Справа № 703/5498/23
2/703/241/24
24 квітня 2024 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі №703/5498/23 за його позовом до акціонерного товариства «Акцент-банк» про зобов'язання вчинити дії по перерахунку платежів за договором фінансового лізингу,
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до АТ «Акцент-банк», в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по стягненню з нього платежів за користування предметом лізингута комісії лізингової компанії з моменту його призову на військову службу 21 червня 2022 року по час розгляду справи за договором фінансового лізингу №АРСS000000000158531 від 21 січня 2022 року; зобов'язати АТ «Акцент-банк» здійснити перерахунок платежів по вказаному договору, зарахувавши надлишково сплачені кошти за користуванням предмету лізингу та комісію лізингової компанії на погашення вартості предмету лізингу.
Ухвалою від 27 листопада 2023 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29 грудня 2023 року до суду надійшов відзив АТ «Акцент-банк», у якому відповідач просив відмовити в позові в повному обсязі.
02 квітня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову. Заява мотивована тим, що за імперативними положеннями статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки укладений між позивачем і відповідачем договір фінансового лізингу №АРСS000000000158531 від 21 січня 2022 року для придбання автомобіля «Мазда 6» нотаріально не посвідчений, позивач вважає його недійсним. А тому з посиланням на ст. 220 ЦК України ОСОБА_1 просить визнати вказаний договір фінансового лізингу недійсним. Крім того, у вказаній заяві позивач просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Своє клопотання обґрунтовує необхідністю детального розгляду справи по суті та з'ясування всіх обставин справи.
12 квітня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких банк просив у задоволенні заяви позивача про зміну предмета позову від 02.04.2024 відмовити, а справу розглянути в межах заявлених первинних позовних вимог, оскільки позивач у своїй заяві фактично змінив і предмет, і підстави позову. Тобто, ним фактично заявлено новий позов
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд приходить до наступного.
Щодо зміни порядку розгляду справи.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.11.2023 суд відкрив провадження у справі та постановив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Суд встановив сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Крім того, суд роз'яснив відповідачу його право на подання до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву, а позивачу - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з того, що справи про захист прав споживачів, як визначив це позивач в позовній заяві, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначною, що було визначено п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За вимогами п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно із частиною 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Обґрунтовуючи своє клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін позивач посилався лише на необхідність детального розгляду справи по суті та з'ясування всіх обставин справи. Однак позивачем не зазначено в чому саме полягає, на його думку, детальний розгляд справи, а також з'ясування яких саме обстави справи потребує розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи № 703/5498/23 в порядку загального позовного провадження та з викликом сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного, так і загального) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з частинами 1-3 статті 83 ЦПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом указаних приписів закону позивач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, виклавши свою правову позицію, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
Відтак, клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін слід залишити без задоволення з наведених вище мотивів.
Щодо заяви про зміну предмету позову.
Відповідно до ч. 3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з ч.2,3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Наведене було роз'яснено сторонам і в ухвалі суду від 27 листопада 2023 року.
Водночас, заява про зміну предмета позову надійшла до суду поза визначеними ст. 279 ЦПК України строками і будь-якого клопотання про поновлення процесуального строку із зазначенням причин пропуску цього строку позивачем подано не було.
Як визначено ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 зазначив, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Разом з тим, предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних відносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є відмова у прийнятті такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Звертаючись до суду з позовом до АТ «Акцент-банк» про зобов'язання вчинити дії по перерахунку платежів за договором фінансового лізингу, позивач вказував на невиконання відповідачем положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Водночас, у заяві про зміну предмету позову позивач посилався на недійсність договору в силу ст.220 ЦК України що свідчить про зміну підстав позову. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, за обставин цієї справи має місце одночасна зміна позивачем як предмета, так і підстав позову, адже у поданій до суду заяві від 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір фінансового лізингу, що не пов'язано з обставинами спірних відносин, що зумовили звернення з первісними позовними вимогами.
Оскільки у поданій заяві позивач змінює позовні вимоги та одночасно змінює підстави первинного позову новими підставами позову, визначаючи нові обставини і норми права в їх обґрунтування, то фактично позивач подає новий позов, відмінний від первинного позову предметом та підставами.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду з окремою позовною заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 19, 49, 260, 261, 277, 279 ЦПК України
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову .
Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову може бути оскаржена сторонами безпосередньо в Черкаський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя: І.Я. Биченко