2019 року, з 01 серпня 2021 року сержанта поліції ОСОБА_1 (0033161), поліцейським - водієм взводу реагування Смілянського міського відділу Управління поліції охорони в Черкаській області, з посадовим окладом 1700 гривень, увільнивши його від посади поліцейського - водія взводу реагування Смілянського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Черкаській області.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони, та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські.
Таким чином, у відповідності до пп. «з», п.1, ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Згідно витягу з наказу Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України від 30 травня 2022 року №160 о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», вирішено звільнити зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) сержанта поліції ОСОБА_1 (0033161), поліцейського - водія взводу реагування Смілянського міського відділу Управління поліції охорони в Черкаській області, 30 травня 2022 року.
Згідно повідомлення про ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», яке підписано ОСОБА_1 17 лютого 2017 року, останній ознайомлений, зокрема з вимогами статті 45 Закону у частині, що стосується подання декларацій суб'єктами декларування, зокрема: 1) обов'язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством; 2) при звільненні зі служби (роботи) в органах та підрозділах поліції охорони, подавати декларацію, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а до 1 квітня наступного року після звільнення подавати декларацію за увесь рік, у якому відбулося звільнення.
Як вбачається з рекомендацій для поліцейських, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби, які отримані ОСОБА_1 30 травня 2022 року, останній був у повній мірі ознайомлений із вимогами, які покладаються на нього Законом України «Про запобігання корупції», зокрема положеннями ч.2 ст.45 цього Закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним із основних обов'язків поліцейського є неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Частиною 1 статті 59 цього ж Закону службу в поліції визнано державною службою особливого характеру, а частиною 1 статті 61, на поліцейських поширено обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній станом на 30 травня 2022 року), особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 зоб'язаний був у 2022 році подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік, тобто за 2021 рік, а приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 припинив у 2022 році діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, він зобов'язаний був при звільненні подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто з 01 січня 2022 року по 30 травня 2022 року, а також наступного року, тобто у 2023 році, після припинення такої діяльності подати в установленому частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, тобто за 2022 рік.
Разом з цим, 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким було внесено зміни до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Також, вищевказаним Законом було внесено зміни до п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», і встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що останнім днем подачі ОСОБА_1 декларацій: особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік; особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період з 01 січня 2022 року по 30 травня 2022 року; особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2022 рік, після припинення ним діяльність, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 30 травня 2022 року, є 31 січня 2024 року.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, ОСОБА_1 було подано Національного агентства з питань запобігання корупції лише 22 лютого 2024 року, а декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні та після звільнення були подані ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції лише 05 березня 2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч.1 та ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Доказів неможливості ОСОБА_1 подати вищевказані декларації до 00 годин 00 хвилин 01 лютого 2024 року матеріали справи не містять.
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про необхідніть подання до Національного агентства з питань запобігання корупції відповідних декларацій, оскільки про це не було повідомлено керівництвом Смілянського міського відділу Управління поліції охорони в Черкаській області, суддя не приймає до уваги, оскільки такі доводи спростовуються повідомленням про ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», яке підписано ОСОБА_1 17 лютого 2017 року, та рекомендаціями для поліцейських, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби, які отримані ОСОБА_1 30 травня 2022 року, а також подання відповідних декларацій відбувається на підставі Закону України «Про запобігання корупції», а не на підставі повідомлення керівника про необхідність подання декларацій, при цьому Законом України «Про запобігання корупції» на керівників не покладено обов'язку повідомляти свого колишнього підлеглого про необхідність подання відповідних декларацій.
Відповідно до змісту диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП з об'єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
На переконання суду, наявні у матеріалах справи докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі та узгоджуються між собою.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, внаслідок чого він підлягає притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив три адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, суддя вважає за необхідне, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.
Керуючись ст. ст. 172-6, 283 - 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, і з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови виготовлений 24 квітня 2024 року.
Суддя І.Я. Биченко