25.04.24
Єдиний унікальний № 744/933/22
Провадження № 1-кс/744/10/2024
про продовження строку тримання під вартою
25 квітня 2024 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області клопотання прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 1202227032000253 від 02 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Броницька Гута Новоград-Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою (зі слів), одруженого (зі слів), не працюючого, фактично проживаючого, до такого, що відбувалось раніше, затримання по АДРЕСА_1 , із зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_2 (в обвинувальному акті аніякі дані про точну адресу зареєстрованого місця проживання обвинуваченого не вказано, разом з тим, в цій ухвалі вказується в дужках назва району за місцем проживання обвинуваченого з урахуванням даних Постанови Верховної Ради України «Про перейменування міста Новоград-Волинський Новоград-Волинського району Житомирської області» від 16 листопада 2022 року № 2779-IX) згідно відомостей обвинувального акта (з урахуванням правильного написання назви суду, який в обвинувальному акті поіменований неправильно як «міський») раніше судимого:
1) 20 серпня 2007 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;
2) 17 червня 2014 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна,
судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України,
про продовження строку тримання під вартою,-
До суду у межах судового провадження у зазначеному вище кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України надійшло згадане клопотання прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_3 , згідно якого прокурор просить:
1.продовжити строк тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів;
2.одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
В обґрунтування вимог клопотання прокурором зазначено про те, що Семенівським районним судом Чернігівської області розглядається кримінальне провадження № 12022270320000253 від 02 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України. Згідно обвинувального акта 01 жовтня 2022 року, близько 19 години 20 хвилин, ОСОБА_5 , маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , облив веранду будинку бензином, після чого за допомогою сірників підпалив його, чим спричинив займання будинку. Відповідно до акта пожежі від 01.10.2022 внаслідок пожежі знищено покрівлю по всій площі будинку, прибудоване приміщення веранди по всій площі розміром 2x6 м, будівля погребні розміром 4x5 м. Згідно із висновком експерта № СЕ-19/125-22/9743-БТ від 24.12.2022 розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_7 , внаслідок пожежі за адресою: АДРЕСА_1 , становить 846333 (вісімсот сорок шість тисяч триста тридцять три) гривні 87 копійок. Своїми умисними діями, які виразились в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України. На думку прокурора, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується обґрунтовано. При цьому, Семенівським районним судом Чернігівської області щодо ОСОБА_5 21 березня 2024 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії указаної ухвали суду закінчується 20 травня 2024 року. В той же час, прокурор вважає, що ризики, зазначені в ухвалі Семенівського районного суду від 21.03.2024, не змінилися та продовжують існувати. Відтак продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , на думку прокурора, є єдиним способом забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме наведеним ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема , прокурор вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - можливість переховування від суду, котрий доводиться тим, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, котрий, відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Крім того, обвинувачений за місцем проживання не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, неодноразово перебував у розшуку, у т. ч. й під час судового розгляду цього кримінального провадження. Тому ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість і невідворотність покарання за вчинений ним, на думку прокурора, злочин, може безперешкодно покинути місце проживання та розпочати переховуватися від суду. Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, який обґрунтовується тим, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може шляхом погроз, вмовлянь, в інші способи незаконно впливати на них з метою зміни ними свідчень, або схилити їх до відмови від дачі показань, оскільки зазначені особи проживали з обвинуваченим в одному населеному пункті. Наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 будучи неодноразово засудженим, на шлях виправлення не став, й знову, як стверджує прокурор, вчинив тяжкий злочин. Вказана поведінка обвинуваченого свідчить про те, що останній не має бажання ставати на шлях виправлення та може знову вчинити кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави визначався у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок. Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України, на стадії досудового розслідування встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, котрі не змінилися та продовжують існувати. При цьому, прокурор завбачає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному випадку є єдиним запобіжним заходом, який може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме вищевказаним ризикам, передбаченими статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Інший (більш м'який) запобіжний захід, на думку прокурора, застосувати не можливо, оскільки запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту не забезпечать виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків. Запобіжний захід у виді особистої поруки обрати неможливо, так як в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , котрий відмовився від дачі показань на підставі ч. 1 ст. 63 Конституції України, заслухавши у судовому засіданні думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого і його захисника, котрі висловили думку про необхідність вирішення клопотання на розсуд суду, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_5 у деякій мірі ймовірно обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з'ялятися до суду, посилаючись на велику відстань від його останнього місця проживання й інші зв'язані з цим чинники й вчиняти інші діяння, наведені у клопотанні. Також прокурор у судовому засіданні довів те, що обвинуваченому буде недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а для цього обвинуваченому слід продовжити винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи, поряд із наведеним вище, те, що згадані обставини поставленого до вини обвинуваченому протиправного діяння має під собою певне підґрунтя.
Зважаючи на викладене, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
За змістом вимог ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а, відповідно, й при продовженні строку тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, беручи до уваги певну доведеність на даний момент того, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за доводами, викладеними в обвинувальному акті, може мати серйозні матеріальні наслідки, а запобіжний захід у виді безпосередньо застави обвинуваченому раніше не обирався, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, зважаючи на приведені нижче норми кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, згідно ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема, його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, перелічені вище ризики для кримінального провадження, обумовлені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за потрібне визначити заставу ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на цей час це становитиме 242240 гривень 00 копійок, враховуючи те, що згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень 00 копійок), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Окрім цього, суд переконаний у необхідності відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою якої перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 331, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити повністю.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 18 години 20 хвилини 20 травня 2024 року.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, з внесенням якої запобіжний захід у виді тримання під вартою йому змінюватиметься у даному кримінальному провадженні на запобіжний захід у виді застави.
Розмір застави призначити у межах 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок за такими банківськими реквізитами: одержувач: ТУ ДСА у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; МФО 820172, рахунок НОМЕР_1 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в 2 (два) місяці, перебіг якого обчислювати, починаючи з 18 години 20 хвилини 20 травня 2024 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно віддати розпорядження про звільнення з-під варти обвинуваченого та повідомити усно і письмово прокурора та Семенівський районний суд Чернігівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Визначити дату закінчення дії цієї ухвали - 18 година 20 хвилин 19 липня 2024 року.
Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 під час судового провадження покласти на повноважного прокурора (прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_3 ).
Копії даної ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , захиснику ОСОБА_4 , обвинуваченому ОСОБА_5 негайно після її оголошення, а також надіслати до відома потерпілій ОСОБА_7 ..
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Семенівський районний суд Чернігівської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1