22 квітня 2024 рокуСправа №: 695/1090/24
Номер провадження 3/695/824/24
22 квітня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Федини О.В.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи з інвалідністю ІІ групи, який проживає по АДРЕСА_1 , працюючого начальником УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧОРНОБАЇВСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 401517 від 11.03.2024 ОСОБА_1 11.03.2024 о 18.53 год. на 12 км автодороги Золотоноша-Черкаси керував автомобілем «Volkswagen Passat» номерні знаки НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Пояснив, що 11.03.2024 поїхав до свого товариша у м. Черкаси і повинен був залишитися у нього до ранку. Вживав цього дня вино. Його 80-річна мама, яка проживає у с. Чорнобай Золотоніського району Черкаської області, в цей день подзвонила і сказала, що не може підвестися. Так як рідні і друзі на його телефонні дзвінки не відповідали, він вимушений був поїхати сам з м. Черкаси до с. Чорнобай, щоб допомогти хворій мамі. Працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не повідомляв про причину керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Просив не позбавляти права керувати транспортними засобами, оскільки таке право йому необхідне для доставлення до лікарні хворої мами, неповнолітньої дитини до школи і гуртків та для виконання службових обов'язків.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Федина О.В. у судовому засіданні просив суд застосувати аналогію права та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом відповідно до ст. 69 КК України: призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. Підтримав письмове клопотання від 22.04.2024, яке приєднано до матеріалів справи.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з'ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується наступними доказами у справі: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 401517 від 11.03.2024; рапортом старшого ДОП СП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Мірошниченка Г.; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 11.03.2024; інформацією, яка розміщена на CD диску, при перегляді якого встановлено, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11.03.2024; довідкою начальника Золотоніського РВП ГУНП Черкаській області.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до характеристики від 29.03.2024 ОСОБА_1 займає посаду начальника УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧОРНОБАЇВСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ.
У своєму письмовому клопотанні захисник посилається на наявність ряду пом'якшуючих обставин, а саме: щире розкаяння винного; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин. Просив не позбавляти права керувати транспортними засобами, оскільки таке право йому необхідне для доставлення до лікарні хворої мами, неповнолітньої дитини до школи і гуртків та для виконання службових обов'язків. Просив врахувати принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Проте доводи, вказані ОСОБА_5 та його захисником є непереконливими. Відповідно до доданих до справи письмових доказів ОСОБА_5 займає посаду начальника УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧОРНОБАЇВСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ і в його службові обов'язки не входять обов'язки водія транспортного засобу.
Позитивна характеристика з місця роботи, довідка Чорнобаївської амбулаторії первинної медико-санітарної допомоги № 26 від 04.04.2024 стосовно ОСОБА_6 , визнання провини у повному обсязі, щире розкаяння у вчиненому та інші наведені ОСОБА_5 та його захисником адвокатом Фединою О.В. доводи та обставини, не можуть стати підставою для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, яке відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене, суд зазначає, що юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення.
При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Суд констатує, що в КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. При цьому застосування аналогії права з Кримінальним законом України у даному випадку є недоречним.У даній справі суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та підстав не накладати на ОСОБА_5 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Оцінюючи обставини справи та враховуючи особу правопорушника, який притягається до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.
Повний текст постанови буде складено та оголошено 25.04.2024 о 14.00 год.
Суддя: К.М. Ушакова