Постанова від 25.04.2024 по справі 136/2355/23

Справа № 136/2355/23

Провадження № 22-ц/801/722/2024

Категорія: 56

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 рокуСправа № 136/2355/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Копаничук С.Г.,

суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,

учасники справи:

позивач - Вінницький обласний центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Кривенка Д. Т., у справі за позовом Вінницького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю,

встановив:

У грудні 2023 року Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю. Зазначав, що 18.01.2022 до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи відповідач подала заяву про надання статусу безробітної, в якій зазначила, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі, й не забезпечує себе роботою самостійно. На підставі вказаної заяви їй було призначено допомогу по безробіттю з указаної дати по 14.10.2020. Однак за відомостями ПФ України в період отримання допомоги по безробіттю з червня 2022 року, встановлено факт оформлення нею цивільно-правових договорів з ТОВ «Аграна фрут лука», шляхом укладення договорів підряду №28 від 10.06.2022 та №239 від 01.08.2022. 23.08.2022 позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №16. У зв'язку з тим, що відповідач, будучи зареєстрованою в установленому порядку як безробітна, не подала вчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг, їй безпідставно було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7863,75 грн. Наказом директора Липовецької районної філії ВОЦЗ від 06.09.2022 №14 прийнято рішення про необхідність повернення коштів відповідачем в сумі 7863,75 грн та надіслано їй повідомлення про повернення коштів, яке було отримано нею 09.09.2022. В добровільному порядку відповідач вищевказану суму коштів не повернула. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ВОЦЗ 7863,75 грн шкоди, завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю.

Рішенням Липовецьского районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Вінницький обласний центр зайнятості, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд не надав належної правової оцінки договорам укладеним відповідачкою з ТОВ «Аграна Фрут Лука», оскільки припинення статусу безробітного пов'язується не з одержанням доходу за цивільно-правовими угодами, а з фактом укладення такої угоди, котрий підтверджує зайнятість особи і позбавляє її статусу безробітної.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Липовецького районного суду від 22 січня 2024 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів отримання грошової винагороди відповідачем від ТОВ «Аграна Фрут Лука» на підставі дійсного виконання нею умов договорів підряду №28 від 10.06.2022 та №239 від 01.08.2022, а за відсутності актів прийому-виконання робіт зі збору врожаю на відкритій місцевості взагалі не можна стверджувати, що такі роботи дійсно були виконані, за що відповідач могла б отримати грошові кошти. Позивачем як платником відповідачу відповідних грошових сум по безробіттю, недобросовісність їх набувача доведено не було.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не може, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 18.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою надання їй статусу безробітної, в якій зазначила, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі й не забезпечує себе роботою самостійно.

У цій же заяві ОСОБА_2 була ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованих безробітних.

Довідкою ТОВ «Аграна Фрут Лука» від 23.08.2022 №239 підтверджено факт укладення з ОСОБА_1 договорів підряду №28 від 10.06.2022 по 31.07.2022 та №239 від 01.08.2022 по 30.11.2022. Надані позивачем договори, містять підписи ОСОБА_3 та ТОВ «Аграна Фрут Лука».

23.08.2022 ВОЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №16.

Наказом директора Липовецької районної філії ВОЦЗ від 06.09.2022 №14 прийнято рішення про повернення коштів відповідачем у сумі 7863,75 грн. Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Липовецької районної філії ВОЦЗ від 07.09.2022 №12.01-19/156, відповідача було повідомлено про необхідність добровільно повернути кошти в сумі 7863,75 грн, а також наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

Станом на час подання позову ОСОБА_1 кошти не повернула.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У відповідності до п.п. 1, 18, 19 ч. 2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центри зайнятості здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 ст. 43 особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи у встановленому порядку в державній службі зайнятості.

У п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи 18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) їй статусу безробітної та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Згідно підписаної відповідачем заяви про надання (поновлення) статусу безробітного, вона була належним чином ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за достовірність даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до Закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Також відповідно до абз. З п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПА України № 60/62 від 13 лютого 2009 року в разі, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п. 7 цього Порядку.

Пунктом 7 цього ж Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Також абз. 1 п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПА України № 60/62 від 13 лютого 2009 року встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За змістом п.п. 1,8 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

У ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В результаті ненадання інформації щодо свого працевлаштування у ТОВ «Агран Фрут Лука» під час перебування на обліку у Липовецькій районній філії Вінницького обласного центру зайнятості ОСОБА_1 було незаконно отримано матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у розмірі 7863,75 грн грн.

Верховний Суд України в постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-20а-15 дійшов висновку про те, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_1 порушила ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», нею не було своєчасно подано відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2018 року у справі №545/164/17-ц зазначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, неповідомлення ОСОБА_1 про її працевлаштування, тобто про обставину, яка не дає їй право для визнання безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

У постанові від 04 квітня 2018 року у справі №367/2095/17, провадження №367/2095/17, Верховний Судом дійшов висновку, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правової угоди є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення.

За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про не підтвердження факту отримання відповідачкою коштів за укладеними договорами, як підстава для відмови у позові, є помилковим та значення для справи не має, оскільки лише сам факт укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правової угоди, позбавляє її статусу безробітної та відповідно і права на отримання відповідних виплат.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, як ухваленого за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та задоволенням позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Вінницького обласного центру зайнятості документально підтверджені судові витрати сплачені позивачем при поданні позову та апеляційної скарги у розмірі 6710 грн ( 2684 грн + 4026 грн).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року, скасувати.

Позовні вимоги Вінницького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості 7863,75 грн шкоди, завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості 6710 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: В. В. Оніщук

В. П. Рибчинський

Попередній документ
118617827
Наступний документ
118617829
Інформація про рішення:
№ рішення: 118617828
№ справи: 136/2355/23
Дата рішення: 25.04.2024
Дата публікації: 26.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.10.2024)
Дата надходження: 23.09.2024
Розклад засідань:
22.01.2024 11:00 Липовецький районний суд Вінницької області
08.10.2024 11:00 Липовецький районний суд Вінницької області