25.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/235/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Коваль Л.А.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р.,
про повернення зустрічної позовної заяви
(суддя Дупляк С.А, м. Дніпро, повний текст ухвали складено 12.03.2024р.)
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"
до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення грошових коштів,
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"
про зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", про стягнення 7 848 977,60 грн. заборгованості за договором від 10.12.2021р. № 21/12/10-1, про постачання електричної енергії споживачу.
28.02.2024р. Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", про зобов'язання позивача надати відповідачу належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.12.2021р. №21/12/10-1.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р. у справі № 904/235/24 у задоволенні клопотання АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з доданими до нього документами повернуто.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови відповідачу в поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви та повернення зустрічної позовної заяви заявнику мотивована тим, що зустрічний позов АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" у цій справі поданий з порушенням вимог ст. 180 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р. та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області, для вирішення питання про прийняття зустрічного позову АТ “Покровський ГЗК” до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що Господарським судом Дніпропетровської області, при прийнятті оскаржуваної ухвали, не з'ясовано усі обставини у справі та не прийнято докази, додані до відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права (ст. ст. 119, 180 ГПК України).
Скаржник вказує на те, що у клопотанні про поновлення процесуальних строків подання зустрічного позову, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» посилалось на об'єктивні обставини неможливості вчасно подати зустрічний позов у справі № 904/235/24, проте, суд першої інстанції їх не врахував.
Скаржник вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області приймаючи оскаржувану ухвалу повинен був врахувати норми ст. 180 ГПК України та об'єднати в одне провадження первісний позов ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» та зустрічний позов АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК», так як обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Скаржник вказує на те, що ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» допустило порушення вимог розділу «Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати» Додатку № 2 «Комерційна пропозиція» до Договору та приписів розділу IV ПРРЕЕ, що стало підставою несплати АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» за спожиту електроенергію.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу удової справи між суддями від 13.03.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/235/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р. у справі № 904/235/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
22.03.2024р. матеріали оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 у справі №904/235/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/235/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) в якій позивач просить суд стягнути 7 848 977,60 грн. заборгованості за договором від 10.12.2021р. №21/12/10-1, про постачання електричної енергії споживачу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21.02.2024р..
28.02.2024р., через відділ документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов зустрічний позов від 28.02.2024р. за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", у якому АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" надати Акціонерному товариству "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.12.2021р. №21/12/10-1.
Разом із зустрічним позовом від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подачу зустрічного позову.
Клопотання обгрунтоване тим, що у зв'язку із збройною агресією проти України, неможливістю забезпечення стабільної безаварійної роботи гірничо-розкривного обладнання в період екстрених відключень електроенергії, не надання необхідної потужності енергозабезпечення для роботи обладнання в період дії воєнного стану, необхідністю забезпечення організації та контролю охорони гірничо-розкривного обладнання в період простою, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» прийнято рішення про зупинку підприємства з 01.10.2022 р. та встановлено працівникам АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» з 01.10.2022р. режим вимушеного простою з неповною зайнятістю, з незалежних від адміністрації та працівників причин. Призупинення роботи підприємства, простій працівників унеможливлює виконання АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» господарської діяльності підприємства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р. у справі № 904/235/24 у задоволенні клопотання АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з доданими до нього документами повернуто.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, про відмову у задоволенні клопотання АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" про поновлення пропущеного процесуального строку та повернення зустрічної позовної заяви.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.
Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст.162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Частинами 1 та 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", про стягнення 7 848 977,60 грн. заборгованості за договором від 10.12.2021р. №21/12/10-1, про постачання електричної енергії споживачу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21.02.2024р.. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). У разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України у строк для подання відзиву відповідач(і) має(ють) право пред'явити зустрічний позов.
Вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 22.01.2024р. о 23:53 згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч. 5 - 7 ст. 6 ГПК України , суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено, що отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Враховуючи, що ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" 22.01.2024р. о 23:53, відповідно до положень п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, тобто 23.01.2024р..
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву, а відповідно і строк для подачі зустрічного позову закінчився 07.02.2024р..
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, відзив на позов від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" через відділ документального забезпечення надійшов до суду 01.02.2024р..
В свою чергу, як вбачається з матеріалів оскарження, 28.02.2024р., через відділ документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, від відповідача надійшов зустрічний позов від 28.02.2024р. за вих. №б/н до позивача, відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зустрічний позов подано з пропуском строку на подання зустрічного позову, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 46, ч. 8 ст. 165, п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Як вже зазначалось раніше, АТ «Покровський ГЗК» разом з зустрічною позовною заявою було подано і клопотання про поновлення пропущеного строку, обгрунтоване тим, що у зв'язку із збройною агресією проти України, неможливістю забезпечення стабільної безаварійної роботи гірничо-розкривного обладнання в період екстрених відключень електроенергії, не надання необхідної потужності енергозабезпечення для роботи обладнання в період дії воєнного стану, необхідністю забезпечення організації та контролю охорони гірничо-розкривного обладнання в період простою, АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» прийнято рішення про зупинку підприємства з 01.10.2022р. та встановлено працівникам АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» з 01.10.2022 р. режим вимушеного простою з неповною зайнятістю, з незалежних від адміністрації та працівників причин. Призупинення роботи підприємства, простій працівників унеможливлює виконання АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» господарської діяльності підприємства.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що такі обставини, як збройна агресія Російської Федерації та наслідки такої агресії існують у АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" з часу відкриття провадження у справі №904/235/24 і не перешкоджали знайомитися з матеріалами справи у Електронному суді, подати відзив та вчасно подати зустрічний позов. При цьому, суд першої інстанції зауважив на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, оскільки причини пропуску строку на таке звернення мали для АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" суб'єктивний характер та залежали виключно від Заявника.
Так, вирішуючи питання про поновлення процесуальних строків, встановлених законом, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом ( п.31 постанови Об'єднаної Палати Касаційного Господарського Суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 904/5995/16).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між тим, Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" при поданні зустрічного позову не не доведено наявність поважності причини пропуску строку звернення із зустрічним позовом, які були дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії по пред'явленню зустрічного позову у встановлений законом строк, враховуючи вчасну подачу відзиву на позов.
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням приписів ч. 8 ст. 165 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічної заяви відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Апеляційний господарський суд також констатує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи Скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної у справі ухвали, оскільки вони суперечать положенням процесуального законодавства та не спростовують висновків місцевого суду.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що підстав для скасування оскарженої ухвали не вбачається.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку місцевого господарського суду про повернення позову.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (скаржника).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024р. у справі № 904/235/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя Л.А.Коваль