Номер провадження: 22-ц/813/2966/24
Справа № 523/15711/22
Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
02.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, стягнення пені за прострочення виконання послуги,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, стягнення пені за прострочення виконання послуги з встановлення газового конвектора у відповідності з вимогами «Інструкції з монтажу та налагодження», в якому, після уточнення позовних вимог, просила стягнути пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення за період з 29.11.2021 р. по 22.02.2023 р. у розмірі 67303, 58 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась з листом-зверненням до АТ «Одесагаз» з проханням про встановлення (монтажу) та оформлення відповідно до діючого порядку газового обладнання, а саме: газового конвектора, у своєму будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Від АТ «Одесагаз» надійшов рахунок № 17758 від 26.11.2021 на суму 4985,45 грн на передоплату послуги з встановлення газового конвектора, по якому позивачем було здійснено оплату. У відповідь на звернення їй також була надана розрахункова відомость, в якій вказана вартість послуги з встановлення конвектору в розмірі 1934,52 грн та ціни за додаткові послуги з приєднання газу до конвектору та матеріали. ОСОБА_1 звернулася до АТ «Одесагаз» с проханням надати пояснення про причину невиконання своїх обов'язків. Наступного дня до неї прибули співробітники АТ «Одесагаз» з метою встановлення конвектору, однак у зв'язку з тим, що не був пробитий отвір для димовідвідного патрубку, останні відмовились від встановлення конвектору. Листом № 2509 їй було запропоновано влаштувати отвір у стіні самостійно після чого, у п'ятиденний термін після повідомлення ОМУЕГГ АТ «Одесагаз», їй буде встановлено конвектор. ОСОБА_1 було направлено звернення до АТ «Одесагаз» з проханням залучити субпідрядника для пробивання отвору та здійснити інші роботи по встановленню конвектору. У зв'язку з відсутністю газового конвектору, ОСОБА_1 вимушена опалювати приміщення електрообігрівачем. Оскільки послуга з встановлення конвектору не відповідає «Інструкції з монтажу» та не передбачає здійснення отвору для встановлення стінного вузла конвектору до замовлення послуги, інформація про це була відсутня у рахунку на сплату послуг з встановлення, а дана послуга є необхідною складовою частиною робіт з встановлення конвектору, та не може бути виділена як окрема послуга, оскільки технологічно пов'язана з роботами по встановленню, позивачка була вимушена звернутися з позовом до суду.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року у задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.
Залишаючи позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, стягнення пені за прострочення виконання послуги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не довела обставини на які вона посилалась в обґрунтуванні заявлених вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:
22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась з листом- зверненням до АТ «Одесагаз» з проханням про встановлення (монтажу) та оформлення відповідно до діючого порядку газового обладнання, а саме: газового конвектора, у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до квитанції № 0.0.2359576154.1 від 29.11.2021 року ОСОБА_1 оплатила на рахунок АТ «Одесагаз» послуги з встановлення газового обладнання, у розмірі 49855, 45 грн. (а.с. 8).
Згідно з розрахунковою відомістю від 26.11.2021 року загальна ціна у розмірі 4985,45 грн встановлена за послуги з: встановлення конвектору, прокладка трубопроводів газопостачання із сталевих водогазопровідних неоцинкових труб, пневматичне випробування газопроводу, врізання та пуск у газопровод, пробивка отворів діаметром 25 мм, врізання газопроводу в діючу внутрішню мережу діаметром до 32 мм, пуск газу ввідний газопровід, пробіг автотранспорту, вартість автотранспорту (а.с. 9).
22.12.2021 листом № 2509 від Одеського Міжрегіонального управління експлуатації газового господарства АТ «Одесагаз» позивачку було повідомлено про те, що в розрахунок вартості встановлення конвектора не увійшло пробивання отвору для димовідвідного патрубку під конвектор, оскільки такі будівельні роботи ОМУЕГГ АТ «Одесагаз» не виконує. Після улаштування отвору, у п'ятиденний термін співробітниками ОМУЕГГ АТ «Одесагаз» буде виконано оплачені роботи згідно розрахунковій відомості (а.с. 23).
23.12.2021 ОСОБА_1 було направлено звернення до АТ «Одесагаз» з пропозицією залучити субпідрядника для пробивання отвору та встановити конвектор оскільки приміщення, де планується встановлення конвектору, є житловим, та наявність в стіні дому отвору діаметром 180 мм протягом п?яти діб у зимовий період є неможливим, оскільки призведе до великих втрат тепла та зробить неможливим проживання у будинку.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка співробітник АТ «Одесагаз» ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснив, що під час візиту до ОСОБА_1 для встановлення газового обладнання особисто повідомив споживача, що в розрахункову відомості не увійшли роботи з облаштування димоходів або свердління стін діаметром більше 100 мм, на що позивачка сказала їм припинити роботи. Після повідомлення керівництва АТ «Одесагаз» про відмову ОСОБА_1 від проведення будь-яких робіт, ними було залишено будинок за адресою: АДРЕСА_1
Колегія суддів виходить з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст..627 ЦК відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, заміна/установка газового обладнання за ініціативою споживача може проводитись за плату будь-яким суб'єктом господарювання, який має ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами.
Разом з тим, частиною 11 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг). Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язане щодо їх оплати.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Суд першої інстанції встановивши, що 29.11.2021 року ОСОБА_1 оплатила на користь АТ «Одесагаз» 4 985,45 грн відповідно до отриманої нею 26.11.2021 року розрахункової відомості з переліком послуг за встановлення та під'єднання конвектору, серед яких були відсутні роботи з облаштування димоходів або свердління стін діаметром більше 100 мм. і ніякого доручення та додаткового договору з додатковою оплатою на виконання вищезазначених робіт підписано не було. Дійшов до обґрунтованого висновку, що виконавець не брав на себе зобов'язань з виконання будівельних робіт щодо пробивання в стіні отворів під димовідвідний патрубок під конвектор.
Так, відповідно до розрахункової ціна 4 985,45 грн складається з вартості матеріалів, робіт з встановлення конвектора та монтажних робіт з підключення його до системи газопостачання будинку, зокрема: встановлення конвектору, прокладка трубопроводів газопостачання із сталевих водогазопровідних неоцинковних труб, пневматичне випробування газопроводу, врізання та пуск у газопровод, пробивка отворів діаметром 25 мм, врізання газопроводу в діючу внутрішню мережу діаметром до 32 мм, пуск газу ввідний газопровід, пробіг автотранспорту, вартість автотранспорту.
В судовому засіданні позивач заявила, що її претензії зведені до пункту встановлення конвертера і вартості 1934 грн 52 коп., до якої на її думку входять роботи з облаштування димоходів або свердління стін діаметром більше 100 мм., оскільки такі роботи передбачені інструкцією.
Проте за такої логіки у розрахунковій відомості та у деталізації найменування переліку монтажних робіт необхідних для підключення конвертеру до газопостачання, а саме: прокладка трубопроводів газопостачання із сталевих водогазопровідних неоцинкових труб, пневматичне випробування газопроводу, врізання та пуск у газопровод, пробивка отворів діаметром 25 мм, врізання газопроводу в діючу внутрішню мережу діаметром до 32 мм, пуск газу ввідний газопровід, не було необхідності, а між тим алгоритм даних робіт повністю конкретизований.
У розрахунковій відомості відсутнє таке найменування робіт, як будівельні роботи з пробивання в стіні отвору діаметром більше 100 мм, для влаштування димовивідного патрубку конвертера.
Крім того, письмового договору з погодженими сторонами умовами, до позову не надано, а всі перемовини фактично проводились позивачем з працівниками АТ «Одесагаз» усно без фіксації досягнутої домовленості. Розрахункова відомість не відображає наявність матеріалів (свердло, бур) та не включає послуг з пробивання в стіні отвору діаметром більше 100 мм, для влаштування димовивідного патрубку конвертера. Тобто на відміну від деталізованих робіт, матеріалів та послуг з підключення вже встановленого конвектора до системи газопостачання будинку, самі роботи з встановлення конвектора не містять деталізації здійснення будівельних робіт з пробивання в стіні отвору діаметром більше 100 мм.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка співробітник АТ «Одесагаз» ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що під час візиту до ОСОБА_1 для встановлення газового обладнання особисто повідомив споживача, що в розрахункову відомість не увійшли роботи з облаштування димоходів або свердління стін діаметром більше 100 мм, на що позивачка сказала їм припинити роботи. Після повідомлення керівництва АТ «Одесагаз» про відмову ОСОБА_1 від проведення будь-яких робіт, ними було залишено будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
У листі від 22.12.2021 року АТ «Одесагаз» повідомило ОСОБА_1 , що у розрахунок не увійшли роботи з улаштування отвору у стіні, оскільки ці роботи є будівельними і ОМУЕНТ АТ «Одесагаз» не виконуються.
В даному випадку визначальним є точний зміст домовленості сторін, оскільки безпосереднє встановлення газового конвектора і його під'єднання до системи газопостачання може мати місце під вже проведені підготовчі роботи з влаштування отвору під димовивідний патрубок конвертера без порушення інструкції з його встановлення.
Колегія судів звертає увагу, що ціллю встановлення конвектора є не лише його встановлення, а і монтажні роботи з підключення його до системи газопостачання будинку, тобто встановлення конвертора «під ключ».
Проте доказів про домовленість сторін щодо встановлення конвектора «під ключ», який передбачає весь перелік робіт, що необхідні для цього з підписанням акту виконаних робіт за фактом підключення конвертора до системи газопостачання і перевірки його роботи, позивачем не надано.
При таких обставинах самі лише посилання позивача на те, що влаштування димовивідного патрубку конвертера технологічно пов'язана з роботами з встановлення конвектора є недостатнім для висновку, що здійснення таких будівельних робіт погоджувалось з відповідачем.
Також позивач не довела, що відповідач перешкоджав з використанням свого монопольного становища на ринку надання послуг газопостачання, залучити їй для виконання даних робіт будь-яку іншу ліцензовану організацію з встановлення і підключення газового обладнання.
Вимог про повернення сплачених коштів позивач не заявляла і це не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання АТ «Одесагаз» встановити газовий конвектор у відповідності з вимогами «Інструкції з монтажу та налагодження» заводу-виробника та у стягненні пені у розмірі 3% за кожен день прострочення за період з 29.11.2021 р. по 22.02.2023 р. у розмірі 67303, 58 грн.
Доводи апеляційної скарги, зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 19.04.2024 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова