Справа № 738/1896/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/437/24
Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України. Доповідач ОСОБА_2
25 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
обвинуваченої ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції із Менським районним судом, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023270290000801 від 09 жовтня 2023 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2024 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Блистова, Менського (нині Корюківського) району, Чернігівської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, пенсіонерки, інваліда III групи, зареєстрованої та фактичного проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 955,92 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів та документів вирішене згідно вимог ст. 100 КПК України.
Судом ОСОБА_6 визнана винуватою у тому, що в період дії воєнного стану, а саме 09 жовтня 2023 року близько 08.00 год., з веранди будинку по АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку електродрилю марки «Nowa», моделі Wi950bl kit, вартість якого відповідно до висновку експерта №3001/3002/23-24 від 17 жовтня 2023 року становить 1306,25 грн., та кутової шліфувальної машини марки «Storm», модель AG9012TL, вартість якої відповідно до висновку експерта становить 1596,95 грн., які належать ОСОБА_9 , чим заподіяла матеріальну шкоду на загальну суму 2903,2 грн.
В апеляційні скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , просить вирок суду скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати невинуватою та виправдати у зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Вказуючи про незаконність та необґрунтованість вироку суду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, підтримуючи позицію обвинуваченої, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене покарання, не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
Зазначає, що обвинувачена не здійснювала крадіжку, а електродриль та шліфувальна машина, які, як встановлено вироком суду, належать ОСОБА_9 , були подаровані їй сином. Відтак, переконаний, що докази надані стороною обвинувачення, є неналежними та недопустимими.
Автор скарги звертає увагу, що відповідно до ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри. Крім того, апелянт, посилаючись на положення ст. 87 КПК України розкриває зміст поняття недопустимості доказів, а при посиланні на ст. 62 Конституції України, підкреслює принцип презумпції невинуватості.
Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили врахувати, що потерпіла сказала неправду, оскільки крадіжку ОСОБА_6 не вчиняла, прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, вирок суду вважав законним та обґрунтованим, а призначену міру покарання такою, що відповідає особі винної та характеру вчинених нею кримінальних правопорушень, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Як вбачається із показань обвинуваченої ОСОБА_6 , наданих нею в ході судового розгляду кримінального провадження, а також в апеляційному суду, вона крадіжки інструментів не здійснювала. На прохання ОСОБА_10 приїхала до нього додому посидіти з його дітьми, при собі мала інструменти, передані сином, який служить в ЗСУ, ці інструменти забула у будинку, після чого згадала та забрала, вона не крадійка і вважає обвинувачення безпідставним.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 доводиться тіткою ОСОБА_11 , який проживає по АДРЕСА_2 , тітка допомагала доглядати за дітьми, яких у свідка п'ятеро.
09 жовтня 2023 року ОСОБА_6 привозила йому поїсти, так як дружина з ним не проживала більше двох місяців. Після від'їзду тітки він виявив зникнення болгарки та електродриля, які лежали у веранді і купувалися за гроші дружини для проведення ремонтних робіт по господарству.
Потерпіла ОСОБА_9 підтвердила, що станом на 09 жовтня 2023 року вона проживала з дітьми у матері у м. Семенівці. Їй телефонував чоловік та питав, куди поділись електроінструменти, вона підтвердила, що їх не брала і нікому не передавала у користування. Елктродриль та болгарку вона купляла за власні кошти, електродриль у магазині «Спутник», болгарку в іншому магазині, назву якого не пам'ятає, витратила на покупку близько 3 тис. грн.
Потерпіла не тільки надала пояснення, а й передала слідчому коробку з-під кутової шліфувальної машини «Storm», модель AG9012TL та пластиковий ящик з ручкою з-під електродрилю марки «Nowa», моделі Wi950bl kit, що підтверджується даними протоколу огляду речей та фотографіями до протоколу від 02.11.2023 ( а. с. 68-69).
Крім цього, допитані судом свідки ОСОБА_12 (невістка обвинуваченої), ОСОБА_13 (чоловік обвинуваченої) своїми показаннями спростували версію ОСОБА_6 , що вказані речі були подаровані сином обвинуваченої. Зокрема, невістка вказала, що вони мають аналогічні речі, але інших марок, при цьому її чоловік, він же син обвинуваченої, заперечував передачу матері на зберігання будь-яких речей. Ці показання співвідносяться і з показаннями ОСОБА_13 , який зазначав, що не пам'ятає чи заходила дружина зранку 09 жовтня 2023 року, оскільки вони проживають окремо, але в обід прийшла та забрала з сіней болгарку та електродриль, які видала працівникам поліції. В той же час, свідок вказав, що при спілкуванні з сином, останній повідомив, що жодних речей через матір не передавав, зокрема і електроінструменти.
09.10.2023 року о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції електродриль марки «Nowa», моделі Wi950bl kit та кутову шліфувальну машину «Storm», модель AG9012TL,без упаковок відповідно в пластмасовий ящик та коробку, про що свідчать відомості з протоколу огляду речей та фототаблиці до них. При цьому, ці речі обвинувачена забрала у свідка ОСОБА_13 , свого чоловіка, якому принесла зранку, сховала, потім забрала.
За результатами проведеної експертизи, відповідно до висновку експерта №3001/3002/23-24 від 17 жовтня 2023 року встановлено, що ринкова вартість електродрилю марки «Nowa», моделі Wi950bl kit, з урахуванням зносу, враховуючи його придатність для цільового використання, станом 09 жовтня 2023 року складала 1306,25; ринкова вартість кутової шліфувальної машини марки «Storm», модель AG9012TL, з урахуванням зносу, враховуючи її придатність для цільового використання, станом на 09 жовтня 2023 року - 1596,95 грн.
Встановлені судом обставини співвідносяться і з протоколами слідчих експериментів від 24 жовтня 2023 року за участі потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_11 , шляхом проведення яких були уточнені та перевірені відомості за фактом крадіжки, а також слідчого експерименту від 24 жовтня 2023 року за участі свідка ОСОБА_13 , який показав та деталізував дії обвинуваченої, яка спочатку залишала речі, не повідомляючи останнього про те, які саме ці речі, а потім в подальшому, за участі працівників поліції, ОСОБА_6 забирала залишені речі, тоді свідок і побачив електродриль та болгарку.
Аналізуючи вказані докази, колегія суддів апеляційного суду приходить до беззаперечного висновку, що речі у вигляді електродрилю та кутової шліфувальної машини марки дійсно належали ОСОБА_9 , чого фактично не заперечує і саме обвинувачена, а тому ОСОБА_6 протиправно заволоділа ними. Враховуючи, що остання мала безперешкодний доступ до господарства потерпілої та мала ключі, дані обставини і знайшли своє відображення у протоколі огляду місця події від 09 жовтня 2023 року, яким підтверджується цілісність порядку в господарстві.
При цьому сама обвинувачена при проведенні слідчого експерименту 01 листопада 2023 року, що підтверджується відповідним протоколом, вказала, яким чином отримала в розпорядження належні ОСОБА_9 речі, проте такі свої дії пояснила відшкодуванням боргу. В той же час, апеляційний суд звертає увагу на заперечення обвинуваченою пояснень наданих нею при проведенні свідчого експерименту, вказуючи про обман з боку працівників поліції.
Правильність оцінки апеляційним судом аргументів сторони захисту щодо допустимості доказів є питанням, яке не залежить від питання повторного дослідження доказів.
За змістом постанови Верховного Суду України від 09.06.2016 року в справі № 5-360/кс 15, слідує, що Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.
Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відтак, колегія суддів вважає за можливе надати оцінку доказам в нарадчій кімнаті. При цьому апеляційний суд виходить з того, що сторона захисту не заявляє про будь-які порушень прав людини, в тому числі і при проведенні слідчого експерименту. В той же час, висловлена обвинуваченою незгода з поясненнями, наданими нею під час слідчого експерименту фактично зводиться до того, що ОСОБА_6 , як вона сама вважає, мала право на електроінструменти через борг ОСОБА_11 перед нею.
А тому, ні сам протокол слідчого експерименту, ні інші досліджені колегіє суддів докази у суду сумніву не викликають, адже вони отримані без порушення закону. Зокрема при проведенні 01 листопада 2023 року слідчого експерименту жодного тиску на особу, тоді підозрюваної, не чинилось, слідча дія проведена за її вільним волевиявленням та за участі понятих, при цьому здійснювалась безперервна відеофіксація, а особі були роз'яснені її права.
Відтак, жодних підстав визнавати, у тому числі такий доказ як слідчий експеримент за участі підозрюваної ОСОБА_6 від 01 листопада 2023 року та відеозапис до нього, недопустимим немає.
За вказаних вище підстав, апеляційний суд приходить до висновку, що досліджені докази узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Підстав вважати досліджені докази неналежними та недопустимими колегія суддів не вбачає, як не вказано об'єктивних та конкретних підстав і в поданій апеляційній скарзі.
А враховуючи, що ні сама потерпіла, ні свідки по справі не підтвердили версію обвинуваченої про наявність перед нею боргу та вказали про відсутність дозволу на використання ОСОБА_6 електроінструментів, а також показання свідків в частині заперечення передачі цих речей обвинуваченій, як подарунків з боку її сина, про що зазначала обвинувачена в ході її судового допиту, враховуючи спосіб переховування електродрилі та шліфувальної машинки, вказані обставини у сукупності вказують на протиправне заволодіння майном потерпілої ОСОБА_9 , а отже, вчинення обвинуваченою злочину - таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, що і було предметом детальної перевірки та оцінки суду першої інстанції.
Оцінюючи кожний наведений у вироку доказ винуватості ОСОБА_6 , згідно ч. 1 ст. 94 КПК, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічній, повній й неупередженій перевірці всіх доводів апеляційної скарги та обставин кримінального провадження, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти цим доказам.
При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з усією повнотою підійшов до оцінки доказів, отриманих у ході судового розгляду, детально та у взаємозв'язку проаналізував показання потерпілих та усіх свідків по справі, які спростовують версію обвинуваченого, оскільки узгоджуються між собою та іншими дослідженими доказами, в тому числі речовими, які добровільно були видані самою обвинуваченою.
Колегія суддів апеляційного суду констатує, що у даному кримінальному провадженні поза розумним сумнівом, у достатньому обсязі, доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, зокрема об'єктивної сторони злочину, що вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих доказів.
Аргументи сторони захисту, що ОСОБА_9 , не є потерпілою у справі, оскільки інструментами користувався ОСОБА_11 , вони перебувають у шлюбі, саме останній заявив про їх зникнення, не спростовують правильності висновків суду про винуватість ОСОБА_6 у крадіжці чужого майна. Саме ОСОБА_9 купувала інструменти за свої кошти для сім"ї для здійснення ремонтних робіт і за згодою подружжя вона представляє майнові інтереси своєї родини, викрадене майно повернуте, цивільного позову у справі не має. Вона від обвинувачення в крадіжці не відмовлялася, заяву про крадіжку електроінструменту подав ОСОБА_11 племінник обвинуваченої.
Усі заперечення проти обвинувачення ретельно перевірялися судом першої інстанції, а також апеляційним судом, належність електродриля марки «Nowa», моделі Wi950bl kit та кутової шліфувальної машини «Storm», модель AG9012TL, обвинуваченій, нічим не підтверджена. Навпаки, саме ОСОБА_6 з будинку свого племінника ОСОБА_11 , непомітно для останнього викрала електроінструменти, сховала їх за місцем проживання чоловіка, з яким проживає окремо, потім тільки після втручання поліції, видала їх. Упаковки від цих інструментів залишалися в будинку потерпілого та свідка, що свідчить на користь версії, що саме родина Лаби їх купувала та використовувала в господарстві.
Призначаючи покарання, судом враховані дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи внаслідок загального захворювання, за місцем проживання характеризується задовільно, її вік, матеріальний та сімейний стан, також враховано тяжкість вчиненого злочину, наслідки, які настали від її дій, відношення обвинуваченої до вчиненого, її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а тому вважає, що обвинуваченій ОСОБА_6 призначене покарання, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин, коли рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16