Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1297/24
Номер провадження: 2-о/511/51/24
25 квітня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Руденко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті,
25.03.2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту смерті на території Російської Федерації його матері ОСОБА_2 . Вказана заява мотивована тим, що 04.01.2024 року ОСОБА_2 внаслідок хвороби померла на території Російської Федерації в м. Москва, доказом чого є свідоцтво про її смерть, серії НОМЕР_1 , видане 10.01.2024 року органом РАГС м. Москва, актовий запис №91, Багатофункціонального центру надання державних послуг Хорошево - Мневники. Оскільки заявник бажав, щоб його матір була похована в м. Роздільна, її тіло було кремовано для подальшого транспортування, доказом чого є довідка про кремацію від 14.01.2024 року та акт запайки від 30.01.2024 року. Бажаючи провести державну реєстрацію смерті та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 відповідно до українського законодавства, заявник звернувся до заінтересованої особи. Листом №29/24.22-20 від 09.02.2024 року заявнику було відмовлено у проведення державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть, оскільки документи, які наявні в нього, не є підставою для проведення державної реєстрації смерті. Також, в листі органу РАГС було звернуто увагу на те, що в паспорту громадянина України у ОСОБА_3 зазначено дату її народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а в свідоцтві про смерть зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Підставою звернення заявника до суду є неможливість отримати свідоцтво про смерть його матері ОСОБА_2 , оскільки остання померла на території Російської Федерації, а медичний документ, який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті у заявника відсутній.
На підставі викладеного, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Російської Федерації в м. Москва 04.01.2024 року.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.03.2024 року провадження по справі відкрито.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні. Від представника відділу до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданим 12.09.1972 року Роздільнянським бюро РАГС встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 .
Зі свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 , виданим районним РАГС м. Роздільна Одеської області, актовий запис №125 встановлено, що 03.09.1983 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була задокументована паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Роздільнянським РС ГУДМС України в Одеській області 27.06.2014 року.
Відповідно до свідоцтва про народження заявника ОСОБА_1 , серії НОМЕР_5 , виданого 21.05.1988 року Нижньоколимським районним РАГС Якутської АССР п. Черський, актовий запис №79 встановлено, що матір'ю останнього є: ОСОБА_2 .
Відповідно до медичного свідоцтва про смерть, серії 45 №224003517 від 10.01.2024 року, виданого Державною бюджетною установою охорони здоров'я міста Москва «Бюро судово - медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я міста Москва, Танатологіче відділення №5, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:20 год. в м. Москва.
З довідки про смерть, серії С-00041 від 10.01.2024 року, складеної керівником органу, який надає державні послуги ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка республіки Казахстан г. Джезказган, громадянка Російської Федерації померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:20 год. в м. Москва Російської Федерації.
Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим 10.01.2024 року Органом РАГС м. Москви №91, Багатофункціонального центру надання державних послуг Хорошево - Мневники, код №97750091, ОСОБА_2 , громадянка Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:20 год. в м. Москва Російської Федерації.
З довідки про кремацію від 14.01.2024 року, складеної генеральним директором ТОВ «Ростовська національна меморіальна організація» ОСОБА_8 встановлено, що останки померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 передано кремації 14.01.2024 року, реєстраційний номер кремації: 661/58/771/1635/18012024.
З копії акту про запайку, складеного генеральним директором ОСОБА_9 від 30.01.2024 року вбачається, що прах померлої ОСОБА_2 поміщено до капсули, ритуальну урну, упаковано до транспортувального контейнеру, який герметично впаяний.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Згідно пунктом 14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зі змінами, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частин 4,7 глави 1 розділу ІІ вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З листа начальника Роздільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дідух Т. від 09.02.2024 року №29/24.22-20 «Щодо відмови у державній реєстрації смерті», ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки ним не надано відповідних документів, які є підставою для проведення державної реєстрації смерті, а надане свідоцтво про смерть, видане в м. Москва Російської Федерації не є підставою для реєстрації смерті. Окрім того, звернуто увагу на те, що в паспорту громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_2 зазначено, що остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в свідоцтві про смерть датою народження ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка померла на території Російської Федерації, заявник зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній та з 29.12.2023 року зупинено дію Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.
Судом встановлено, що факт смерті ОСОБА_2 вже зареєстрований іноземним органом реєстрації.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Відповідно статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, статтею 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.
23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ«Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.
Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинені з 29.12.2023 року.
Таким чином, суд вважає, що заявником обґрунтовано підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 на території Російської Федерації, а відтак такий факт не може бути підтверджений в іншій спосіб ніж за рішенням суду.
Окрім того, судом встановлено, що в паспорті громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_2 та у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 маються розбіжності в році народження останньої, однак факт того, що ОСОБА_2 народилась саме 19.02.1964 року підтверджується іншими матеріалами справи, в тому числі паспортом громадянина України, свідоцтвом про народження останньої та свідоцтвом про укладення шлюбу.
Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту смерті матері заявника дає змогу заявнику реалізувати свої права для отримання свідоцтва про смерть матері ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268,315-319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Джезказган Республіки Казахстан, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Москва Російської Федерації.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Бобровська