25 квітня 2024 року м.Суми
Справа №585/4806/23
Номер провадження 22-ц/816/646/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2023 року про відмову у видачі судового наказу, у складі судді Євтюшенкової В.І., постановлену у м. Ромни,
У грудні 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2023 року відмовлено АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
В апеляційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Не погоджується з висновками суду про відсутність доказів здійснення споживачем оплати 25.08.2021 в розмірі 80,38 грн за послуги з розподілу природного газу як підставу для відмови у видачі судового наказу.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що враховуючи вимоги п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України закон не вимагає від заявника надавати до заяви про видачу судового наказу її копії разом з доданими до неї документами. Отже вимога суду про обов'язковість подання заявником до суду разом із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості другого екземпляру заяви з додатками до неї при зверненні в паперовому вигляді, або докази направлення стороні заяви про видачу судового наказу з додатками до неї є такою, що не передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сумигаз» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки матеріали заяви не містять доказів надсилання заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику, а також представником заявника не підтверджено обставини, на які він посилається у своїй заяві і не підтверджено факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ст.ст. 160, 161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 163 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Підстави для відмови у видачі судового наказу визначено ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відповідно до п. 1 якої суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу .
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2023 року АТ «Сумигаз» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № НОМЕР_1 в сумі 883,60 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
Як додатки до цієї заяви додані копії відповідних документів згідно з наведеним переліком, при цьому докази надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику суду не надавалася.
Вимогами статті 163 ЦПК України на заявника не покладено обов'язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника, як і доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику.
Відповідно до ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу. Вказаною нормою закону в наказаному провадженні законодавцем не передбачено, що ненадання заявником доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику має наслідком відмову суду у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Окрім того, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження заявником факту приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, АТ «Сумигаз» на підтвердження фактичного споживання природного газу боржником, заявником було надано розрахунок річної замовленої потужності з особового рахунку боржника, довідку про приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, відповідно до якої 25 серпня 2021 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 80,38 грн, та досудове попередження (а.с. 4 зворот, 9).
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494.
Згідно з вимогами ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Типовий договір є договір приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися договірні відносини щодо послуг з розподілу природного газу, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України.
Додані до заяви документи підтверджують факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу: на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок, споживання природного газу підтверджується наданим суду розрахунком річної замовленої потужності та довідкою, згідно якої 25 серпня 2021 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 80,38 грн через відділення ТОВ «EasyPay».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Питання про відшкодування судових витрат за апеляційний перегляд ухвали підлягає вирішенню судом першої інстанції по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 367; п. 6 ч. 1 ст. 374; п. 4 ч. 1 ст.379, ст.ст. 381-382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2023 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасувати, а справу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, направити для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
В. Ю. Рунов