22 квітня 2024 року м. Харків Справа № 905/691/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Медуниця О.Є.
секретар судового засідання Лутаєва К.В.
за участю представників:
від позивачівОСОБА_1 на підставі свідоцтва №001744 від 26.06.2016, ордер (ОСОБА_7) серія АР №1125555 від 19.05.2023, ордер (ОСОБА_8) серія АР№1125556 від 19.05.2023, ордер (ОСОБА_6) серія АР№1125553 від 19.05.2023, ордер ( ОСОБА_2 ) серія АР№1125550 від 19.05.2023, ордер ( ОСОБА_3 ) серія АР№1125552 від 19.05.2023, ордер ( ОСОБА_4 ) серія АР№1125551 від 19.05.2023,
від відповідача 1 від відповідача 2 від відповідача 3ОСОБА_5 на підставі свідоцтва серія ДН №4973 від 31.01.2018, довіреність №15 від 01.01.2024 , Гінінгер А.А. на підставі свідоцтва серія ЧЦ №000461 від 27.12.2019, довіреність №11 від 01.01.2024, не з'явився; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги (об'єднанні у провадження 2840 Д/З) 1. Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
на рішення господарського суду Донецької області
ухвалене 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023)
у справі №905/691/22 (суддя Паляниця Ю.О.)
за позовомОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_4 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_6 , с.Білогородка, ОСОБА_7 , м.Львів, ОСОБА_8 , м.Харків
до 1) Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка 2)Private Limited Liability Company Metinvest B.V (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden, (м.Амстердам Королівство Нідерланди) 3) ОСОБА_9 , м.Київ
про визнання права, стягнення сум компенсації за примусово вилучені акції та сум збитків за неотримані дивіденти
І.Короткий зміст розглядуваних вимог та рішення суду першої інстанції:
1. ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_4 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_6 , с.Білогородка, ОСОБА_7 , м.Львів, ОСОБА_8 , м.Харків (далі - Позивачі) звернулись до Господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням остаточних вимог за змістом заяви б/н від 05.05.2023р.) до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м.Авдіївка (далі - Відповідач 1, ПрАТ «АКХЗ»), Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), м.Амстердам, Королівство Нідерланди (далі - Відповідач 2), у якому просили:
- визнати право ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та встановити її розмір на рівні 79,94грн,
- стягнути солідарно з ОСОБА_9 , Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_2 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 131818,66 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 54195,94 грн,
- стягнути солідарно з ОСОБА_9 , Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_3 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 369092,25 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 151748,64 грн,
- стягнути солідарно з ОСОБА_9 , Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_6 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 659093,31 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 270979,71 грн,
- стягнути солідарно з ОСОБА_9 , Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_7 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 685457,04 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 281818,89 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.09.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/691/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.05.2023р. до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_9 в якості відповідача 3 (далі - Відповадач3).
4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано право ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_8 (код НОМЕР_6 ) на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі з розрахунку 54,30 грн за одну акцію;
- стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_2 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 39300грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 11791,09грн., інфляційні збитки в сумі 6694,04грн.;
- стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_3 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 110040грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 33015,05грн., інфляційні збитки в сумі 18743,31грн.;
- cтягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_6 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 196500грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 58955,46грн., інфляційні збитки в сумі 33470,20грн.;
- стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_7 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 204360грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 61313,68грн., інфляційні збитки в сумі 34809грн.;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3347,77грн.;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 6814,88 грн.;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 6988,13 грн.;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 2481 грн.;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_8 судовий збір в сумі 2481 грн.;
- стягнуто з ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2419,76грн.;
- стягнуто з ОСОБА_6 в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 8744,35 грн.;
- стягнуто з ОСОБА_4 в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 211грн.;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено;
- закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_9 на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
5. Означена рішення суду обґрунтоване тим, що Позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 39,30грн. (54,30 грн - 15 грн, що є фактично сплаченою в розрахунку за одну акцію), що зумовлено справедливою вартістю однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою фактично відбувався викуп в процедурі "сквіз-аут".
5.1. Щодо застосування до Відповідачів 1, 2 за аналогією закону (ст.8 Цивільного кодексу України, ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в ч.ч.6, 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», місцевим судом вказано, що Директива ЄС щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004р. №2004/25/ЄС не є актом цивільного законодавства, а відтак врегулювання відносин в цій справі в частині стягнення подвійної справедливої ціни не може бути здійснено на її підставі. Крім того, законодавством України не встановлена відповідальність у виді стягнення подвійної справедливої ціни акцій за неналежне виконання учасниками вимог Закону України «Про акціонерні товариства» чи Закону 1983-VIII при здійсненні процедури "сквіз-аут". За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог в цій частині.
5.2. Щодо позовних вимог до Відповідача 3, приймаючи до уваги те, що цей спір не містить ознак корпоративного, а також те, що Позивачі та Відповідач 3 є фізичними особами, місцевий суд зазначив, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а не господарського, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Відповідача 3 на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
5.3. Розглядаючи вимоги Позивачів про стягнення з Відповідачів інфляційних втрат, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, які нараховані на суму справедливої компенсації, місцевий суд залишив їх без задоволення, оскільки для визначення розміру інфляційних втрат в будь-якому випадку необхідно встановити розмір грошового зобов'язання та строк його виконання, а в розглядуваному випадку неможливо визначити ціну продажу акцій, оскільки визначена судом справедлива компенсація за одну акцію не є новою ціною акцій, викуплених в процедурі "сквіз-аут", але можуть розглядатися лише як визначена судом сума справедливої компенсації, яка відновлює на принципах справедливості майновий стан позивачів та є іншим зобов'язанням, що виникає після відповідного судового рішення.
5.4. Щодо стягнення дивідендів за 2017 рік, Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» до 28.10.2018р. мало здійснити виплату дивідендів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за 2017 рік, проте кошти не перерахувало, чим порушило свої зобов'язання і права цих позивачів, які у спірний період були акціонерами Відповідача 1, на мирне володіння майном.
Здійснивши розрахунок заборгованості:
- стосовно ОСОБА_2 (1000 шт * 11,791092599 грн = 11791,09 грн);
- стосовно ОСОБА_6 (5000 шт * 11,791092599 грн = 58955,46 грн);
- стосовно ОСОБА_3 (2800 шт * 11,791092599 грн = 33015,06 грн);
- стосовно ОСОБА_7 (5200 шт * 11,791092599 грн = 61313,68 грн), місцевий суд дійшов висновку що за результатами роботи Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2017 році вказані позивачі мали отримати дивіденди у наведених розмірах. Доводи позивачів в цій частині відповідачами не спростовані.
Матеріали справи не містять доказів про повне чи часткове перерахування вказаних коштів позивачу, тому підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заборгованості з виплати дивідендів за 2017 рік.
5.5. Щодо стягнення з Відповідачів 1, 2 інфляційних втрат нарахованих на суму неотриманих дивідендів за 2017р, перевіривши розрахунок Позивачів щодо інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена Позивачами до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивачів та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, місцевим судом було визначено обґрунтованими визначені позивачами суми інфляційних збитків.
5.6. Ухвалою від 27.12.2023 (а.с.55 т.6) Господарським судом Донецької області було усунуто описку в рішенні в частині не зазначення у резолютивній частині про стягнення з ПрАТ "АКХЗ" судових витрат зі сплати судового збору у сумі по 2481грн на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційних скарг:
6. Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка (далі - Скаржник 1/Апелянт 1), не погодившись з ухваленим рішенням суду в частині задоволення позову, звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення у відповідній частині, просить його скасувати в цій частині та прийняти рішення про відмову в задоволенні вимог про визнання права ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі із розрахунку 54,30 грн. за одну акцію, стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_2 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 39 300,00 грн., суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 11 791,09 грн., інфляційні збитки в сумі 6 694,04 грн.; стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_3 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 110 040,00 грн., суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 32 015,05 грн., інфляційні збитки в сумі 18 743,31 грн., стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_6 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 196 500,00 грн., суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 58 955,46 грн., інфляційні збитки в сумі 32 480,20 грн.; стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_7 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 204 360 грн., суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 61 313,68 грн., інфляційні збитки в сумі 34 809,00 грн.
Також, просить скасувати рішення в частині задоволення позову ОСОБА_8 та прийняти в цій частині рішення про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
7. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 1 зазначає, що
7.1. Верховний Суд не встановлював преюдиційних обставин дійсної ринкової вартості акції ПрАТ «АКХЗ» при розгляді справи №905/671/19 та відповідно не міг встановити справедливу вартість однієї акції ПрАТ "АКХЗ" у розмірі 54,3 грн. для всіх акціонерів, як зазначає в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції;
7.2. Суд першої інстанції застосував доктрину «підняття корпоративної завіси» за відсутності відповідного закону, передбаченого таким законом механізму застосування доктрини, а тому дійшов помилкового висновку про можливість звернення з позовом до ПрАТ «АКХЗ», Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.». Обов'язковий продаж акцій ПрАТ «АКХЗ» був проведений на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії Barlenco LTD. Відповідно саме вказана особа виступає зобов'язаною у відносинах з оплати (компенсації вартості) акцій.
7.3. Для кондикційних зобов'язань (Глава 83 ЦК України) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов'язання (Постанова ВС від 09.08.2023р. у справі №161/10117/21). Отже, Позивачі обрали, а місцевий суд застосував не передбачений (неефктивний) спосіб захисту, отже, на думку Скаржника 1, вказане є підставою для відмови у позові в частині солідарного стягнення компенсації.
7.4. Позов у цій справі направлений (спрямований) на отримання компенсації (доплати) за відчужені акції, а не на відновлення їх прав та статусу акціонера.У цій справі вимога про стягнення дивідендів неспрямована на отримання доплати за відчужені акції Позивача, а відтак є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову щодо дивідендів.
7.5. Суд першої інстанції не дослідив обставини справи, не з'ясував обставини переходу права на отримання компенсації до ОСОБА_8 . Внаслідок цього, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для закриття провадження в частині вимог ОСОБА_8 .
8. ОСОБА_2 , м.Львів (далі- Позивач 1), ОСОБА_4 , м.Львів (далі - Позивач 2), ОСОБА_3 , м.Львів (далі- Позивач 3), ОСОБА_6 , с.Білогородка (далі- Позивач 4), ОСОБА_7 , м.Львів(далі- Позивач 5), ОСОБА_8 , м.Харків (далі- Позивач 6), не погодившись із ухваленим рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог, звернулись (далі - Скаржник 2/Апелянт 2) в особі представника - адвоката Погрібної С.О. до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023р. у справі № 905/691/22 в частині відхилених вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та закриття провадження у справі відносно гр. ОСОБА_9 та змінити рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зазначені в позовній заяві від 05.05.2023.
9. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 2 зазначає, зокрема, таке:
9.1. Оскільки Позивачами доведено порушення Відповідачами 1,2 в інтересах Відповідача-3 проведеної процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) акцій ПрАТ «Авдїївський коксохімічний завод», то згідно з Директивою Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 2004/25/ЄС, Позивачі вважають, що мають право на застосування до Відповідачів за аналогією закону (ст.8 Цивільного кодексу України, ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в ч.ч.6.,7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
9.2. Оскільки акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» були списані у позивачів 18.05.2018, то момент виникнення такого зобов'язання у відповідності до вимог ст.41 Конституції України має відліковуватись не пізніше ніж 18.05.2018. Враховуючи те, що зобов'язання з оплати на користь позивачів справедливої вартості акцій є грошовим, у випадку його прострочення, Позивачі вважають, що відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України мають право нарахувати інфляційні втрати за весь період прострочення вказаного обов'язку і відсотки за користування чужими грошовими коштами та звернутися за їх стягненням до суду.
9.3. Такий вид деліктних відносин між Позивачами та Відповідачем-гр. ОСОБА_9 не виник із земельних, трудових, сімейних, житлових та інших цивільних відносин, а внаслідок корпоративних відносин, тому у відповідності до ст.19 Цивільного процесуального кодексу України та ст.20 Господарського процесуального кодексу України, спір щодо доплати за примусово вилучені акції по значно заниженій ціні має відноситися до юрисдикції господарських судів.
9.4. Суд першої інстанції погодився з доводами, щодо стягнення з Відповідачів дивідендів за 2017 рік, однак оминув зазначити, чому він відмовляє у стягнення дивідендів за 2018,2020 роки.
9.5. Аналогічний позов був поданий цими ж Позивачами ще в 2021 році, судові збори були сплачені на рівні 2021 року, та при поданні позову в 2022 році, Позивачі доплачували судові збори. Всі квитанції про первинну сплату та доплату судових зборів надані в матеріалах справи.
9.6. Не дивлячись на існуюче преюдиційне рішення - постанову КГС від 15.06.2022 у справі №905/671/19, яка дозволяє використати преюдиційно встановлені факти - справедливу вартість 1 акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в процедурі сквіз-ауту і для визначення належної компенсації Позивачам у справі №905/691/22, головуюча суддя у цій справі ухвалою від 09.05.2023 в угоду Відповідачів зупинила провадження у справі. Також, суд першої інстанції не пояснив свої очевидні прояви дискримінаційного підходу до Позивачів, саме які стали причиною довготривалого розгляду цієї справи. Суд першої інстанції в порушення своїх обов'язків не те що не вживав заходів для запобігання зловживанню Відповідачами своїми процесуальними правами, на які Позивачі звертали увагу судді та які затягували розгляд справи, а сам приймав участь у такому зловживанню та вирішував клопотання щодо зупинення розгляду справи на користь сильної сторони (опонентів). Не дивлячись на те, що в подальшому суд першої інстанції почав відмовляти у задоволенні клопотань Відповідача 1, все ж таки факт затягування розгляду справи на початку розгляду справи, що стало причиною розгляду справи в суді першої інстанції 1,5 роки, не є спростованим.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
10. Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка надано відзив на апеляційну скаргу Позивачів, за змістом якої просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 г. у справі № 905/691/22 в оскаржуваній Позивачами частині без змін, з таких підстав:
10.1. Жодний із актів, на які посилаються Позивачі не містить санкції за заниження ціни обов'язкового продажу акцій, що виключає можливість застосування відповідної санкції та стягнення коштів у розмірі визначеному Позивачами. Аргументи апеляційної скарги в частині наявності підстав для стягнення санкції у вигляді подвійної ціни обов'язкового продажу акцій зводяться до прийняття державою неякісного закону, обов'язку держави передбачити такі санкції та недотримання державою при прийняті відповідного закону принципів справедливості.
10.2. Правова визначеність щодо розміру компенсації досягається внаслідок рішення суду, до винесення рішення судом у цій справі не існує другого грошового зобов'язання з компенсації вартості акції. За таких підстав в цій частині суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не вбачається за можливе визначити строки виконання зобов'язання по сплаті справедливої компенсації, які не визначені законом, правочином або рішення суду, що набуло законної сили, що виключає факт порушення таких строків з боку відповідачів.
10.3. Усі спори за загальним правилом розглядаються в порядку цивільного судочинства. Для розгляду справи в порядку господарського судочинства необхідна відповідна підстава вказана у Господарському процесуальному кодексі України. У Господарському процесуальному кодексі України відсутня підстава для розгляду спору щодо компенсації вартості акції між фізичною особою та кінцевим бенефіціарним власником в порядку господарського судочинства.За таких підстав, спір в частині вимог до ОСОБА_9 підлягає розгляду в межах цивільного судочинства.
10.4. ОСОБА_9 не здійснював із іншими Відповідачами спільну діяльність з обов'язкового продажу акцій ПрАТ «АКХЗ». Вказане свідчить про те, що до ОСОБА_9 не може застосовуватися доктрина «підняття корпоративної завіси». Судом першої інстанції не встановлено, а Позивачами не доведено, що процедура обов'язкового продажу акцій Товариства проведена за рішенням ОСОБА_9 , що ним була використана Компанія Barlenco LTD для проведення обов'язкового продажу акцій.
10.5. Позивачі звернулися до банку, що здійснював виплату коштів за відчужені належних їм акцій, відповідно погодилися із фактом їх відчуження та втратою статусу акціонерів. Вимоги про відміну відчуження акцій Позивачі не заявляли. Позов у цій справі направлений (спрямований) на отримання компенсації (доплати) за відчужені акції, а не на відновлення їх прав та статусу акціонера. У цій справі вимога про стягнення дивідендів неспрямована на отримання доплати за відчужені акції Позивача, а відтак є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Відповідно не підлягає задоволенню похідна вимога, щодо стягнення інфляційних збитків нарахованих дивіденди за 2018 та 2020 рік.
10.6. Представником Відповідача 1 було повідомлено апеляційний суд про зміну адреси Відповідача 2 Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»: Zuidplein 216, 1077XV Amsterdam, The Netherlands, на підтвердження зміни надано виписку з торгового реєстру.
11. Іншими учасниками справи в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзивів на апеляційну скаргу подано не було. Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом на наявні в матеріалах справи поштові, електроні адреси учасників справи та в електронні кабінети учасників справи.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
12. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 22.12.2023р. для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка (номер провадження 2840 Д) сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
13. Ухвалою від 26.12.2023р. вказана судова колегія витребувала оригінали матеріалів справи №905/691/21 у Господарського суду Донецької області та відклала розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без руху до надходження матеріалів справи №905/691/22 до Східного апеляційного господарського суду.
14. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2024р. для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (номер провадження 178 Д) сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
15. 29.12.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/691/22 (1-6 томи).
16. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22 залишено без руху.
17. 16.01.2024 (документ сформований 15.01.2024) Скаржником 1 надано до суду доповнення (зміни) до апеляційної скарги, в якій останній просить:
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023р. у справі № 905/691/22 в частині задоволення позову, в цій частині прийняти рішення про: відмову в задоволенні позову про визнання права ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі з розрахунку 54,30 грн. за одну акцію, стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_2 суми компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 39 300,00 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в сумі 11 791,09 грн, інфляційних збитки в сумі 6 694,04грн.; стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_3 суми компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 110 040 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в сумі 33 015,05 грн, інфляційних збитки в сумі 18 743,31 грн.; стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») ОСОБА_6 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 196 500,00 грн, суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 58 955,46 грн, інфляційні збитки в сумі 33 470,20 грн.; стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_7 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 204 360,00 грн, суму збитків за неотримані дивіденди в сумі 61 313,68 грн, інфляційні збитки в сумі 34 809 грн.»
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023р. у справі № 905/691/22 в частині задоволення позову ОСОБА_8 , в цій частині прийняти рішення про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. 3. Змінити мотивувальну частину Господарського суду Донецької області від 14.12.2023р. у справі № 905/691/22 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_8 з урахуванням цих доповнень.
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023р. у справі № 905/691/22 в частині задоволення позову ОСОБА_8 , в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
18. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 16.01.2024 у справі №905/691/22 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишено без руху.
19. 19.01.2024 від представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 надійшла заява про часткове виконання ухвали та роз'яснення ухвали, останній просить:
- роз'яснити як було пораховано судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 4026,00грн.;
- звільнити ОСОБА_6 від сплати судового збору, необхідного для подання апеляційної скарги у справі №905/691/22;
- зарахувати ОСОБА_4 сплату судового збору згідно з квитанцією від 10.01.2024 № №M1D8-BBMM-BABE за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22;
- зарахувати ОСОБА_2 сплату судового збору згідно з квитанцією від 11.01.2024 № 4361-82CB-KA42-E4BB за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22;
- продовжити строк на усунення недоліків ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №905/691/22 з врахуванням термінів наданих судом пояснень.
20. 25.01.2024 (документ сформований 24.01.2024) через електронний суд надійшла заява про усунення недоліків від представника Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» разом із платіжною інструкцією №4500000936від 23.01.2024 про сплату судового збору в сумі 33 886,66грн.
21. 25.01.2024 представником Позивачів адвокатом Погрібною С.О. було подано заяву про відвід головуючого судді Східного апеляційного господарського суду Попкова Д.О. від розгляду справи №905/691/22.
22. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024, зокрема, продовжено ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 16.01.2023 у справі №905/691/22 на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.
23. 29.01.2024 представником Позивачів адвокатом Погрібною С.О. було подано заяву про відвід судової колегії Східного апеляційного господарського суду Попкову Д.О., Радіоновій О.О., Медуниці О.Є. від розгляду справи №905/691/22.
24. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 визнано необґрунтованою заяву адвоката Погрібної С.О. - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Попкова Д.О. від розгляду справи № 905/691/22 та передано відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви адвоката Погрібної С.О. - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Попкова Д.О. у справі № 905/691/22 на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
25. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкладено розгляд питання щодо поданої заяви про усунення недоліків та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 до розгляду у встановленому порядку заяви про відвід головуючого судді Східного апеляційного господарського суду Попкова Д.О.
26. 30.01.2024 надійшла від адвоката Погрібної С.О. - представника Позивачів заява, в якій остання просить продовжити строк на усунення недоліків ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі №905/691/22 з врахуванням термінів остаточного розгляду двох заяв про відводи у справі №905/691/22.
27. Листом Східного апеляційного господарського суду № 000890/3-9 від 30.01.2024 було повідомлено адвоката Погрібну С.О., що питання щодо вказаної заяви про відвід колегії суддів від 29.01.2024 буде розглянуто відповідним складом суду після розгляду питання щодо раніше поданої заяви про відвід судді Попкову Д.О.
28. 31.01.2024 адвокат Погрібна С.О. - представник Апелянтів-позивачів звернулась до суду з клопотанням про надання додаткового строку для усунення недоліків, відмічаючи про обізнаність із попередньою ухвалою суду від 26.01.2024 про продовження строку з електронного кабінету.
29. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 відкладено розгляд питання щодо поданої заяви про продовження строку на усунення недоліків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 до розгляду у встановленому порядку заяви про відвід головуючого судді Східного апеляційного господарського суду Попкова Д.О.
30. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі №905/691/22 (суддя Стойка О.В., визначена у порядку автоматизованого розподілу заяви про відвід) відмовлено у задоволенні заяви адвоката Погрібної С.О. про відвід головуючого судді Попкова Д.О. від участі в розгляді справи №905/691/22 та повернуто матеріали справи №905/691/22 колегії суддів у складі: головуючий суддя - Попков Д.О. (головуючий), Медуниця О.Є., Радіонова О.О. (члени колегії), що дозволяє розглянути заяву від 29.01.2024 про відвід колегії суддів.
31. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 визнано необґрунтованою заяву адвоката Погрібної С.О. -представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відвід судової колегії Східного апеляційного господарського суду у складі Попкова Д.О., Радіонової О.О., Медуниці О.Є. від розгляду справи № 905/691/22 та передано відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката Погрібної С.О. про відвід судової колегії Східного апеляційного господарського суду у складі Попкова Д.О., Радіонової О.О., Медуниці О.Є. у справі № 905/691/22 на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
32. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі №905/691/22 (суддя Терещенко О.І., визначена у порядку автоматизованого розподілу заяви про відвід) відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Попкова Д.О., суддів Радіонової О.О. та Медуниці О.Є. від розгляду справи № 905/691/22.
33. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №905/691/22 було відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка (номер провадження 2840 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023), встановлено учасникам справи строк до 29.02.2024 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи, а також запропоновано учасникам справи в строк до 29.02.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.
34. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, зокрема продовжено на три дні з моменту отримання цієї ухвали ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, які залишилися невиконаними з урахуванням вказаного в ухвалі суду від 26.01.2024 у справі №905/691/22 та повторно запропоновано Апелянтам усунути впродовж 3-ьох днів з моменту отримання цієї ухвали недоліки, які були визначені щодо поданої апеляційної скарги та залишаються досі невиконаними (вказані в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024).
35. 08.02.2024 від адвоката Позивачів Погрібної С.О. надійшла заява, в якій остання просить:
- врахувати пояснення по ОСОБА_2 та зарахувати їй доплату судового збору у розмірі 1 205,32 грн. і вважати сплату нею судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у повному розмірі;
- врахувати пояснення по ОСОБА_8 та вважати сплату нею судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у повному розмірі;
- врахувати пояснення по ОСОБА_4 та вважати сплату нею судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22.
36. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі №905/691/22 було відкрито апеляційне провадження у справі №905/691/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (номер провадження 178 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22.
37. 21.02.2024 представником Позивачів адвокатом Погрібною С.О. було подано другу заяву про відвід судової колегії Східного апеляційного господарського суду Попкову Д.О., Радіоновій О.О., Медуниці О.Є. від розгляду справи №905/691/22.
Вказана заява про відвід ухвалою судової колегії від 21.02.2024 була визнана необгрунтованою та передана на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справ. Визначена за результатами автоматизованого розподілу суддя Східного апеляційного господарського суду Здоровко Л.М. ухвалою від 23.02.2024 відмовила у задоволені такої заяви про відвід.
38. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі №905/691/22:
- об'єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод» (номер провадження 2840 Д/З) та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (номер провадження 178 Д/З) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22;
- зобов'язано Акціонерне товариство «Укрпошта» (вул. Хрещатик, буд.22, м. Київ, 01001, e-mail: ukrposhta@ukrposhta.ua) у якомога стислі строки надати Східному апеляційному господарському суду письмові відомості щодо порядку закордонних відправлень кореспонденції суду (з урахуванням вимог Гаазької конвенції про вручення судових та позасудових документів 1965 року) в контексті способу забезпечення надіслання (вручення) Східним апеляційним господарським судом судових рішень (ухвал, повідомлень) учаснику справи у Нідерланди, зокрема:
- (1) скільки часу у поточних умовах займає доставка міжнародної кореспонденції з України одержувачу - юридичній особі в Нідерландах?
- (2) чи здійснюється вручення відправленої міжнародної кореспонденції з України до Нідерландів одержувачу у Нідерландах місцевим поштовим оператором цієї країни відповідно до вимог законодавства Нідерландів?
- (3) яка нормативна тривалість поштового пробігу вхідної міжнародної кореспонденції на території Нідерландів згідно внутрішніх правил цієї країни?
39. 07.03.2024 від представника Позивачів ОСОБА_1 надійшла заява про надання інформації стосовно ухвали суду, в якій остання просить суд надати із справи №905/691/22 інформацію:
1. Коли та яким способом була надіслана ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі №905/691/22 до АТ «Укрпошта»?
2. Якщо вказана ухвала була надіслана по пошті, то просимо надати номер поштової квитанції про її направлення до в АТ «Укрпошта».
3. Чому суд самостійно не може ознайомитися с нормативними документами, пов'язаними з порядком закордонних відправлень кореспонденції суду?
4. Якою нормою ГПК України передбачено постановлення ухвали, в якій міститься запит на консультацію щодо нормативного документу, який не є засекреченим та/або обмеженим до його доступу?
40. 08.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшли відповіді на поставлені судом питання щодо доставки міжнародної кореспонденції з України до Нідерландів, а саме:Укрпошта здійснює міжнародний поштовий обмін з призначеними операторами країн-членів Всесвітнього поштового союзу (далі - ВПС), відповідно до вимог Актів ВПС.
Відповідно до вимог Актів ВПС, не передбачені фіксовані граничні строки пересилання міжнародних поштових відправлень.
41. 11.03.2024 представником Позивачів ОСОБА_1 подано до суду клопотання про призначення справи до розгляду.
42. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №905/691/22 призначено розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод» та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22 на "22" квітня 2024 р. о 09:15 годині.
43. 18.03.2024 (документ сформований 17.03.2024) представником Позивачів ОСОБА_1 подано до суду додаткові пояснення.
44. 16.04.2024 від Скаржника 1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просить:
- розглянути справу № 905/691/22 з врахуванням наданих пояснень Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»;
- задовольнити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 в частині задоволення вимог ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову;
- апеляційну скаргу ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 в оскаржуваній частині без змін.
45. Розпорядженнями керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024р. «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Радіонової О.О., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю ОСОБА_10 , що також вбачається з витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022р. у справі №905/691/22.
46. 18.04.2024 представником Позивачів ОСОБА_1 подано до суду заяву про надання інформації, в якій остання просить надати відповіді на наступні запитання:
1)Якими засобами зв'язку Східний апеляційний господарський суд надсилав судові ухвалу про відкриття проваджень та повістки у справі №905/691/22 до Компанії Метінвест Б.В. на судове засідання, які повинно відбутися 22.04.2024?
2) Надати номери поштових квитанцій про направлення до Компанії ОСОБА_11 судових ухвал та повісток.
3) Повідомити адреси, на які суд надсилав судові ухвали та повістки.
47. 22.04.2024 (документ сформований 19.04.2024) представником Відповідача 1 надано до суду додаткові пояснення, в яких останній просить прийняти ці письмові пояснення та розглянути справу №905/691/22 з їх урахуванням.
48. Враховуючи викладене в п.п.12-14, 21, 23, 24, 30-33, 36-38, 42, 45 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії на момент ухвалення цієї постанови, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Медуниця О.Є. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
49. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
50. У судовому засіданні 22.04.2024 представники Скаржника 1 (Відповідач 1) у судове засідання з'явилися, підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги з підстав, що у ній наведені та заперечили проти апеляційної скарги Позивачів.
Представник Позивачів (Скаржник 2) у судове засідання також з'явився, доводи та вимоги своєї апеляційної скарги підтримав з підстав, що у ній наведені, проти апеляційної скарги Відповідача 1 заперечував і надав відповіді на додаткові запитання суду.
Представник Відповідача 2 і 3 у судове засідання 22.04.2024, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з'явились, про причини неявки не повідомив, що за висновком судової колегії, враховуючи визнання їх явки необов'язковою, вжиті заходи щодо надалежного і своїчасного повідомлення про судовий розгляд, а також достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
51. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
52. Щодо заяви представника Позивачів Погрібної С.О. про надання інформації (п.46 цієї постанови), судова колегія звертає увагу на те що, ухвалою Східного апеляційного суду від 11.03.2024 частково вже надавалася інформація відносно відправлень Private Limited Liability Company Metinvest B.V., також надавалися трек номери поштових відправлень та вказано про повідомлення Відповідачем 1 про нову адресу нерезидента. Також, колегія судів зазначає, що представник Позивачів не була позбавлена права на ознайомлення з матеріалами справи як в паперовій формі, так і в електронному вигляді, тоді як суд не зобов'ящзаний за діючим процесуальним законодавством "переказувати" відомості і матеріали, що містяться у справі.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначені відповідно до них правовідносини:
53. 26.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атріус Груп» (продавець) та Barlenko LTD (покупець) від імені якого діє Приватне акціонерне товариство «Альтана Капітал» (повірений покупця) укладено договір купівлі - продажу акцій №БВ20180426/02-АК (а.с.148-152 т.1).
53.1. Згідно з п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити акції з наступними характеристиками: вид акцій - акції прості іменні; емітент акцій: Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» міжнародний ідентифікаційний номер: UA4000079222; форма існування акцій: бездокументарна; кількість акцій: 550000 штук; сума договору: 8250000 грн.
53.2. Відповідно до п.2.2. Договору право власності на акції переходять від продавця до покупця з моменту зарахування акції на рахунок у цінних паперах покупця у депозитарній установі, відповідно до чинного законодавства України.
53.3. За приписами п.8.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та припиняє свою дію: з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведений договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень.
54. Додана матеріалів справи виписка про стан рахунку в цінних паперах на 11.04.2018, депонентом яких є Private Limited Liability Company Metinvest B.V, відображає частку останнього у СК% ПрАТ «АКХЗ» у розмірі 94,6003. (а.с. 153 т.1)
55. Виписка про стан рахунку в цінних паперах № 003473 від 31.03.2010, депонентом яких є ПАТ «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» відображає кількість приналежних акцій Відповідача 1 у розмірі 231000шт та номінальну вартість однієї акції емітента ВАТ «Авдіївський коксохім» 1,76грн. (а.с. 154 т.1)
56. З Протоку №25 річних загальним зборів акціонерів ПрАТ «АКХЗ» від 27.04.2018 вбачається проведення зборів акціонерів, на яких розглядалися, зокрема, питання, щодо визначення порядку розподілу прибутку за результатами діяльності Товариства у 2017 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру дивідендів за простими іменними акціями Товариства, а також визначення строку, порядку та способу виплати дивідендів. (а.с. 41-48 т.1)
57. 27.04.2018р. між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (сторона 1), Приватним акціонерним товариством «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» (сторона 2) та BARLENKO LTD (сторона 3) укладено договір (а.с.157-158 т.1), за умовами п.А якого сторони є афілійованими особами в розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме сторона 2 та сторона 3 перебувають під контролем сторони 1.
57.1. Згідно п.п. В, С, D договору Сторона 1 прямо володіє 94,60034% акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (Україна, код ЄДРПОУ 00191075) (товариство); сторона 2 прямо володіє 0,11842% акцій товариства; сторона 3 прямо володіє 0,28196% акцій товариства.
57.2. Згідно з п.Е та п.1 договору сторони разом мають право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства, який таким чином перебуває у прямій та опосередкованій власності сторони 1; враховуючи норми статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі ст.627 Цивільного кодексу України, сторони уклали цей договір, яким домовились визначити сторону 3 особою, що уповноважена на вчинення наступних дій: вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій товариства шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеними ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». Сторона 3 вчиняє дії, зазначені в п.1 цього договору, від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх зобов'язань (п.2 наведеного правочину).
57.3. Відповідно до п.6 цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання стороною 3 дій, зазначених в п.1 цього договору.
Наведений договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень.
58. BARLENKO LTD надіслано Відповідачу 1 повідомлення б/н від 27.04.2018р. (а.с. 159-160 т.1) про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», в якому зазначено про структуру власності Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» та її афілійованих осіб. Разом з цим, зазначено наступне: Ціна, передбачена п.1 та п.2 ч.5 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»: найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - 15 грн за одну іменну акцію Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»; опосередковано набули право власності на акції Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» згідно з вимогами п.2 ч.5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» не відбувалось. Дата набуття домінуючого контрольного пакету акцій товариства: 27.04.2018р.
Крім того, у повідомленні зазначено, що BARLENKO LTD виступить суб'єктом реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» для заявника вимоги на підставі відповідного договору. Відповідно до Додатку до Повідомлення про набуття права власноті на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «АКХЗ» кінцевим бенефіціарним власником Private Limited Liability Company Metinvest B.V, BARLENKO LTD та ПАТ «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» є Ахметов Р.Л. (а.с. 161 т.1)
59. Протоколом засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» №209 від 30.04.2018р., на підставі отриманого повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» вирішено обрати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночний Стандарт» оцінювачем ринкової вартості акцій товариства станом на 26.04.2018р.; надано дозвіл товариству на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний Стандарт» договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції товариства, у складі пакетів загальною кількістю 4,99928% від статутного фонду станом на 26.04.2018р. з метою реалізації права обов'язкового продажу простих іменних акції акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, та надання рецензії незалежного оцінювача на звіт «Оцінка ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції товариства». (а.с.173 т.1)
60. 30.04.2018р. між Відповідачем 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний Стандарт» укладено договір №438/18Ю, предметом якого є оцінка ринкової вартості 1 (однієї) акції простої іменної Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», у складі пакетів загальної кількістю 4,99928% від статутного фонду станом на 26.04.2018р. з метою реалізації права обов'язкового продажу простих іменних акції акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій та надання рецензії незалежного оцінювача на звіт «Оцінка ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у складі пакетів загальної кількістю 4,99928% від статутного фонду станом на 26.04.2018р. з метою реалізації права обов'язкового продажу простих іменних акції акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій».
61. Згідно зі Звітом про оцінку вартості 1 (однієї) простої у складі пакетів загальної кількістю 4,99928% від статутного фонду з метою реалізації права обов'язкового продажу простих іменних акції акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій) Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 02.05.2018р. - ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у складі пакетів загальної кількістю 4,99928% від статутного фонду з метою реалізації права обов'язкового продажу простих іменних акції акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій) станом на 26.04.2018р. становить: 13,13 грн без ПДВ. (а.с. 174-225 т.1)
62. Протоколом засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» №211 від 04.05.2018р. затверджено ринкову вартість 1 простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 13,13 грн. (а.с.226 т.1)
63. 04.05.2018р. Відповідачем 1 надіслано BARLENKO LTD повідомлення про затвердження ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» станом на 26.04.2018р.
64. 04.05.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (банк) та BARLENKO LTD (клієнт) укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) №31/2017-7 (а.с. 29-31 т.1).
64.1. Відповідно до п.1.1. цого договору його предметом є відкриття клієнту рахунку умовного зберігання (ескроу) у національній валюті та здійснення його обслуговування у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Закону України «Про акціонерні товариства» та нормативно-правових актів Національного банку України.
64.2. Згідно п.1.3 Договору рахунок використовується з метою оплати ціни акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в межах процедури обов'язкового продажу акцій на вимогу клієнта, що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента).
65. На виконання умов зазначеного договору Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» відкрито на ім'я BARLENKO LTD у валюті UAH (з метою оплати ціни акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»), що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» №2879 від 04.05.2018р.(а.с. 172 т.1)
66. 05.05.2018р. BARLENKO LTD надіслано на адресу Відповідача 1 Публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (вимога) (а.с. 227 т.1).
66.1. Згідно з п.4 вимоги ціна придбання акцій та порядок їх визначення: 15 грн за одну просту іменну акцію Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод». Ціна придбання акцій визначена відповідно до ч.5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як найвища з наступних:
- найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакету акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» включно з датою набуття (15 грн);
- ринкова вартість акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій - 26.04.2018р. (13,13 грн);
- середній біржовий курс за останні три місяці, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», визначений Публічним акціонерним товариством «Українська біржа» (9,6723 грн).
66.2. Розділом 6 вимоги визначено порядок реалізації останньої.
67. Зазначена вимога отримана Відповідачем 1 - 07.05.2018р., що підтверджується відміткою про отримання №11/09/371 від 07.05.2018р.
68. Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» повідомило про проведення обов'язкового викупу акції ПрАТ міноритарних акціонерів. Ціна становить 15,00грн. за одну акцію, грошові виплати за акції почнуть здійснюватися орієнтовано з 01.06.2018 року. (а.с. 28 т.1). Вказана вимога також опублікована на сайті Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» https://akhz.metinvesthilding.com/ua/about/info, а також на загальнодоступній інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України https://stockmarket.gov.ua//.
69. Повідомленням про перерахування грошових сум за акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», BARLENKO LTD повідомив Відповідача 1 та Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» про перерахування на рахунок умовного зберігання 17.05.2018р. грошових коштів у сумі 146275680 грн. Факт перерахування підвтерджується банківською випискою (а.с.236 т.1)
70. 17.05.2018 ПрАТ «АКХЗ» повідомило компанію BARLENKO LTD про надсилання 16.05.2018 року кожному акціонеру Товариства, акції якого придбаваються відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонері товариства», копії Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «АКХЗ».(а.с.235 т.1)
71. Актом приймання - передачі від 17.05.2018р., підписаним з боку Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Відповідача 1 та BARLENKO LTD, визначено список осіб, у яких придбаваються акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод».
72. За змістом виписок про операції з цінними паперами станом на 18.05.2018р. (а.с.18-23 т.1) ОСОБА_2 обліковувалась в реєстрі власників цінних паперів Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з загальною кількістю цінних паперів - 1000 шт, ОСОБА_4 була власником з загальною кількістю цінних паперів - 2100 шт, ОСОБА_3 - 2800 шт, ОСОБА_6 - 5000 шт, ОСОБА_7 - 5200 шт, ОСОБА_12 - 20000 шт.. Вказані акції з рахунків цих фізичних осіб були переведені на рахунок BARLENKO LTD
Зазначені фізичні особи звернулись до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» з заявами на видачу готівки з рахунків ескроу та отримали грошові кошти в наступних розмірах: ОСОБА_2 - 15000 грн, ОСОБА_4 - 31500 грн, ОСОБА_3 - 42000 грн, ОСОБА_6 - 75000 грн, ОСОБА_7 - 78000 грн, ОСОБА_12 - 300000 грн., що підтверджується відомостями банківської установи, наданими на запит Господарського суду Донецької області (а.с.109, 201 т.3).
73. В матеріалах справи також міститься висновок експертів №3914/3915/3945/3946, складений 23.10.2020 за результатами проведення комплексної судової економічної, товарознавчої та оціночний експертизи за господарською справою №905/671/19. (а.с.1-54 т.2), за змістом якого станом на 26.04.2018 ринкова вартість однієї акції ПрАТ "АКХЗ" у складі пакетів загальною вартістю 4,99928% від статутного фонду визначена на рівні 13грн.
74. Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2021р. між ОСОБА_12 (сторона 1) та ОСОБА_8 (сторона 2) укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.34-35 т.1).
74.1. За змістом п.1.1 відповідно до умов цього договору сторона 1 передає, а сторона 2 приймає на себе усі права та обов'язки, що належать стороні 1 як колишньому власнику простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у кількості згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю «Універ капітал» станом на 18.05.2018р. у розмірі 20000 штук.
74.2. Відповідно до підп.А, Б п.1.3 наведеного правочину за цим договором сторона 2 набуває права:
- звертатися до суду або до інших компетентних органів в якості позивача/скаржника, укладати мирову угоду, звертатися до виконавчих органів з метою виконання рішень судів щодо стягнення компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни) за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», що належали стороні 1, відповідно до заявленої компанією BARLENKO LTD публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018р.;
- вимагати від боржників (компанії BARLENKO LTD, Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») належного виконання зобов'язань у вигляді оплати компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни) за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», що належали стороні 1, відповідно до заявленої компанією BARLENKO LTD публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018р.
74.3. В пункті 1.2 вказаного договору сторони погодили, що відповідно до ст.212 ЦК України виникнення цивільних прав та обов'язків сторін цього договору залежать від обставин щодо яких невідомо, наступлять вони чи ні. Цей договір діє з відкладальною умовою, якою є сплата ОСОБА_8 грошових коштів, які б належали ОСОБА_12 як колишньому власнику акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», якби не було укладено цього договору, на виконання судового рішення або на виконання мирової угоди за майбутнім спором щодо стягнення компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни) за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» відповідно до заявлених Компанією Barlenco LTD публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників.
74.4.Згідно із п.2.1 наведеного договору за передане право вимоги компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни, дивідендів тощо) за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», що належали стороні 1, відповідно до заявленої компанією BARLENKO LTD публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018р., сторона 2 сплачує стороні 1, у випадку фактичного отримання грошових коштів 10% від примусово стягнутої/добровільно сплаченої суми компенсації (доплати до справедливої ціни, дивідендів тощо) за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», що належали стороні 1, відповідно до заявленої компанією BARLENKO LTD публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018р. протягом 1 місяця з дня такого отримання.
74.5. Відповідно до п.7.1. договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Вказаний договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень, а щодо добровільності його підписання саме особисто ОСОБА_12 останім було складено нотаріально посвідчену заяву від 21.10.2021 (а.с.36 т.1).
75. У відзиві на позовну заяву №10/18/22/691 від 18.10.2022р. (а.с. 132-146 т.1) Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» заперечувало проти позовних вимог з посиланням на наступне:
- позивачі не довели наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: наявність збитків та їх розмір, протиправність поведінки відповідачів, вини товариства при затвердженні наглядовою радою ринкової вартості акцій на підставі звіту про оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт»;
- поведінка відповідача 1 була правомірною під час проведення процедури обов'язкового продажу акцій;
- звіт про оцінку від 02.05.2018р., яким визначена вартість однієї акції у розмірі 13,13 грн, відповідає вимогам закону, що підтверджується рецензіями Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» від 04.05.2018р.;
- ринкова вартість, затверджена наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», не використовувалась при обов'язковому викупі акцій, а ціна обов'язкового продажу акцій визначена на підставі п.1 ч.5 ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства»;
- посилання відповідачів на формулу «чистої вартості активів не можуть прийматися до уваги та вважатися належними та допустимими доказами (справедливої) ринкової вартості акцій відповідача 1.
76. 01.12.2022 до місцевого суду представником Позивачів була подана заява від 22.11.2022 про залучення співвідповідача, в якій остання просила залучити у справі №905/691/22 в якості співвідповідача - гр. ОСОБА_9 .
77. 05.05.2023 представником Позивачів була подана заява про зміну предмету позову. (а.с. 160-171 т.3).
78. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.05.2023 задоволено заяву б/н від 22.11.2022р. представника позивачів ОСОБА_1 (а.с.172-173 т.3)
79. 11.05.2023 до місцевого суду була подана уточнена позовна заява від 05.05.2023 (а.с.205-215 т.3)
80. Ухвалою від 21.09.2023 (а.с.248-250 т.4), місцевим судом, з урахуванням поточної позиції представника Позивачів відносно актуальності її процесуальних заяв визначені заяви, які залишені без розгляду, а також вказано про прийняття і подальший розгляд позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.05.2023. Наразі, обгрунтування вказаних остаточних позовних вимог викладене представником Позивачів у уточненій позовній заяві.
81. Враховуючи вищевикладені обставини справи, не погоджуючись із ціною викупу акцій, ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_4 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_6 , с.Білогородка, ОСОБА_7 , м.Львів, ОСОБА_8 , м.Харків, визначаючи у якості відповідачів за реквізитами своєї заяви від 05.05.2023 Відповідачів 1, 2, 3, вимагали задоволення вимог, приведених у п. 1 цієї постанови.
При цьому, за першою немайновою вимогою, заявленою усіма Позивачами, їх представником не було визначено у прохальній частині уточненого позову/заяви про зміну предмету позову від 05.05.2023 конкретного відповідача або відповідачів, до яких звернута така немайнова вимога, тоді як за майновими вимогами про стягення коштів на користь Позивачів 1, 3, 4, 5 (Позивачами 2 і 6 майнові вимоги не заявлені) солідарними відповідачами були визначені тільки Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») та ОСОБА_9 .
82. Спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»
VІ. Оцінка апеляційного суду:
83. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог колишніх міноритарних акціонерів у спірних правовідносинах з примусового викупу акцій у процедурі "сквіз-аут" у світлі заперечень Відповідача 1 (далі-Емітент або Скаржник 1/Апелянт 1) проти задоволених позовних вимог та заперечень Адвоката Позивачів 1-6 проти незадоволення решти позовних вимог (далі-Скаржник 2/Апелянт 2).
83.1. Доводи Скаржника 1 щодо безпідставного задоволення визнаної місцевим судом обґрунтованими відповідної частини позовних вимог (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги (а.с.145-155 т.6), здійсненого з дотриманням приписів ч.ч.1,2 ст.266 Господарського процесуального кодексу України) полягають у такому:
- недоведеність обставини заниження ринкової вартості акцій ПрАТ «АКХЗ» у процедурі їх викупу та визначення справедливої вартості однієї акції у розмірі 54,3грн. для всіх акціонерів (1);
- неправильне застосування норм матеріального права через визнання Емітента та Відповідача 2 (далі-власник домінуючого права через визнання Емітента та Відповідача 2 (далі-власник домінуючого пакету акцій) належними відповідачами у справі, тоді як зобов'язаного особою у спірних правовідносинах виступає Покупець-ініціатор публічної безвідкличної вимоги Компанія Barlenco LTD (2);
- неефективність обраного способу захисту щодо солідарного стягнення з Відповідачів 1 і 2 суми компенсації за акції, адже останнє опосередковує спонукання до виконання кондикційного зобов'язання, відносно якого законодавство не встановлює виникнення солідарного зобов'язання (3);
- відсутність обов'язку зі сплати дивідентів на користь Позивачів через втрату ними статусу акціонерів на момент складання переліку осіб, які мають право на їх отримання (4);
- недоведеність та неповнота з'ясування обставин набуття Позивачем 6 ( ОСОБА_8 ) прав вимоги у спірних правовідносинах, через що цей позивач є неналежним (5)
Відносно вказаного аргументу (5) колегія апеляційного суду звертає увагу, що Скаржником 1 сформульовано дві альтернативні/взаємовиключні вимоги відносно наслідків скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 - про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та про відмову у задоволені таких вимог.
83.2. Доводи Апелянта 2 щодо безпідставного незадоволення відхилених позовних вимог та закриття провадження відносно Відповідача 3 (далі - кінцевий беніфіціар) і необхідності повного задоволення вимог Позивачів 1-6, зазначених у позовній заяві від 05.05.2023, полягають у такому:
- безпідставне незастосування судом першої інстанції попри визначену Верховним Судом невідповідність Закону №1983-VIII вимогам щодо «якості закону» і частковість виконання Україною Директиви ЄС від 21.04.2004 1004/25/ЄС за аналогією закону санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни згідно із ч.ч.6,7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (1);
- безпідставність незастосування місцевим судом інфляційної індексації до суми компенсації, зважаючи на грошовий характер цієї вимоги і кондикційну природу, яку у спірних правовідносинах зумовлює початок прострочення з 18.05.2018 (2);
- неправомірне закриття провадження у справі за вимогами до кінцевого бенефіціара, оскільки спірні деліктні правовідносини Позивачів з ним виникли внаслідок корпоративних відносин, вирішення спорів щодо яких віднесено до компетенції господарських судів (3);
- ненаведення в оскаржуваному рішенні мотивів відхилення вимог про стягнення дивідентів за 2018 та 2020 роки, тоді як вони становлять отримані Відповідачами 2 і 3 доводи, які підлягають відшкодуванню вимог відповідно до ст.1214 Цивільного кодексу України на користь Позивачів (4);
- зважаючи на аргументи (2) і (4) Скаржником 2 визначені суми, які на його думку були безпідставно не задоволені судом. Першої інстанції щодо Позивачів 1,3,4,5 (5), а також наведені міркування відносно недоплати судового збору у цій справі, ініційованій у 2022, зважаючи на попередні спроби подати цей позов ще у 2021 (6);
- порушення норм процесуального законодавства у зв'язку з тривалим розглядом процесуальних клопотань, безпідставним зупиненням провадження у справі та зволікання з вирішенням справи по суті незважаючи на преюдиційність постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 щодо визначення справедливої вартості 1 акції ПрАТ «АКХЗ» в процедурі сквіз-ауту (7).
83.3. Колегія апеляційного суду відмічає, що перелічені у п.п.83.1 і 83.2 цієї постанови доводи і вимоги Скаржників 1 і 2 за змістом ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України визначають межі апеляційного перегляду, проте, за змістом ч.4 цієї норми апеляційний суд не обмежений такими доводами і вимогами у разі встановлення порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
84. У світлі приписів ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України можливість задоволення судом позовних вимог узалежнена від наявності та доведеності позивачем такої сукупності умов: приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права або інтересу (1), порушення (невизнання або оспорювання) такого права або інтересу визначеним відповідачем (2) та наявність і ефективність обраного способу судового захисту (3).
84.1. Поряд із цим, зважаючи на приписи ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.5, ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можливість задоволення або відхилення судом певних позовних вимог по суті передбачає попереднє вирішення питання наявності повноважень у суду згідно його юрисдикції надавати правову оцінку дотримання позивачем означених вище трьох обов'язкових умов, що є аспектом гарантії «законного складу суду» за ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. (далі - ЄКПЛ).
84.2. У світлі принципу диспозитивності (ст.14 Господарського процесуального кодексу України), повноважень позивача, передбачених ч.ч. 2,3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, а також правил залучення співвідповідача і заміни неналежного відповідача, визначених ст.48 Господарського процесуального кодексу України, а також правил змагальності (ст.13 Господарського кодексу України) і розподілу обов'язків щодо доказування (ст.74 Господарського процесуального кодексу України) саме позивач управнений визначати та доводити всі три визначені у п.84 цієї постанови умови задоволення позовних вимог, тоді як суд перевіряє та оцінює наявність/дотримання означених умов, зважаючи на імперативність приписів п.1 ч.1 ст.231 та ч.2 ст.278 цього Кодексу безвідносно до аргументів сторін вирішує питання щодо приналежності спору до господарської юрисдикції.
84.3. Беручи до уваги неодноразові процесуальні заяви Позивачів 1-6 щодо зміни (уточнення/коригування) своїх вимог, їх обґрунтування та кола зобов'язаних осіб за цими вимогами, а також результати вирішення місцевим судом питання щодо розгляду і прийняття таких заяв, опосередкованого ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.09.2023 (а.с.248-250 т.4), ініційований Позивачами спір вирішувався відносно остаточних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 05.05.2023 (а.с. 145-153 т.3) та заяві про зміну предмету позову від 05.05.2023 (а.с. 160-164 т.3) з аналогічною реакцією прохальної частини:
- остаточність означених вимог та підтвердження їх актуальності на стадії апеляційного перегляду підтверджується також змістом п.1 прохальної частини апеляційної скарги Апелянта 2 (а.с.113-130 т.7);
- зважаючи на множинність Позивачів та правило ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України щодо права кожного з них діяти у судовому процесі самостійно, апеляційний суд відмічає, що права всіх Позивачів у судовому провадженні представляє один адвокат Погрібна С.О., якою подавалися єдині/спільні процесуальні заяви від імені всіх Позивачів, а тому визначена вище остаточна реакція позовних вимог, так само, як і вимоги за апеляційною скаргою Апелянта 2 розцінюється апеляційною інстанцією як узгоджена спільна позиція всіх Позивачів.
84.4. Аналіз змісту заяв Позивачів 05.05.2023 щодо суті розглядуваного спору відносно кола визначених Відповідачів та способів захисту (позовних вимог), які мають бути до них застосовані вказують на таке:
- викладена у п.1 прохальної частини заяви від 05.05.2023 немайнова позовна вимога про визнання за кожним з Позивачів права на «справедливу компенсацію за примусово вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» та встановити її розмір на рівні 79,94грн.» не звернута до певного з трьох залучених (визначених) відповідачів, а тому розцінюється апеляційний судом як така, що стосується усіх них одночасно (звернута до всіх трьох Відповідачів);
- майнові вимоги кожного з Позивачів 1,3,4,5 (Позивачі 2 та 6 майнових вимог не заявляли), приведені у п.п.2-4 прохальної частини заяв від 05.05.2023, звернуті конкретно і тільки до солідарних Відповідачів 2 і 3 - тобто майнові вимоги за остаточною редакцією позовних вимог до Відповідача 1 у межах цієї справи взагалі не заявлялись.
Усні посилання представника Позивачів у судовому засіданні 22.04.2024 про те, що за мановими вимогами у їх остаточній редакції Відповідача 1 не було вказано помилково, і такі вимоги мають бути на нього розповсюджені, колегією суддів відхиляються, адже на стадії апеляційного перегляду не передбачено можливості коригування позовних вимог (у тому числі і щодо кола відповідачів), а таке коригування може опосередковуватися лише письмовими заявами і тільки у суді першої інстанції до закінчення підготовчого провадження.
85. Враховуючи, що аргумент (3) апеляційної скарги Апелянта 2 безпосередньо стосується як визначення кола відповідачів, проти яких мають бути вжиті заходи судового захисту (умова (2) задоволення позову, визначена у п.84 цієї постанови), так і питання наявності юрисдикції господарського суду у правовідносинах між Позивачами та кінцевим бенефіціарним власником, апеляційний суд вважає за необхідне оцінити правомірність закриття місцевим судом провадження у справі у частині позовних вимог до ОСОБА_9 .
85.1. Скаржник 2 слушно зауважує про те, що первісна причина виникнення спору є правовідносини у процедурі "сквіз-аут", яка регламентована приписами корпоративного права - Законі України «Про акціонерне товариство». Означена процедура може бути ініційована виключно у разі приналежності домінуючого контрольного пакета акцій, а отже є правом, що випливає із власності відповідного суб'єкта/акціонера (прямо чи разом із афільованим особами) на відповідну кількість акцій, а тому є корпоративним правом (ініціювання викупу) у розумінні ст.167 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
85.2. Водночас, корпоративна природа первинних правовідносин, які стали причиною виникнення спору сама по собі не може автоматично відносити будь-які спори, позовні вимоги у яких обґрунтовані посилання на відповідні корпоративні відносини, до корпоративних спорів, що належать до юрисдикції господарських судів, без урахування суб'єктного складу спору та спрямованості позовних вимог (природи захищуваного права).
85.3. Наразі, як слушно наголошував Відповідач 1, коло учасників розглядуваної процедури "сквіз-аут" визначено ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (у відповідній редакції) і Відповідач 3 до жодного із цих типів учасників не належить.
85.4. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності щодо Відповідача 3 критеріїв у спірних правовідносинах, які з посиланням на усталену практику ЄСПЛ наведені у п.144 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 (формування волі Відповідача 2 або оперативне управління ним у розглядуваній процедурі "сквіз-аут") - відповідні твердження Позивачів мають характер припущень, які (безвідносно до ступеню їх підтвердженості чи вірогідності) не впливають на правильно відмічену місцевим судом невідповідність суб'єктивного складу спору за вимогами Позивачів до Відповідача 3 складу учасників корпоративного спору згідно п.3,4 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України.
85.5. Як правильно зазначив місцевий суд, розглядуваний спір стосується майнових прав Позивачів на справедливу компенсацію та стягнення коштів через її нездійснення у процедурі "сквіз-аут", тобто результат розгляду заявлених вимог не передбачає відновлення статусу акціонерів Відповідача 1. Відтак, апеляційний суд наголошує на застосовності в розглядуваному аспекті юрисдикції розгляду позовних вимог до Відповідача 3 підходу, викладеного у п.202 Згадуваної постанови КГС ВС, про те, що позов подано з метою захисту майнових, а не корпоративних прав колишніх акціонерів.
85.6. Отже, з урахуванням статусу фізичних осіб як Позивачів, так і Відповідача 3, відсутності між ними корпоративних відносин за ознаками, які визначені у релевантно застосованих місцевим судом постановах ВП ВС від 27.03.2019 у справі №757/39672/17-ц та від 04.09.2019 у справі №927/90/19, припинення оскаржуваним рішенням провадження у справі відносно Відповідача 3 на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України є цілком обґрунтованим - вимоги Позивачів щодо ОСОБА_9 підлягають розгляду у порядку цивільного, а не господарського судочинства. Цитування Апелянтом 2 на обґрунтування розглядуваного аргументу його апеляційної скарги пунктів 132 і 142 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 до уваги не приймається, адже у розглядуваній конструкції спірних правовідносин відповідні правові висновки стосуються Відповідача 1 і Відповідача 2, а не Відповідача 3.
85.7. Погоджуючись із правомірністю закриття провадження у справі щодо позовних вимог до ОСОБА_9 , апеляційний суд відмічає, що таке закриття стосується усіх заявлених вимог до цієї особи - як немайнової, так і майнових, структурованих за цим ознаками у п.84.4. цієї постанови. Викладене зумовлює задля досягнення ясності та правової визначеності довкола позиції суду щодо результатів вирішення спору необхідність формулювання у резолютивній частині висновку про закриття провадження у справі у відповідній частині перед формулюванням висновку про задоволення немайнової вимоги, яка також стосувалась (була пред'явлена) і до ОСОБА_9 .
86. Відносно частково задоволеної місцевим судом немайнової вимоги про визначення права Позивачів на справедливу компенсацію у розмірі 54,3грн. за одну акцію (з заявлених Позивачами остаточно 79,94грн.), іншими відповідачами за якою з урахуванням висновків щодо ОСОБА_9 виступають Відповідача 1 та Відповідач 2, апеляційний господарський суд зазначає таке.
86.1. У п.84 цієї постанови обов'язковою умовою (3) для задоволення позовних вимог колегією суддів було зазначено обрання позивачем належного та ефективного способу судового захисту. За усталеною практикою ВП ВС (див., наприклад п.8.31 постанови від 25.01.2022 у справі №143/591/20, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі способи мають бути доступними та ефективними (п.40 постанови ВП ВС від 01.04.2020 у справі №610/1030/18):
- категорії «належності» та «ефективності» способу судового захисту є взаємопов'язані, адже оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність (п.9.13 постанови ВП ВС від 15.02.2023 у справі №910/18214/19);
- якщо категорія «належності» способу судового захисту пов'язана здебільше з конкретною визначеністю/встановленістю певного способу судового захисту, застосовного у розглядуваних правовідносинах, то категорія «ефективності» визначає спроможність забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (п.8.40 постанови ВП ВС від 25.01.2022 у справі №143/591/20);
- у п.78 постанови ВП ВС від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 наведено алгоритм оцінки застосовності судом обраного способу захисту, за яким суд, розглядаючи справу має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2)чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3)чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
86.2. На момент визначення Позивачами остаточної редакції позовних вимог (05.05.2023) і, відповідно, на дату ухвалення місцевим судом переглядуваного рішення у ч.1 ст.95 діючого Закону №2465-IX від 27.07.2022 належним способом судового захисту прав міноритарних акціонерів, які не згодні з ціною обов'язкового продажу акцій, законодавець визначив стягнення за позовом такого акціонера компенсації належної вартості акцій, що були придбані відповідно до вимоги:
- колегія апеляційного суду відмічає, що подібної законодавчої визначеності щодо способу судового захисту прав міноритарного акціонера не було на момент ухвалення КГС ВС постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у п.п.100-127 якої викладені міркування та обґрунтування подібного до застосованого у переглядуваному рішенні немайнового способу судового захисту;
- тією мірою, якою застосування судом у своєму рішенні конкретного способу захисту опосередковує реалізацію судом як державним органом своїх повноважень у розумінні ч.2 ст.19 Конституції України, апеляційний суд вважає цілком виправданим у питаннях застосування способу судового захисту згідно ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України керуватися законом, чинним на час такого застосування захисту.
86.3. У п.88 постанови ВП ВС від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 зазначено про неефективність такого способу судового захисту, як визнання права вимоги виконання зобов'язання від відповідача або визнання наявності договірного обов'язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов'язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного виконання зобов'язання, адже у цьому випадку у позивача виникне потреба повторного звернення до суду:
- зважаючи на іншу правову позицію щодо застосовності розглядуваного способу судового захисту, викладену у згадуваній постанові КГС ВС від 15.06.2022, у питанні обрання застосовного правового висновку, який у відповідності до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України має бути врахований у розглядуваному контексті, апеляційний суд звертає увагу на ієрархію/пріоритет правових позиції ВП ВС перед правовими позиціями КГС ВС, що випливає зі змісту ст.ст.302,303 Господарського процесуального кодексу України та є усталеним підходом самого Верховного Суду (див., наприклад, п.8.12 постанови ВС від 18.01.2021 у справі №Б-23/751-02 (н.р. Б-7346/2-19));
- апеляційний суд зважає на те, що наведені у п.п. 115-117 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 міркування обґрунтованості недотримання принципу процесуальної економії (адже у п.112-114 палата ВС прямо визначає про необхідність застосування у подальшому судового або позасудового механізму для фактичного отримання суми належної компенсації вартості акцій) втратили свою актуальність з ухваленням цієї постанови касаційного суду для позовів усіх інших колишніх міноритарних акціонерів цієї процедуру «сквіз-ауту» щодо акцій ПрАТ «АКХЗ», які не були учасниками справи №905/671/19. Дійсно, такі особи, зокрема і Позивачі у справі №905/691/22 без будь-яких витрат на судові провадження, експертизи, збирання доказів тощо вже отримали від касаційної інстанції визначеність довкола справедливої вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «АКХЗ», яка (визначеність) є достатньою для подальших/послідовних судових або позасудових процедур. Наразі, припущення і твердження представника Позивачів у судовому засіданні 22.04.2024, що така визначеність має бути окремо персоналізована і може бути різною (справедлива ціна компенсації за одну акцію) відносно кожного колишнього міноритарного акціонера в одній/єдиній процедурі «сквіз-аут» одного і того ж емітента, є несумісним ані зі змістом ст.65-2 Закону №514-VI від 17.09.2008 (у редакції, діючій на момент виникнення правовідносин з примусового викупу акцій), ані з підходом, визначеним у п.п.90-92 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 - вартість справедливої компенсації однієї акції у процедурі «сквіз-аут» має бути єдиного для всіх міноритарних акціонерів.
86.4. Отже, з урахуванням викладеного вище обґрунтування, на момент формулювання Позивачами остаточних позовних вимог та ухвалення переглядуваного рішення про часткове задоволення (в іншому розмірі вартості однієї акції) визнання права Позивачів 1-6 на певний розмір справедливої компенсації за примусово вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» такий спосіб судового захисту вже є неналежним та неефективним:
- означена вада процесуальної позиції Позивачів (незалежно від конкретного визначення розміру компенсації/справедливої ціни однієї акції) є самодостатньою постановою для відмови у позовній вимозі незалежно від інших встановлених судом обставин (див., наприклад, постанови ВП ВС від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.54) від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76));
- допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права (ст.16 Цивільного кодексу України), які регламентують оцінку застосовності обраного Позивачами способу захисту за змістом ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України мають бути враховані та виправлені на стадії апеляційного перегляду - шляхом скасування рішення про задоволення немайнових вимог Позивачів 1-6 та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову у задоволені таких вимог повністю;
- оскільки Позивачем 6 у межах цієї справи не висувалось майнових позовних вимог, неналежність та неефективність заявленого ним способу судового захисту як підстава для відмови у вимозі усуває потребу правової оцінки аргументу (5) Скаржника 1.
87. Окрім міркувань, викладених у п.86 цієї постанови щодо неналежності та неефективності немайнової вимоги Позивачів 1-6, колегія апеляційного суду, враховуючи аргумент (1) Скаржника 1 та аргумент (1) Скаржника 2 відносно визначення конкретного розміру справедливої вартості/компенсації однієї акції ПрАТ «АКХЗ» апеляційний суд зазначає таке:
87.1. Намагання Позивачів 1-6 визначити розмір справедливої компенсації за 1 акцію на рівні 79,94грн. (тобто більшому, ніж було визначено у п.192 мотивувальної частини і у п.4 резолютивної частини постанови КГС ВС від 16.06.2022 у справі №905/671/19), демонструє не тільки непослідовність/вибірковість застосування Апелянтом 2 означеної постанови, але й зважаючи на викладені апеляційним судом у п.86.3. вже даної постанови апеляційної інстанції щодо єдиної для всіх міноритарних акціонерів ціни примусового викупу, розцінюється апеляційним судом як спроба опосередковано ревізувати у межах справи №905/691/22 висновки щодо фактичних обставин та їх правової оцінки одних і тих же подій і відносин, здійснених у остаточному і не оскаржуваному судовому акті касаційної інстанції у справі №905/671/19.
87.2. Дійсно, у світлі повноважень касаційної інстанції, які прямо забороняють встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним (ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України), постанова касаційного суду не може бути самостійним джерелом для преюдиції у інших справах у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України:
- вказівка/визначення конкретного розміру справедливої вартості певного емітента за своєю суттю не є і висновком про застосування норми права у розумінні ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, та не може бути вказівкою для інших справ відповідно до ст.316 цього Кодексу;
- водночас, припущення ймовірності існування різних за кількісним значенням, але рівною мірою справедливих для цілей дотримання умов легітимного вилучення за ст.41 Конституції України, ст.231 Цивільного кодексу України та ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ вартостей однієї акції у межах процедури «сквіз-аут» для різних міноритарних акціонерів є несумісним із принципами рівності та заборони дискримінації за будь-якою з ознак (ст.ст.21,24 Основного закону України та ст.14 ЄКПЛ);
- розглянувши індивідуальний спір за позовом конкретного міноритарного акціонера щодо визначення розміру справедливої вартості однієї акції у процедурі «сквіз-аут», КГС ВС, посилаючись у постанові №905/671/19 на вади процесуального законодавства щодо подання колективних позовів (хоча ймовірність впливу рішення на права і обов'язки інших осіб за змістом ст.50 Господарського процесуального кодексу України передбачає необхідність їх залучення у якості третіх осіб, а не залучення таких осіб відповідно до п.8 ч.1 ст.310 цього Кодексу передбачено у якості підстави обов'язкового скасування судових рішень і скерування справи на новий розгляд) та вагомі міркування забезпечити справедливе провадження без надмірного формалізму для більш слабкої/постраждалої сторони у спірних правовідносинах, фактично визначив розмір справедливої вартості однієї акції для всіх міноритарних акціонерів у цій процедурі «сквіз-аут»;
- розповсюдження на вказану постанову касаційної інстанції принципу «res judicata» як складового елементу правової визначеності та верховенства права (ст.8 Конституції України) унеможливлює як перегляд розміру справедливої вартості однієї акції ПрАТ "АКХЗ" у інших справах (близькій до цього підхід відображено у п.п.57-59 постанови ВС від 23.02.2022 у справі №761/7299/17), так і необхідність її повторного доведення іншими позивачами-колишніми акціонерами ПрАТ «АКХЗ» чи можливість її спростування відповідачами у інших справах.
87.3.Запропонований Позивачами 1-6 алгоритм розрахунку розміру справедливої компенсації за 1 акцію на рівні 79,94грн. (а.с.10 уточненої позовної заяви від 05.05.2023 - а.с. 149 зворотна сторона т.3) не відповідає методиці розрахунку, викладеній у п.п.162-191 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
87.4. Посилання Апелянта 2 на необхідність застосування у розглядуваному випадку директиви ЄВ від 21.04.2004 №2004/25/ЄС як правової підстави за аналогією застосовувати санкцію для стягнення подвійної справедливої ціни апеляційний суд розцінює як юридично неспроможні, оскільки:
- у відповідності до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, що у світлі абз. 2 п.2 мотивувальної частини рішення КСУ від 30.05.2001 №7-рп/2001 передбачає саме і тільки законодавче визнання загальних підстав, умов і форм відповідальності;
- наразі, за відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів з боку заявника безвідкличної вимоги або афілійованих з ним осіб порушень виконання обов'язків, передбачених ст.ст.65 або 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства» (Позивачі навіть не стверджують про саме такі порушення, тоді як Відповідач 1 взагалі зазначає на принциповій незастосовності означених норм у розглядуваному випадку через наявність у Компанії Metinvest B.V. у власності контрольного та значного контрольного пакету акцій на дату набрання чинності Законом №1983-VIII), не вбачається жодних належних підстав для запропонованого Скаржником 2 розуміння застосування санкцій;
- міркування Апелянта 2 щодо сумнівів відносно конституційності законодавчих норм, якими було запроваджено процедуру «сквіз-аут» до уваги не приймається, адже ані ВП ВС у перебігу ухвалення постанови від 24.11.2020 у справі №908/137/18, ані КГС ВС у перебігу ухвалення постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19, досліджуючи питання визначення справедливої вартості не скористалися механізмом ініціації відповідного конституційного провадження (ч.6 ст.11 Господарського процесуального кодексу України);
- наразі, само по собі недотримання трискладового тесту за ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ щодо правомірного втручання у права власності на акції міноритарних акціонерів ПрАТ «АКХЗ» (аспект пропорційності - належна/справедлива ціна компенсації) автоматично не передбачає необхідності і правомірності подвоєння ціни компенсації - діюче законодавство у такому разі визначає інші способи забезпечення належності розміру стягнення.
88. Правова оцінка інших аргументів Скаржників зумовлює необхідність визначення правової природи заявлених Позивачами 1,3,4 і 5 майнових вимог до Відповідачів 2 і 3. Беручи до уваги викладені у п.85 цієї постанови міркувань про правомірність закриття провадження у справі в частині вимог до Ахметова Р.Л. на підставі провадження п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (такий спір належить вирішувати у порядку цивільного провадження), питання щодо вказаних вимог вирішується саме відносно Відповідача 2.
88.1. Колегія апеляційного суду, зазначає, що задоволення оскаржуваним рішення певної частини майнових вимог до Відповідача 1 за відсутністю таких вимог до нього з боку відповідних Позивачів за остаточною редакцією позовної заяви (про що зазначалося у п.84.4. цієї постанови) опосередковує самостійне розпорядження позовними вимогами місцевим судом та визначення/призначення відповідача всупереч принципу диспозитивності і приписів ст.48 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід вирішення спору без урахування прийнятої до розгляду остаточної процесуальної позиції Позивачів 1,3,4 і 5 не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та є підставою для скасування переглядуваного рішення в частині задоволення не заявлених майнових вимог до Відповідача 1 незалежно від змісту доводів і аргументів його апеляційної скарги.
88.2. Майнові вимоги Позивачів 1,3,4 і 5 до Відповідача 2 складаються з двох елементів різної правової природи:
- стягнення суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «АКХЗ», що визначене Позивачами як кондикційне зобов'язання з повернення безпідставного збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру (1);
- збитки за неотриманні дивіденди за результатами діяльності ПрАТ «АКХЗ»(2). Апеляційний суд звертає увагу, що за змістом обґрунтування аргументу (4) Апелянт 2 на стадії апеляційного перегляду намагається «змінити» правову природу стягуваних дивідендів за 2018 і 2020 роки вже як доходів з безпідставно одержаного майна відповідного ст.1214 Цивільного кодексу України.
88.3. Дійсно, як слушно зазначає Апелянт 1, кондикційні зобов'язання за змістом ст.1212 Цивільного кодексу України є позадоговірним та передбачає у якості обов'язкової умови відсутність між сторонами спору чинного договору, тоді як чинність опосередкованого процедурою «сквіз-аут» правочину з примусового викупу акцій у розглядуваному випадку у відповідності до вимог ст.204,215 Цивільного кодексу України не спростована і за остаточними позовними вимогами навіть не оспорюється:
- разом із тим, за умовами цього чинного правочину з примусового викупу вартість однієї акції була визначена і виконана на рівні/з розрахунку 15грн. за акцію, що на 39,3грн. нижче справедливої ціни, визначеної Верховним Судом для цієї процедури «сквіз-аут» у межах справи №905/671/19;
- оскільки сплата міноритарним акціонерам саме справедливої компенсації є умовою легітимності примусової втрати ними права власності на акції і подальшого виникнення цього права власності на акції у Відповідача 2 за змістом приписів ч.5 ст.41 Конституції України та ч.3 ст.321 Цивільного кодексу України, остільки недоплачена різниця у розмірі 39,3грн. за кожну відчужену акцію не охоплена умовами правочину з викупу, а тому цілком підпадає під визначення кондикційного зобов'язання;
- наразі, таке нормативно-правове обґрунтування розглядуваного (1) елементу із вказаних у п.88.2. цієї постанови майнових вимог прямо визначене у п.112 постанови КГС ВС у справі №905/671/19 та за своєю суттю (без застосування надмірного формалізму та у світлі принципу «jura novit curia») узгоджується із способом судового захисту, визначено діючим положенням ч.21 ст.95 Закону №2465-IX від 27.07.2022 (адже так само передбачає необхідність здійсення доплати).
88.4. Беручи до уваги, що Відповідач 2 до початку процедури «сквіз-аут» був власником значного контрольного пакету акції ПрПТ «АКХЗ» у розмірі 94,60034% від загальної кількості та здійснював контроль щодо заявника публічної безвідкличної вимоги Компанії BARLENCO LTD (а.с.157-160 т.1), тоді як остання стало власником лише 0,28196% загальної кількості акцій напередодні укладеної афілійованими особами угоди 27.04.2018 щодо здійснення процедури «сквіз-аут» (а.с.148-151 т.1) і неспростованих тверджень про те, що у підсумку саме Відповідач 2 отримав примусово придбані акції міноритарних акціонерів ПрАТ «АКХЗ» та набув повного контролю над останнім, колегія апеляційного суду відхиляє аргумент (2) Скаржника 1 щодо неналежності Відповідача 2:
- апеляційний суд вважає цілком застосований підхід відносно оцінки належності відповідача, викладений у п.87.2 цієї постанови щодо значущості принципу «res judicata», у світлі відповідних міркувань і висновків, викладених у п.п.128-145 постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19);
- крім того, за змістом ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України Скаржник 1 у межах цієї справи має опікуватися представництвом власних інтересів, оскільки за умовами діючого законодавства не управнений здійснювати апеляційне оскарження замість Відповідача 2, який є самостійним суб'єктом апеляційного оскарження і апеляційним судом у межах цього провадження було вжито достатніх і належних заходів для можливості реалізації останнім (у разі бажання) відповідних процесуальних прав через своєчасне і неналежне повідомлення про розглядувану справу;
- поряд із цим, у світлі досягнення завдання господарського судочинства (ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України) колегією суддів відмічається, що попри встановлену визначеність довкола справедливої ціни однієї акції ПрАТ "АКХЗ" у розглядуваній процедурі "сквіз-аут" внаслідок ухвалення постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19 і наявність достатнього часу до момент ухвалення оскаржуваного рішення місцевого суду - не було вжито жодних дієвих заходів щодо відновлення порушених майнових прав міноритарних акціонерів (доказів проведення перемовим, медіації та здійснення таких доплат чи надання певних гарантій відносно їх здійсення), а тому обмеження Позивачів 1, 3, 4, 5 на цьому етапі триваючого порушення їх прав у виборі відповідача за майновими вимогами щодо стягнення доплати справделивої вартості тільки заявником бевідкличної вимоги (на чому наполягає Скаржник 1) було несумісним з принципами справедливості, добросовісності та розумності. Колегія суддів вважає, що набуття вигоди у вигляді повного контролю емітента за результатів примусового викупу акцій саме Відповідачем 2 і перебування BARLENCO LTD під його контролем у процесі такого викупу передбачає саме такого відповідального ставлення до питання захисту порушених майнових прав міноритарних акціонерів.
88.5. Таким чином, колегія апеляційного суду погоджується із правомірністю стягнення з Відповідача 2 суми компенсації за примусове вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» з розрахунку розміру доплати 39,3грн за кожну акцію (54,3грн -15 грн фактично сплачених) на користь Позивача 1 - 39300грн., Позивача 3 - 110040грн., Позивача 4 - 196500грн. та Позивача 5-204360грн.
Оскільки єдиним відповідачем за цією кондикційною вимогою з урахуванням формулювання представником Позивачів кола зобов'язаних осіб за остаточною редакцією позовних вимог та висновком про закриття провадження у справі щодо Ахметова Р.Л. є виключно Відповідач 2, остільки відпадає потреба надавати правової оцінки аргументу (3) Скаржника 1 щодо неможливості встановлення солідарного зобов'язання за цими кондикційними вимогами.
89. З урахуванням висновків у п.88.5 цієї постанови щодо обґрунтованості стягнення з Відповідача 2 на користь Позивачів 1,3,4 і 5 відповідних сум доплати справедливої компенсації, апеляційний суд погоджується із обґрунтованістю аргументу (2) відносно правомірності нарахування і стягнення інфляційної індексації щодо таких сум доплати за визначений період прострочення.
89.1. Наразі, ані Відповідач 1, ані місцевий суд в переглядуваному рішенні не заперечили грошової природи зобов'язанні зі сплати суми компенсації (доплати різниці між справедливою ціною вилучення власності і фактично сплаченого на користь колишніх міноритарних акціонерів), що за змістом ст.625 Цивільного кодексу України є обов'язковою умовою для інфляційної індексації.
89.2. Відповідач 2 заперечує фактично наявність другої умови за змістом ст.625 Цивільного кодексу України - прострочення, із цим погодився місцевий суд, зазнаючи, про існування двох окремих грошових зобов'язань та виникнення базового для нарахування інфляційної індексації лише після судового рішення про стягнення суми компенсації. Колегія апеляційного суду вважає такий підхід хибним через неправильне застосування норм матеріального права:
- положення ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, що діяла на момент виникнення досліджуваних відносин) не передбачала послідовного виникнення двох окремих грошових зобов'язань перед міноритарними акціонерами та, тим більше, не узалежнювала появу хронологічно другого зобов'язання із судовим рішенням про стягнення компенсації;
- за змістом ч.5 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.321 Цивільного кодексу України та ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ грошове зобов'язання зі сплати справедливої компенсації міноритарним акціонерам є єдиним (цілісним), і хоча виникає внаслідок опосередкованого процедурою «сквіз-аут» правочину з примусового викупу, але зумовлено прямими приписами вказаних норм, що визначають і належний момент його виконання - до втрати права власності на акції;
- тією мірою, якою фактично отримані колишніми міноритарними акціонерами компенсаційні виплати менше справедливої вартості (хоча і відповідає формальним умовам правочину з примусового характеру), грошове зобов'язання з доплати набуває кондикційної природи (п.88.3 цієї постанови) та є простроченим у розумінні ст.612 Цивільного кодексу України з моменту некомпенсованого у повному обсягу списання акцій (втрати права власності на них) з міноритарних акціонерів - у розглядуваному випадку з 18.05.2018, як справедливо відмічає Апелянт 2;
- судове рішення про стягнення такої доплати справедливої вартості не створює нового грошового зобов'язання у розумінні ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, а захищає існуюче і порушене право вимоги простроченого грошового зобов'язання, зумовленого як згадуваними вище нормами про обов'язкову попередньо повну компенсацію вилученого майна, так і приписами ст.1212 Цивільного кодексу України;
- вказаний підхід апеляційного суду повною мірою узгоджується з висновками ВП ВС щодо застосування ст.ст.625 і 1212 Цивільного кодексу України, викладених, зокрема у п.п.83-93 постанови від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, універсальний характер яких для кондикційних зобов'язань зумовлює їх релевантність і для розглядуваної справи (безвідносно до обставин і природи правовідносин, у яких виникло кондикційне зобов'язання).
89.3. Отже, переглядуване рішення в частині відхилення майнових вимог Позивачів 1,3,4 і 5 щодо інфляційної індексації доплати справедливої компенсації підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення відповідних вимог. За підрахунками апеляційного суду за визначений Позивачами період прострочення з 18.05.2018 по 05.05.2023, враховуючи, що індекс інфляції формується за цілий місяць, сукупний індекс становить 165,227%. Відтак, на визначені у п.88.5 цієї постанови суми компенсації (доплати) нараховуються та стягуються з Відповідача 2 такі суми інфляційної індексації на користь: Позивача 1 - 25634,21грн; Позивача 3 - 71775,79грн.; Позивача 4-128171,06грн; Позивача 5-133297,9грн.
90. Щодо 2-го елементу майнових вимог Позивачів 1,3,4 і 5 до Відповідача 2 виокремленого у п.88.2. цієї постанови, відносно частковості задоволення яких Скаржником 1 і Скаржником 2 висловлені аргументи (наведені у п.83.1 і 83.2 цієї постанови відповідно) апеляційний суд зазначає таке:
90.1. Дійсно, як справедливо зауважує Апелянт 2, місцевий суд в переглядуваному рішенні не навів жодних аргументів/мотивів відхилення заявлених позовних вимог про стягнення збитків у розмірі несплачених дивідендів за 2019 та 2020 року. Водночас, відносно дивідендів за 2017 рік суд першої інстанції фактично самостійно не тільки змінив нормативно-правову кваліфікацію, але й визначений Позивачами 1,3,4,5 спосіб захисту їх прав - замість вирішення питання про стягнення збитків (розмір яких заявники вимог дорівняли із сумами нарахованих дивідендів), вирішив питання про спонукання до виконання грошового зобов'язання перед акціонерами зі сплати дивідендів (що вбачається зі змісту викладеного у мотивувальній частині обгрунтування).
90.2. Означений підхід до досягнення визначеної мети господарського судочинства (ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України) в контексті фактичних обставин дійсного порушення їх майнових прав з отримання справедливої компенсації вилучених акцій місцевим судом мав бути обґрунтований із розмежуванням принципів «jura novit curis» та диспозитивності (ст.14 Господарського процесуального кодексу України) (чого за змістом мотивувальної частини переглядуваного рішення здійснено не було), але й у будь-якому разі вимагав (підхід) перебування ПрАТ «АКХЗ» серед кола визначених відповідачів за остаточною редакцією майнових позовних вимог:
- зі змісту правильно наведених, але не правильно застосованих місцевим судом приписів ст.116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства», ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» і ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» однозначно випливає, що саме товариство (у разі прийняття загальними зборами акціонерів відповідного рішення) є єдиною належною зобов'язаною особою перед акціонерами з виконання грошового зобов'язання особою перед акціонерами з виконання грошового зобов'язання з виплати дивідендів;
- як вже неодноразово зазначалось апеляційним судом, остаточна редакція позовної заяви не визначає ПрАТ «АКХЗ» відповідачем за майновими вимогами - Позивачі 1,3,4 і 5 вимогами стягнення таких коштів з Відповідача 3 (вимоги щодо якого у межах цього спору не можуть розглядатися в господарських судах) та з Відповідача 2, який як акціонер Товариства за вказаними нормами є управненою на отримання дивідендів особою, а не зобов'язаною з їх виплати;
- таким чином, часткове задоволення майнових вимог щодо дивідендів за 2017 рік здійснено місцевим судом не тільки зі самостійною зміною способу захисту, але й відносно Відповідача 1, до якого такі вимоги не пред'явлені (хоча саме він у такій незаявлений Позивачами конструкції позову і міг виступати належним відповідачем), та Відповідача 2, який в силу свого статусу акціонера не є належним відповідачем за зобов'язанням зі сплати дивідендів, щодо якого, до того ж, у розумінні ст.541 Цивільного кодексу України не передбачено солідарного обов'язку.
90.3. Разом із тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо дивідендів (за 2017, 2019 і 2020р.) відносно Відповідача 2 за первісно запропонованою/визначеною нормативно-правовою кваліфікацією у якості збитків:
- за змістом ст.22 Цивільного кодексу України збитки завжди є наслідком порушення відповідачем прав позивача (наявність причинно-наслідкового зв'язку і розміру таких збитків є обов'язковими елементами доказування права на їх стягнення);
- у розглядуваному випадку доведене порушене право Позивачів 1,3,4,5, відносно якого Відповідач 2 за висновком суду є належним, полягає у несплаті повного обсягу справедливої компенсації вартості примусового викуплених акцій ПрАТ «АКХЗ»;
- водночас, грошові зобов'язання зі сплати справедливої компенсації за змістом ч.5 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.321 Цивільного кодексу України, ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ та ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та грошові зобов'язання товариства з виплати дивідендів за змістом наведених у п.90.2. цієї постанови норм - є незалежними одні від одних у тому сенсі, що порушення та захист одних автоматично не визначає порушення і необхідність захисту інших через різницю у суб'єктному складі та підстав виникнення;
- дійсно, право на отримання особою дивідендів узалежнено від наявності рішення Товариства-емітента про їх виплату нарахування дивідендів, тоді як повнота/неповнота сплати справедливої вартості акції у процедурі «сквіз-аут» не впливають жодною мірою на ці підстави виникнення права на дивіденди - ймовірність отримання Позивачами до 18.05.2018 компенсації з розрахунку 54,3грн. за одну вилучену акцію не впливає на наявність/відсутність права на отримання дивідендів, що унеможливлює існування причинного зв'язку як обов'язкової умови стягнення збитків.
90.4. Висування вимог про стягнення саме з Відповідача 2 дивідендів на користь Позивачів 1,3,4,5 за визначений ними період як кондикційне зобов'язання відповідно до ст.1214 Цивільного кодексу України (як це тільки на етапі апеляційного перегляду вирішив здійснити Скаржник 2, хоча деліктні і кондикційні зобов'язання і способи захисти є різними за правовою природою та обов'язковими елементами доказування) було б можливим виключно у разі спрямованості позовних вимог на відновлення у Позивачів статусу акціонерів ПрАТ «АКХЗ»:
- за остаточними позовними вимогами у межах цієї справи Позивачі не оспорювали чинність правочину з примусового викупу у них акцій у процедурі «сквіз-аут» та не вимагали застосування у порядку ст.216 Цивільного кодексу України повернення у їх власність відповідної кількості списаних у них 18.05.2018 акцій ПрАТ «АКХЗ», які у такому випадку у відповідності до п.1 ч.3 ст.1212 цього Кодексу могли б сприйматися безпідставно набутим Відповідачем 2 майном і базою для нарахування доходу, передбаченого як самостійний об'єкт стягнення за ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу України;
- втім, у світлі визначених ч.1 ст.216 та ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України наслідків недійсності правочину (у разі висування даних вимог і їх задоволення) повернення вилучених акцій власність міноритарних акціонерів та стягнення отриманих замість цих акціонерів доходів у порядку ст.1214 Цивільного кодексу України у вигляді суми дивідендів є альтернативним (несумісним для одночасного існування) позовним вимогам про стягнення недоплаченої за таке вилучення компенсації справедливої вартості, що і обрали Позивачі 1,3,4,5 за змістом своїх остаточних вимог;
- у такий обраній Позивачами конструкції захисту їх майнових інтересів безпідставно збереженим майном виступають не акції (щодо яких безпідставно збереженим майном виступають не акції (щодо яких було б правомірно нараховувати і стягувати дивідендні доходи в порядку ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу України), а сума недоплаченої компенсації справедливої вартості (п.88.3 цієї постанови), з утриманням/простроченням сплати якої не пов'язане ані право, ані фактична виплата дивідендів за визначений Позивачами період.
90.5. Означені міркування зумовлюють не тільки відхилення аргументу (4) Апелянта 2, але й скасування рішення в частині задоволених майнових вимог щодо дивідендів за 2017р. і похідних від них вимог про стягнення у порядку ст.625 Цивільного кодексу України нарахованої на суми дивідендів суми інфляційної індексації через допущене місцевим судом порушення зазначених норм матеріального і процесуального права та прийняття нового рішення в цій частині про відмову у задоволені означених вимог.
Водночас, це усуває потребу у правовій оцінці аргументу (4) Скаржника 1 щодо значущості для зобов'язання з виплати дивідендів перебування отримувачів у затвердженому переліку акціонерів, адже дослідження цього аспекту було б доречним у разі висування позовних вимог до Емітента про спонукання до виконання грошового зобов'язання з виплати нарахованих дивідендів, чого за змістом остаточних позовних вимог у межах цієї справи Позивачами не реалізовано (спосіб захисту - примушення до виконання обов'язку)
91. Враховуючи висновки щодо належних до стягнення сум грошових коштів на користь Позивачів 1,3,4 і 5, викладені у п.п.88,89 і 90 цієї постанови, колегія апеляційного суду частково приймає аргумент (5) Апелянта (2), а стосовно аргументу (6) зазначає, що обставини сплати судового збору у інших ініційованих Позивачами справах (незалежно від ступеню пов'язаності з розглядуваною) жодною мірою не впливають на необхідність дотримання вимог щодо сплати судового збору у цій справі, розмір якого згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року подання позову до суду (в розглядуваному випадку - на 01.01.2022).
92. З приводу аргументу (7) Апелянта 2 колегія апеляційного суду відмічає таке:
92.1. Насамперед, помилковим є твердження щодо преюдиційності постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі №905/671/19, що розглядалося та зазначалося апеляційним судом у п.87.2. цієї постанови, тим більше що самі Позивачі були непослідовні у застосуванні релевантних для даного спору підходів касаційної інстанції, запроваджених у справі №905/671/19.
92.2. Оцінюючи тривалість провадження з вирішення спору у суді першої інстанції як таку, що свідчить про процесуальні порушення, Апелянт 2 безпідставно ігнорує інші чинники, які (окрім власної поведінки та дій суду) впливають на тривалість вирішення справи по суті та дотримання розумного строку в контексті усталеної практики ЄСПЛ із застосуванням відповідної гарантії за ст.6 ЄКПЛ:
- власні дії Адвоката Позивачів з неодноразових змін і несвоєчасністю подання документів, пов'язаних із формуванням доказової бази, а також поданням заяв, які були визнані необґрунтованими чи залишеними без розгляду на прохання самого Адвоката Позивачів;
- необхідність дотримання вимог щодо належного повідомлення про розглядувану справу Відповідача 2- нерезидента (при тому, що з метою прискорення розгляду справи місцевий суд цілком виправдано скористався альтернативним, а не основним укладеним конвенційним каналом комунікації) та тривалістю отримання відомостей щодо адреси та інших необхідних реквізитів Відповідача 3;
- обставини здійснення розгляду справи у м.Харкові, пов'язані з обстрілами, повітряними тривогами, перебоями з електропостачанням і інтернет-зв'язком, які об'єктивно ускладнюють послідовне та методичне опрацювання значної кількості матеріалів справи;
- складний і комплексний характер досліджуваних правовідносин, їх недостатньо чітка і ясна нормативно-правова регламентація (що зазначається безпосердньо і Скаржником 2) та суперечлива практика його застосування навіть з боку суду касаційної інстанції щодо саме розглядуваної процедури «сквіз-аут» ПрАТ «АКХЗ» відносно підходів до способу і порядку визначення справедливої вартості однієї акції.
92.3. Наразі, враховуючи визначені у п.92.2 цієї постанови ґрунтовні чинники, які зумовили тривалість провадження у справі у суті першої інстанції, колегія апеляційного суду не вважає за необхідне виокремлювати та визначати питому вагу «суб'єктивного внеску» суду першої інстанції/зволікання (у разі ймовірності його наявності), оскільки за змістом ст.ст.236 і 277 Господарського процесуального кодексу України це не вплинуло само по собі на законність і обґрунтованість рішення та не визначене підставою для його змін чи скасування.
92.4. Водночас, апеляційний суд наголошує, що незважаючи на дії Адвоката Скаржників-Позивачів вже на стадії апеляційного провадження (зволікання з усуненням недоліків апеляційної скарги та заява необґрунтованих відводів), колегією було вжито всіх заходів щодо забезпечення проведення апеляційного перегляду упродовж розумного строку та з дотриманням вимог процесуального законодавства (враховуючи об'єднання в одне провадження апеляційних скарг Апелянта 1 і Апелянта 2 та зміни у складі судової колегії у порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України).
93. Визначений вище результат апеляційного перегляду зумовлює частковість задоволення як апеляційних вимог Скаржника 1, так і вимог Скаржника 2 - часткове скасування перегядуваного рішення та ухвалення у відповідних частинах нового: про часткове задоволення позову відносно Відповідача 2 і стягнення з нього на користь Позивачів 1,3,4 і 5 визначених у п.88.5 і п.89.3 цієї постанови сум доплати справедливої компенсації вартості вилучених акцій і сум їх інфляційної індексації відповідно за визначений період прострочення.
93.1. Такий результат апеляційного перегляду зумовлює перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору Позивачами шляхом віднесення на їх рахунок збору за відхилену немайнову позовну вимогу та пропорційно розподілу між Позивачами 1,3,4 і 5 та Відповідачем 2 судових витрат щодо часткового задоволення майнових вимог. Оскільки судом першої інстанції не вирішено питання щодо ухвалення додаткового рішення відносно розподілу витрат на правничу допомогу у перебігу провадження у справі у місцевому суду (а.с.28-46, 63 т.6), остільки перерозподіл в цій частині не здійснюється.
93.2. І хоча загальний обсяг належних до стягнення на користь Позивачів 1,3,4 і 5 за висновком апеляційного суду дещо перевищує загальний розмір такого стягнення, який був визначений на їх користь переглядуваним рішенням, відмова у задоволені таких вимог до Відповідача 1 та повне відхилення немайнових вимог і поведінка Адвоката Позивачів на стадії апеляційного перегляду (враховується згідно п.3 ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України) обґрунтовують у порядку ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України віднесення на рахунок Апелянтів-Позивачів понесених ними судових витрат (у тому числі - і на правничу допомогу) у зв'язку з апеляційним переглядом.
93.3. Поряд із цим, беручи до уваги:
- частковість задоволення апеляційних вимог Скаржника 2,
- та визначене апеляційним судом обґрунтування для відхилення оскаржуваних Скаржником 1 задоволених позовних вимог не через слушність його аргументів, а у зв'язку із встановленими апеляційним судом допущеними місцевим судом порушеннями норм матеріального і процесуального права,
- а також первинну причину виникнення розглядуваного спору - неналежність визначення Наглядовою Радою Відповідача 1 вартості примусового викупу акцій,
апеляційний суд згідно ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України вважає виправданим віднести на рахунок Скаржника 1 понесеним ним судових витрат (у тому числі - і на правничу допомогу) у зв'язку з апеляційним переглядом.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що Позивачем ОСОБА_7 було надмірно сплачено судовий збір до суду першої інстанції, тому слід зауважити, що Позивач 5 має право на звернення з заявою про надмірно сплачений судовий збір у загальному порядку до місцевого суду.
93.4. Апеляційний суд відмічає, що Скаржниками у відповідності до вимог ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом із першою процесуальною заявою на стадії апеляційного перегляду не були представлені орієнтовні розрахунки витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, проте ця обставина не впливає на здійснений у п.99.2 і 99.3 цієї постанови розподіл усіх судових витрат кожної сторони-апелянта в апеляційному провадженні шляхом їх віднесення на сторону, що їх понесла.
Отже, це усуває у розумінні п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України ухвалення додаткової постанови з цього приводу у подальшому.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22 скасувати в частині:
- визнання права ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_8 (код НОМЕР_6 ) на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі з розрахунку 54,30 грн за одну акцію;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_2 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 39300грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 11791,09грн., інфляційні збитки в сумі 6694,04грн.;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_3 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 110040грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 33015,05грн., інфляційні збитки в сумі 18743,31грн.;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_6 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 196500грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 58955,46грн., інфляційні збитки в сумі 33470,20грн.;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_7 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 204360грн., суму збитків за неотриманні дивіденди в сумі 61313,68грн., інфляційні збитки в сумі 34809грн.
та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволені таких вимог.
3. Рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2023 у справі №905/691/22 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в частині стягнення інфляційної індексації, нарахованої на суми належного стягення справедливої компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог відносно Private Limited Liability Company Metinvest B.V (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В."), Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden, (м.Амстердам Королівство Нідерланди).
4. Викласти резолютивну частину рішення від 14.12.2023 (повний текст підписано 25.12.2023) у справі №905/691/22 в наступній редакції:
" 1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_9 .
2. Позовні вимоги ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_4 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_6 , с.Білогородка, ОСОБА_7 , м.Львів, ОСОБА_8 , м.Харків до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" м.Авдіївка, Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В."), м.Амстердам, Королівство Нідерланди про визнання права ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та встановити її розмір на рівні 79,94 грн,
та позовні вимоги про:
- стягнення з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_2 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 131818,66грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 54195,94грн,
- стягнення з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_3 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 369092,25 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 151748,64 грн,
- стягнення з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_6 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 659093,31 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 270979,71 грн,
- стягнення з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) на користь ОСОБА_7 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 685457,04 грн, та суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017, 2019, 2020 роки на загальну суму 281818,89 грн,
задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) (Zuuidplein 216,1077 XV, Amsterdam, the Netherlands), м.Амстердам, Королівство Нідерланди:
- на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 39300,00грн. та інфляційні збитки в сумі 25634,21грн,
- на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 110040,00грн. та інфляційні збитки в сумі 71775,79грн,
- на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 196500,00грн. та інфляційні збитки в сумі 128171,06грн.,
- на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 204360,00грн та інфляційні збитки в сумі 133297,90грн.
4. В інших позовних вимогах ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_4 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_6 , с.Білогородка, ОСОБА_7 , м.Львів, ОСОБА_8 , м.Харків відмовити повністю.
5. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В." (Private Limited Liability Company Metinvest B.V.) (Zuuidplein 216,1077 XV, Amsterdam, the Netherlands), м.Амстердам, Королівство Нідерланди:
- на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1840,08грн.;
- на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 5736,13 грн.;
- на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 5930,93 грн.
5.1. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 2419,76грн.
5.2. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 8744,35грн."
5. Судові витрати, понесені кожним із скаржників у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - за поданими ними апеляційними скаргами відповідно.
6. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2024р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця