Номер провадження: 22-ц/813/172/24
Справа № 495/4249/16-ц
Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
09.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Семенівської сільської ради, третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про розподіл майна, яке знаходиться у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Семенівської сільської ради, третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про виділ частки в окремий об'єкт нерухомості, визнання права власності, припинення права спільної власності на об'єкт нерухомості та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
У травні 2016 року ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах недієздатної ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Семенівської сільської ради, третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про розподіл майна, яке знаходиться у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позовна заява мотивована тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №56536775 від 16 вересня 2014 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок, загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею - 99,3 кв.м.; надвірних будівель: літ.«Б» - підвал; літ.«В» - сарай; літ.«Г» - вбиральня; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - цистерна. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №56536868 від 16 вересня 2014 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., ОСОБА_3 є сестрою сторін по справі та являється власником 1/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок, загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею - 99,3 кв.м.; надвірних будівель: літ.«Б» - підвал; літ.«В» - сарай; літ.«Г» - вбиральня; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - цистерна. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №58846782 від 13 квітня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №59028397 від 28 травня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., ОСОБА_3 є сестрою сторін по справі та являється власником 1/10 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №58846740 від 13 квітня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 часток земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №59028394 від 28 травня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., ОСОБА_3 є сестрою сторін по справі та являється власником 1/10 частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384. Земельна ділянка, яка закріплена за житловим будинком АДРЕСА_1 надана сторонам у користування, не приватизована та на праві власності не належить. Після прийняття спадщини спадкоємці не дійшли згоди про поділ в натурі житлового будинку або встановлення порядку користування спірним будинком, а також поділу земельних ділянок. Після поділу та виділу в окремий об'єкт нерухомого майна, належного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їхні частки в новому окремому об'єкті нерухомого майна зміняться відповідно на 82/100 частки - ОСОБА_2 та 18/100 частки - ОСОБА_3 .. Відповідно у виділеному в окремий об'єкт нерухомого майна на яке позивачі просять визнати за ними право сумісної часткової власності, позивачу - ОСОБА_2 буде належати 82/100 частки, а ОСОБА_3 - 18/100 частки. Для вирішення питання поділу спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою по справі була призначена та проведена судова будівельно-технічна експертиза, з вказаним експертним висновком позивач ОСОБА_2 згодна, в звязку з чим просить суд поділити спільне майно між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22.03.2017 року.
ОСОБА_1 позов не визнав та подав зустрічний позов, в якому зазначив наступне. На даний час сторони по справі фактично поділили житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 користується 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; літ.«Б» - підвал, площею 13,9 кв.м.; літ.«В» - сарай (в складі приміщень І, ІІ); №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа, вхід в квартиру ОСОБА_1 існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку - літ.«А». Позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 користуються іншою частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: 1-2 - житлова, площею - 17,9 кв.м.; 1-6 - житлова, площею - 19,4 к.м.; 1-7 - житлова, площею - 12,8 к.м.; 1-3 - коридор, площею - 6,6 к.м.; 1-4 - комора, площею 3,9 кв.м., 1-5 - кухня, площею 10,8 кв.м., літ.«В» - сарай (в складі приміщень ІІІ, ІV, V), вхід в квартиру ОСОБА_2 , ОСОБА_4 існуючий в приміщенні 1-3 житлового будинку - літ.«А». З висновком експертного дослідження №24/08 від 22.03.2017 року відповідач ОСОБА_1 не згоден з підстав, що включати в поділ майна вбиральню - літ. «Г» та цистерну - №4 не можливо у зв'язка з непригодністю і неможливістю використання, крім того, з метою уникнення конфліктних ситуацій відповідач запропонував: сарай - літ.«В», площею 71,9 кв.м. (в складі приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, V) поділити наступним чином: приміщення І, ІІ - залишити в користуванні ОСОБА_1 , а приміщення ІІІ, ІV, V - залишити у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такий порядок користування сараєм - літ.«В» надасть можливість кожній стороні безперешкодно користуватися своєю часткою в спірному будинку. З урахуванням наведеного, просив:
- виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомості частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та складається з частини житлового будинку - літ.«А» в складі наступних приміщень та споруд: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; літ.«Б» - підвал, площею 13,9 кв.м.; літ.«В» - сарай (в складі приміщень І, ІІ); №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа, вхід в квартиру ОСОБА_1 існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку - літ.«А»;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини житлового будинку - літ.«А» в складі наступних приміщень та споруд: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; літ.«Б» - підвал, площею 13,9 кв.м.; літ.«В» - сарай (в складі приміщень І, ІІ); №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа, вхід в квартиру ОСОБА_1 існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку - літ.«А»;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 20576 кв.м (2,0576 га), кадастровий номер 5120886400:01:002:0384, масив № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Семенівська сільська рада, землі сільськогосподарського призначення та на земельну ділянку №4 площею 20574 кв.м (2,0574 га), кадастровий номер 5120886400:01:002:0385, масив № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Семенівська сільська рада, землі сільськогосподарського призначення;
- припинити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право спільної часткової власності на об'єкт нерухості, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвавши як окремий об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини житлового будинку - літ.«А» в складі наступних приміщень та споруд: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; літ.«Б» - підвал, площею 13,9 кв.м.; літ.«В» - сарай (в складі приміщень І,ІІ); №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа, вхід в належну частину будинку ОСОБА_1 залишити існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку - літ.«А».
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2020 року позов ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах недієздатної ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Семенівської сільської ради, третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про розподіл майна, яке знаходиться у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою - задоволено.
Виділено ОСОБА_2 , якій належить 9/20 частки та ОСОБА_3 , якій належить 1/10 частки (разом 11/20 частки) в окремий об'єкт нерухомого майна та визнано за ними право спільної часткової власності з розрахунку часток в ньому: 82/100 частки - ОСОБА_2 та 18/100 частки - ОСОБА_3 , на:
-літ.«А» - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в складі приміщень:
житлова кімната 1-2, площею 17,9 кв. м. - 28 368 грн.,
коридор 1-3, площею 6,6 кв. м.- 10 460 грн.,
комора 1-4, площею 3,9 кв. м. - 6 181 грн.,
кухня 1-5, площею 10,8 кв. м. - 17 116 грн.,
житлова кімната 1-6, площею 19,4 кв. м. - 30 746 грн.,
житлова кімната 1-7, площею 12,8 кв. м. - 20 286 грн.,
частина житлової кімнати 1-8, площею 2,6 кв. м. (розмірами 0,66 м. х 3,97 м.) - 4 121 грн.,
-літ.«В» - сарай (в складі приміщень І, ІІ, ІІІ) площею 112,1 кв. м. - 85 257 грн.,
Загальною площею по літ.«А» - 74,0 кв. м., оціночною вартістю 202 535 грн., що менше ідеальної частки на 589 грн.
Вхід в квартиру ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зберегти існуючий в приміщені 1-3 житлового будинку літ.«А».
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 :
-розбирання глинобитної перегородки з дверним блоком між приміщеннями 1-7 та 1-8;
-зведення глухої цегляної перегородки між приміщеннями 1-7 та 1-8, влаштував приміщення:
1-11 житлова площею 15,4 кв. м. (розмірами 3,87 м. х 3,97 м.).
1-12ухня площею 11,4 кв. м. (розмірами 2,91м. х 3,97 м.);
-демонтаж дверного блоку та замурування дверного отвору в стіні між приміщеннями 1-1 та 1-2 житлового будинку літ. «А»;
-пробивка дверного отвору та установка дверного блоку від розбирання в перегородці між приміщенням 1-6 та знову обладнаним приміщенням 1-11 житлового будинку літ.«А»;
Вартість робіт по переобладнанню та переплануванню приміщень згідно локального кошторису на ремонтно-будівельні роботи №2-1-1 складає 5 794 грн.
Виділено ОСОБА_2 , якій належить 9/20 частки та ОСОБА_3 , якій належить 1/10 частки (разом 11/20 частки) в окремий об'ект нерухомого майна та визнано за ними право спільної часткової власності з розрахунку часток в ньому: 82/100 частки - ОСОБА_2 та 18/100 частки - ОСОБА_3 :
-із земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 4,5725 га., категорія землі: Землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384 виділити в натурі 9/20 частки, які належать ОСОБА_2 та 1/10 частки, які належать ОСОБА_3 (разом 11/20 частки), земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 25149 кв. м. (2,5149 га.).
Межі земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 25149 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земель Семенівської сільської ради (дороги) довжиною 35,98 м.;
-нахил вліво довжиною 16,74 м.;
-поворот направо довжиною 485,03 м.;
-поворот направо довжиною 53,52 м.;
-поворот направо довжиною 488,94 м.;
Графічне зображення меж земельної ділянки № НОМЕР_3 приведене на схемі в додатку №10 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_3 зображена жовтим кольором.
-із земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,5720 га., категорія землі: Землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385 виділити в натурі 9/20 частки, які належать ОСОБА_2 та 1/10 частки, які належать ОСОБА_3 (разом 11/20 частки), земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 25146 кв. м. (2,5146 га.).
Межі земельної ділянки № 3 площею 25146 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земель Семенівської сільської ради (дороги) довжиною 53,67 м.;
-поворот направо довжиною 485,09 м.;
-поворот направо довжиною 53,66 м.;
-поворот направо довжиною 485,03 м.;
Графічне зображення меж земельної ділянки № НОМЕР_4 приведене на схемі в додатку №10 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_4 зображена жовтим кольором.
Виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (11/20 частки, які складаються з 9/20 частки першої та 1/10 частки другої) в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 1375 (0,1375 га.).
В'їзд та вхід на земельну ділянку № 1 обладнати новий збоку земель загального користування (проїзду).
Межі земельної ділянки №1 площею 1375 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земель загального користування (проїзду) довжиною 37,36 м.;
-нахил вправо довжиною 53,02 м.;
-поворот направо довжиною 2,74 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 4,72 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-поворот направо довжиною 2,50 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-поворот наліво довжиною 3,51 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-далі по лінії продовження довжиною 0,83 м. (по зовнішній стіні житлового будинку - літ.«А»);
-далі по лінії продовження довжиною 1,10 м.;
-поворот направо довжиною 25,96 м.;
-поворот направо довжиною 2,00 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 7,64 м. (по міжквартирній перегородці сараю - літ.«В»;
-далі по лінії продовження довжиною 1,00 м.;
-поворот наліво довжиною 10,41 м.;
-поворот наліво довжиною 13,18 м.;
-поворот направо довжиною 51,58 м.;
-поворот направо довжиною 4,78 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 14,28 м..
Графічне зображення меж земельної ділянки № 1 приведене на схемі в додатку № 7 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_3 зображена жовтим кольором.
Виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (11/20 частки, які складаються з 9/20 частки першої та 1/10 частки другої) в особисте користування для введення особистого селянського господарства земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 990 кв. м. (0,0990 га.).
Межі земельної ділянки № 3 площею 990 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земельної ділянки № 1 довжиною 14,28 м.;
-поворот направо довжиною 69,64 м.;
-поворот направо довжиною 14,28 м.;
-поворот направо довжиною 69,03 м.
Графічне зображення меж земельної ділянки № 3 приведене на схемі в додатку № 7 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_4 зображена жовтим кольором.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 26.02.1998 року на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 13.11.1997 року витрати по сплаті судового збору у розмірі 846,80 грн..
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Семенівської сільської ради, третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про виділ частки в окремий об'єкт нерухомості, визнання права власності, припинення права спільної власності на об'єкт нерухомості та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 (9/20 частки) в окремий об'єкт нерухомого майна та визнано право власності на:
-літ.«А» - житловий будинок в складі приміщень:
коридор 1-1, площею 13,9 кв. м. - 22 029 грн.,
частина житлової кімната 1-8, площею 11,4 кв. м. (розмірами 2,91 м. х 3,97 м. - 0,3м. х 0,6 м.) - 18 067 грн.,
житлова кімната 1-9, площею 17,5 кв. м. - 27 734 грн. ,
житлова кімната 1-10, площею 17,7 кв. м. - 28 051 грн.,
- літ.«Б» - підвал площею 13,9 кв. м. - 7 461 грн.,
- літ.«В» - сарай (в складі приміщень ІV, V) площею 71,9 кв. м. - 54 683 грн.,
- літ.«Г» - убиральня - 1 210 грн.
№ 1 ворота - 918 грн.,
№2 хвіртка - 333 грн.,
№3 огорожа - 3 291 грн.,
№4 цистерна - 3 004 грн.
Загальною площею по літ.«А» - 60,5 кв. м., оціночною вартістю 166 781, що складає 9/20 фактичної частки, більше ідеальної частки на 589 грн. у нині чинних цінах на будівельні матеріали і послуги.
Вхід в квартиру ОСОБА_1 зберегти існуючий в приміщені 1-1 житлового будинку - літ.«А».
При даному варіанті поділу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно зробити наступні ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню та переплануванню приміщень:
ОСОБА_1 :
-демонатаж дверного блоку та замурування дверного отвору в стіні між приміщеннями 1-1 та 1-8 житлового будинку - літ.«А»;
-пробивка дверного отвору та установка дверного блоку від розбирання в стіні між приміщенням 1-1 та знову обладнаним приміщенням 1-12 житлового будинку - літ.«А».
Вартість робіт по переобладнанню та переплануванню приміщень згідно локального кошторису на ремонтно-будівельні роботи №2-1-2 складає 1 698 грн.
Також, ОСОБА_1 необхідно в своїй квартирі:
-знову обладнане приміщення 1-12 переобладнати в кухню у відповідності п. 2.24, 2.30, 3.4 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 6.28 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання».
Виділено ОСОБА_1 (9/20 частки) в окремий об'єкт нерухомого майна та визнати право власності:
-із земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 4,5725 га., категорія землі: Землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384 виділити в натурі 9/20 частки, земельну ділянку № 2 площею 20576 кв. м. (2,0576 га.).
Межі земельної ділянки №2 площею 20576 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земель Семенівської сільської ради (дороги) довжиною 29,25 м.;
-нахил вліво довжиною 18,87 м.;
-поворот направо довжиною 488,94 м.;
-поворот направо довжиною 42,83 м.;
-поворот направо довжиною 515,47 м.;
Графічне зображення меж земельної ділянки № 2 приведене на схемі в додатку №10 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_1 зображена зеленим кольором.
-із земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 4,5720 га, категорія землі: Землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385 виділити в натурі 9/20 частки, земельну ділянку № 4 площею 20574 кв. м. (2,0574 га.).
Межі земельної ділянки № 4 площею 20574 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земель Семенівської сільської ради (дороги) довжиною 43,91 м.;
-поворот направо довжиною 485,13 м.;
-поворот направо довжиною 43,90 м.;
-поворот направо довжиною 485,09 м.;
Графічне зображення меж земельної ділянки № 4 приведене на схемі в додатку №10 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_9 зображена зеленим кольором.
Виділено ОСОБА_1 (9/20 частки) в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1125 (0,1125 га.).
В'їзд та вхід на земельну ділянку № 2 зберегти існуючий з АДРЕСА_1 через ворота №1 та хвіртку №2.
Межі земельної ділянки №2 площею 1125 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку АДРЕСА_4 ;
-далі по лінії продовження довжиною 0,86 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 3,50 м.;
-поворот направо довжиною 41,52 м.;
-нахил вправо довжиною 12,47 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 50,81 м.;
-поворот направо довжиною 6,35 м.;
-поворот направо довжиною 51,58 ;
-поворот наліво довжиною 13,18 м.;
-поворот направо довжиною 10,41 м.;
-поворот направо довжиною 1,00 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 7,64 м. (по міжквартирній перегородці сараю -літ.«В»):
-далі по лінії продовження довжиною 2,00 м.;
-поворот наліво довжиною 25,96 м.;
-поворот наліво довжиною 1,10 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 0,83 м. (по зовнішній стіні житлового будинку - літ.«А»);
-далі по лінії продовження довжиною 3,51 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-поворот направо довжиною 2,50 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-поворот наліво довжиною 4,72 м. (по міжквартирній перегородці житлового будинку - літ.«А»);
-далі по лінії продовження довжиною 2,74 м.;
-поворот направо довжиною 9,00 м.;
-нахил вправо довжиною 1,75 м.;
-нахил вліво довжиною 4,64 м.
Графічне зображення меж земельної ділянки № 2 приведене на схемі в додатку № 7 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_1 зображена зеленим кольором.
Виділено ОСОБА_1 (9/20 частки) в особисте користування для введення особистого селянського господарства земельну ділянку № НОМЕР_9 площею 810 кв. м. (0,0810 га.).
Межі земельної ділянки № 4 площею 810 кв. м. проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою):
-збоку земельної ділянки № 1 довжиною 4,78 м.;
-далі по лінії продовження довжиною 6,35 м.;
-поворот направо довжиною 70,15 м.;
-поворот направо довжиною 12,06 м.;
-поворот направо довжиною 69,64 м.
Графічне зображення меж земельної ділянки № 4 приведене на схемі в додатку № 7 до висновку № 24/08 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_9 зображена зеленим кольором.
Припинено право спільної власності між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 13.11.1997 року на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 26.02.1998 року на користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн..
В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про розподіл майна, яке знаходиться в спільній частковій власності сторін у справі та встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно висновку експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.03.2020 року за №19-1909-1910 додаткової комісійної судової будівельно- технічної та земельно-технічної експертизи, призначеної за матеріалами цивільної справи №495-4249-16ц-частково, виключивши із розподілу земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 0,1788 га за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи в судове засідання, призначене на 09.04.2024 року на 16-00 г. не з'явились.
Від представника третьої особи - Органу опіки та піклування надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника даного органу.
Інши учасники про причини не явки не повідомили, заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки поважність причин не участі сторін у судовому засіданні апеляційним судом не встановлена, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті, підстав для відкладення судового засідання не має, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов та частково задовольняючи зустрічний позов, здійснюючи поділ між співвласниками житлового будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 23 березня 2017 року, яким запропонований один варіант розподілу та порядку користування домоволодіння з відступом від ідеальних часток, який передбачує розподіл домоволодіння між співвласниками відповідно до фактичного користування будівлями та спорудами, що склався між співвласниками на момент проведення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що саме даний висновок експерта є повним, обґрунтованим та найбільш доцільним при вирішенні питання щодо виділу часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із спірного майна без втрати цільового призначення, у відповідності до ідеальних часток співвласників майна, забезпечує необхідну ізоляцію сторін, передбачає незначний обсяг ремонтно-будівельних робіт по переплануванню та переобладнанню приміщень житлового будинку, а також що єдиний варіант поділу, який наведений у цьому висновку, забезпечить розумний баланс інтересів сторін по справі як співвласників.
Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачів ОСОБА_5 .
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді:
-житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ.«А» - житловий будинок, в складі приміщень: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-2 - житлова, площею - 17,9 к.м.; 1-3 - коридор, площею - 6,6 кв.м.; 1-4 - комора, площею - 3,9 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 10,8 кв.м.; 1-6 - житлова, площею - 19,4 к.м.; 1-7 - житлова, площею - 12,8 к.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; загальною площею - 134,5 кв.м., житловою площею - 99,3 кв.м.; надвірних будівель: літ.«Б» - підвал; літ.«В» - сарай; літ.«Г» - вбиральня; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - цистерна;
-земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385;
-земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384;
-земельної ділянки площею 0,45 га., з них 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіель та споруд та 0,20 га. - для ведення особистого селянського господарства, яка закріплена за житловим будинком АДРЕСА_1 .
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом №56536775 від 16 вересня 2014 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ.«А» - житловий будинок, в складі приміщень: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-2 - житлова, площею - 17,9 к.м.; 1-3 - коридор, площею - 6,6 кв.м.; 1-4 - комора, площею - 3,9 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 10,8 кв.м.; 1-6 - житлова, площею - 19,4 к.м.; 1-7 - житлова, площею - 12,8 к.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею - 99,3 кв.м.; надвірних будівель: літ.«Б» - підвал; літ.«В» - сарай; літ.«Г» - вбиральня; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - цистерна (а.с.21-23).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом №56536868 від 16 вересня 2014 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., ОСОБА_3 (сестра сторін по справі, в інтересах якої дії позивач ОСОБА_2 ) є власником 1/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ.«А» - житловий будинок, в складі приміщень: 1-1 - коридор, площею - 13,9 кв.м.; 1-2 - житлова, площею - 17,9 к.м.; 1-3 - коридор, площею - 6,6 кв.м.; 1-4 - комора, площею - 3,9 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 10,8 кв.м.; 1-6 - житлова, площею - 19,4 к.м.; 1-7 - житлова, площею - 12,8 к.м.; 1-8 - житлова, площею - 14,0 к.м.; 1-9 - житлова, площею - 17,5 к.м.; 1-10 - житлова, площею - 17,7 к.м.; загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею - 99,3 кв.м.; надвірних будівель: літ.«Б» - підвал; літ.«В» - сарай; літ.«Г» - вбиральня; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - цистерна (а.с.24-26).
Вартість житлового будинку згідно вищевказаних свідоцтв про право на спадщину становить 70 177,00 грн.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №58846782 від 13 квітня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385 (а.с.35-37).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом №59028397 від 28 травня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., ОСОБА_3 (сестра сторін по справі, в інтересах якої дії позивач ОСОБА_2 ) є власником 1/10 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385 (а.с.38-41).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом №58846740 від 13 квітня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках 9/10 часток земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384 (а.с.42-44).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом №59028394 від 28 травня 2016 року, виданого державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю., ОСОБА_3 (сестра сторін по справі, в інтересах якої дії позивач ОСОБА_2 ) є власником 1/10 частки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384 (а.с.45-47).
Згідно з довідкою Семенівської сільської ради від 22.03.2016 року №133 за житловим будинком АДРЕСА_1 закріплено 0,45 га. землі, з них 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,20 га. - для ведення особистого селянського господарства (а.с.33).
Колегія суддів виходить з такого.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За змістом ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).
За змістом частин 1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На час звернення до суду з позовом у 2016 році спірне майно у вигляді:
- житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,45 га., з них 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіель та споруд та 0,20 га. - для ведення особистого селянського господарства, яка закріплена за житловим будинком АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384;
- земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385,
відносилось до спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і сторони по справі є його дітьми та спадкоємцями зазачненого майна.
Після прийняття спадщини спадкоємцями не досягнуто згоди щодо добровільного поділу в натурі житлового будинку або встановлення порядку користування спірним будинком, а також поділу земельних ділянок, в зв'язку з чим позивач була змушена звернутись до суду для вирішення даного спору.
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Слід зазначити, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує:
(а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники);
(б) єдність об'єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц).
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року у справі № 1622/16834/12, від 23.01.2019 року у справі 619/2835/15-ц, від 17.04.2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 15.05.2019 року у справі № 278/947/17).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22 березня 2017 року, експертом запропоновано один найбільш доцільний та технічно можливий варіант поділу житлового будинку АДРЕСА_1 з максимальним приближенням до ідеальних часток співвласників, при проведенні ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню та переплануванню його приміщень.
Вказаним висновком визначено один варіант розподілу спірного домоволодіння у співвідношенні 11/20 (спільна часткова власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та 9/20 частин (приватна власність ОСОБА_1 ) права власності. Варіант розподілу житлового будинку з відповідними переобладнаннями наведені в дослідницькій частині висновку та схематично зображені у додатках до цього висновку.
Згідно з висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31.03.2020 року №19-1909/1910, яка призначена за клопотанням ОСОБА_1 , експертом зазначено, що поділити житловий будинок між співвласниками згідно їх часток у нерухомості, а саме: ОСОБА_2 (9/20 частка), ОСОБА_3 (1/10 частка) та ОСОБА_1 (9/20 частка) не надається технічно можливим, оскільки частка ОСОБА_3 (1/10 частка), яка складає 1305 кв.м. із площі житлового будинку по АДРЕСА_1 менше ніж мінімальний виділ в натурі.
Враховуючи фактичний порядок користування домоволодінням, що склався між співвласниками та особливості розташування господарських споруд на земельній ділянці, провести розподіл домоволодіння між співвласниками в належних їм частках по 11/20 та 9/20 та виділити кожному співвласнику приблизну до ідеальної частки належну площу технічно можливо.
Екпертом запропоновано один варіант розподілу та порядку користування домоволодіння з відступом від ідеальних часток, який передбачує розподіл домоволодіння між співвласниками відповідно до фактичного користування будівлями та спорудами, що склався між співвласниками на момент проведення експертизи.
Вивчивши висновок судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22.03.2017 року та висновок додаткової комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31.03.2020 року №19-1909/1910, зіставивши їх між собою та з іншими матеріалами справи, враховуючи викладені вище положення законодавства, пояснення сторін, встановлені фактичні обставини справи та межі пред'явлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 24/08 від 23 березня 2017 року є повним, обґрунтованим та найбільш доцільним при вирішенні питання щодо виділу часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із спірного майна без втрати цільового призначення, у відповідності до ідеальних часток співвласників майна, забезпечує необхідну ізоляцію сторін, передбачає незначний обсяг ремонтно-будівельних робіт по переплануванню та переобладнанню приміщень житлового будинку, а також забезпечить розумний баланс інтересів сторін по справі як співвласників.
Тому саме за висновком будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22.03.2017 року і наведеному у даному висновку єдиному варіанті поділу житлового будинку з надвірними спорудами в натурі, міськрайонний суд вважав доцільним поділити житловий будинок з надвірними спорудами. При цьому суд виходив з того, що в судовому порядку спір може бути вирішений з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, а відсутність згоди ( не надання згоди) органу місцевого самоврядування на такі роботи за наведених обставин не має істотного значення.
Судова колегія погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об'єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об'єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об'єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.
Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, немає значенні для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації.
Положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки.
Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи.
Таким чином, у суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна.
Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.
Аналогічний висновок за схожих обставин викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18.
Єдиний варіант запропонований експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22.03.2017 року передбачає перепланування та переобладнання у вигляді демонтажу дверних блоків, перегородок, влаштування дверних прорізів та мурування стін.
Співвласникам будинку, варіант поділу якого міститься у висновку судової будівельно-технічної експертизи №24/08 від 22.03.2017 року, експертом пропонується вирішити питання по відокремленню електричних лічильників з розробкою проекту і отримання необхідних дозволів у відповідній інстанції.
Так само єдиний технічно можливий варіант поділу відповідно до заявлених вимог, запропонований і у висновку додаткової комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 19-1909/1910 від 31.03.2020 року.
У цьому висновку також запропонований єдиний варіант поділу.
Різниця між висновками експертів полягає у тому, що:
- у висновку 2017 року передбачено можливість поділу в натурі жилого будинку у точній відповідності до розміру часток співвласників з одного боку ОСОБА_2 та її підопічної ОСОБА_3 та з іншого боку - ОСОБА_1 , але з переплануванням та переобладнанням у вигляді демонтажу дверних блоків, перегородок, влаштування дверних прорізів та мурування стін;
- у висновку 2020 року передбачено можливість поділу в натурі жилого будинку з відступом від ідеальних часток наближеним до їх розміру: з одного боку ОСОБА_2 та її підопічної ОСОБА_3 та з іншого боку - ОСОБА_1 , без перепланування та переобладнання (демонтажу дверних блоків, перегородок, влаштування дверних прорізів та мурування стін), але виплатою грошової компенсації ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв'язку з відступом від ідеальних часток.
Що стосується поділу надвірних споруд, то:
- у висновку 2017 року пропонується в порядку поділу виділити ОСОБА_2 та її підопічній ОСОБА_3 приміщення сараю літ. «В» у складі приміщень I, II, III, а співвласнику ОСОБА_1 - приміщення сараю літ. «В» у складі приміщень IV, V;
- у висновку 2020 року пропонується поділити приміщення I сараю літ. «В» виділивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частину цього поділеного приміщення, яка примикає до частини жилого будинку, що виділяється ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а іншу частину приміщення I - ОСОБА_1 , інші приміщення сараю розподілити так: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - III та V, а ОСОБА_1 - II та IV, що на схемі візуально виглядає так: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (поділена приміщення I); ОСОБА_1 (приміщення I), ОСОБА_1 (приміщення II); ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (приміщення III); ОСОБА_1 (приміщення IV); ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (приміщення V).
Відносно поділу земельної ділянки, що закріплена до будинку АДРЕСА_1 , площа якої становить:
2 500 кв. м. - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд
1 800 кв. м. - для ведення особистого селянського господарства,
то висновком експертизи 2017 року пропонується поділити дану земельну ділянку відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, виділивши
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно 1 375 кв. м. та 990 кв. м., а всього 2 365 кв. м.
ОСОБА_1 відповідно 1 125 кв. м. та 810 кв. м., а всього 1 935 кв. м.
висновком експертизи 2020 року пропонується поділити дану земельну ділянку площа якої визначена експертом у 4 268 кв. м. відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, виділивши:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно 560 кв. м. та 1 788 кв. м., а всього 2 348 кв. м.,
ОСОБА_1 відповідно 877 кв. м. та 1 043 кв. м., а всього 1 920 кв. м.
Відносно поділу:
- земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5725 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5725 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0384
- земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею - 4,5720 га. у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,5720 га., цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120886400:01:002:0385
то дані земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту та межують між собою.
Якщо співставити розташування даних земельних ділянок, то вбачається, що в обох експертизах здійснено їх поділ відповідно до розміру часток, які сторони успадкували після смерті свого батька.
Також схожим є і розташування на місцевості ділянок, виділених сторонам в порядку поділу земельних ділянок. Єдина різниця полягає у тому, що у висновку 2017 року експертом не розмежовано земельні ділянки, яка відповідає часткам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким виділено спільну земельну ділянку, розмір якої відповідає сумарному значенню їх часток у спадщині, що відповідає заявленим вимогам, оскільки ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області є опікуном своєї рідної сестри ОСОБА_3 , яка є інвалідом 1-ї групи з дитинства і потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином головна принципова відмінність висновків експертів полягає у різниці запропонованих ними варіантів поділу жилого будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, яка закріплена за цим будинком.
Як вже зазначалось, суд першої інстанції надав перевагу висновку 2017 року вказавши, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 24/08 від 23 березня 2017 року є повним, обґрунтованим та найбільш доцільним при вирішенні питання щодо виділу часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із спірного майна без втрати цільового призначення, у відповідності до ідеальних часток співвласників майна, забезпечує необхідну ізоляцію сторін, передбачає незначний обсяг ремонтно-будівельних робіт по переплануванню та переобладнанню приміщень житлового будинку, а також забезпечить розумний баланс інтересів сторін по справі як співвласників.
Колегія суддів погоджується з таким висновком міськрайонного суду, оскільки дійсно варіант поділу, який запропонований у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 24/08 від 23 березня 2017 року відповідає ідеальним часткам співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель, як окремих об'єктів нерухомості, не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль на проведення переобладнань.
Колегія суддів звертає увагу, що сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та здійснювати процесуальні обов'язки.
Справа розглядалась в суді першої інстанції з 31.05.2016 року до 04 червня 2020 року.
20.12.2018 року, тобто під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про наданя дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,200 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .
Того же дня рішенням сорокової сесії 7 скликання Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20.12.2018 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи, яка перглядається в апеляційному порядку не вбачається, що ОСОБА_1 повідомив суду або іншим учасникам справи про дані обставини.
Між тим ухвалою суду першої інстанції від 03.04.2019 року за заявою представника відповідача ОСОБА_1 призначено повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу і виходячи з поставлених питань щодо поділу земельної ділянки, яка закріплена за будинком по АДРЕСА_1 , суд виходив з площі земельної ділянки до якої увійшла і земельна ділянка, про відведення якої ним у грудні 2018 року було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про що у грудні 2018 року Семенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято відповідне рішення.
В подальшому у червні 2019 року на клопотання експерта про витребування додаткових документів від відповідача ОСОБА_1 до міськрайонного суду подано заяву, в якій ОСОБА_1 зазначив про надання копії технічного паспорту будинку АДРЕСА_5 . Правовстановлюючі документи та землевпорядна документація на всі земельні ділянки є в матеріалах цивільної справи № 495/4949/16-ц (т. 2, а.с. 98).
Будь-які докази, що відповідач або його представник у встановленому порядку надали до суду докази про існування рішення Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20.12.2018 року, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 - у справі відсутні.
У травні 2020 року вже після виготовлення висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про виклик в судове засідання експертів та зазначено, що у них не було законних підстав для поділу земельної ділянки загальною площею 0,200 га. із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Будь-яких конкретизуючих відомостей та обставин щодо цієї земельної ділянки ОСОБА_1 у поданому клопотанні не навів, копії відповідного рішення Семенівської сільської ради про надання 20.12.2018 року дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 , Семенівської сільради - не представив (т.2, а.с. 143).
Після закриття підготовчого провадження від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шаркевича В.Т. 04.06.2020 року надійшла заява про розгляд справи без його участі в судовому засіданні (т. 2, а.с. 152).
При таких обставинах процесуальна поведінка відповідача, який в подальшому в один з доводів апеляційної скарги поклав ту обставину, що земельна ділянка загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 , Семенівської сільради не підлягала поділу у зв'язку з тим, що рішенням Семенівської сільськї ради Білогород-Дністровського району Одеської області йому було надано довзіл на розробку проекту землеустрою, в суді першої інстанції не була добросовісною.
Крім того, колегія суддів зазначає, що стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Водночас отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14.
Зміст статті 79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта. Також не є визначальним за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.
Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити.
Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № 461/1257/17.
Рішення Старокозацької (правонаступник Семенівської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято 15 лютого 2021 року, тобто вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Оскільки в апеляційному порядку законність рішення суду переглядається на час його ухвалення (04.06.2020 року), наведені в апеляційній скарзі доводи про поділ як спадкового майна земельної ділянки, яка передана у приватну власність апелянту, не можуть бути взятими до уваги.
Той факт, що на час розгляду справи в суді першої інстанції і ухвалення рішення, відповідачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою також не може бути прийнятий апеляційним судом, оскільки апелянт не повідомив суд першої інстанції про зазначену обставину.
Слід зазначити, що Одеським апеляційним судом 30.01.2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 і скасовано рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсним рішення сорокової сесії 7 скликання Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 20.12.2018 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 »; визнано недійсним рішення Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15 лютого 2021 року №256-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки, загальною площею 0,2000 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства»; скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120886400:02:001:0097.
Проте рішення суду першої інстанції скасовано з підстав не залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості співвідповідача, на що той послався в апеляційній скарзі, що в розумінні ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення і через відсутність процесуальних повноважень у суду апеляційної інстанції залучити на стадії перегляду справи в апеляційному порядку в якості відповідача (співвідповідача) особу, яка не була залучена в такому процесуальному статусі в суді першої інстанції, тому у позові ОСОБА_2 було відмовлено з роз'ясненням права звернутися з такими ж вимогами повторно після належного визначення повного складу співвідповідачів.
Інші доводи апеляційної скарги з урахуванням наведених в цій постанові апеляційного суду підстав та обґрунтувань, зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 22.04.2024 року.
Головуючий: О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова