Провадження № 2/742/467/24
Єдиний унікальний № 742/641/24
25 квітня 2024 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до п.2 ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу було призначено виплати у зв'язку з втратою годувальника до закінчення нею навчального закладу, але не довше ніж до досягнення 23 років. Як вбачається з матеріалів електронної пенсійної справи відповідачем Головному управлінню при призначенні пенсії надано довідку від 12.10.2021 №46/03-2689 видану Національною академією внутрішніх справ, про те, що ОСОБА_1 дійсно навчається на 2-му курсі в Національній академії внутрішніх справ на денній формі навчання. Термін навчання - з 28.08.2021 по 04.07.2024. 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління та написала заяву, в якій зазначила, що з вересня 2022 року продовжує навчання заочно. Оскільки відповідач не мала права на отримання пенсії у період з 01.07.2022 по 28.02.2023, так як навчалась на заочній формі навчання, то відповідно виникла переплата пенсії за період з 01.07.2022 по 28.02.2023, яка склала 16 632,76 грн. Оскільки переплата пенсії виникла в результаті порушення відповідачем обов'язку щодо повідомлення про обставини, які викликають зміну розміру пенсії, та неповідомлення про заочну форму навчання, має місце факт недобросовісності набувача. Враховуючи наведене, переплата пенсії у розмірі 16 632,76 грн. підлягає поверненню.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, яке було відкладено до 25 квітня 2024 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Заявлений цивільний позов підтримують, просять суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась, про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні установлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та на підставі рішення №254050002491 отримувала пенсію по втраті годувальника з 01.09.2021 по 28.02.2023, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(а.с.17-19, зворот).
Згідно копії довідки Національної академії внутрішніх справ від 12.10.2021 року за №46/03-2689, курсант ОСОБА_1 навчається на 2-му курсі Національної академії внутрішніх справ (ІV рівня акредитації) на денній формі навчання, за державним замовленням, для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право». Відповідно до чинного законодавства, ОСОБА_1 на повному державному забезпеченні не перебуває. Термін навчання - з 28.08.2021 до 04.07.2024. Наказ Національної академії внутрішніх справ про зарахування до навчання від 13.08.2021 №154 о/с (а.с.9).
Проте, 28 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою в якій просить припинити виплату пенсії так як з вересня 2022 року навчається заочно (а.с.13).
15 березня 2023 року позивач надіслав відповідачу лист за вих. №2500-0403-8/17370 з пропозицією добровільно внести переплату коштів на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в сумі 12 432,76 грн. за період з 01.09.2022 по 28.02.2023, яка утворилась у зв'язку з припиненням пенсії в разі втрати годувальника (а.с.11).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Відповідно до абз.11 п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Проте, в матеріалах справи відсутні письмові докази ознайомлення відповідача під особистий підпис щодо обов'язку протягом 10 днів повідомити територіальний орган Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або продовження, припинення її виплати, з наданням документів, що підтверджують дані обставини.
Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений обов'язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Пунктом 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Положення ст. 1215 ЦК України мають застосовуватися з урахуванням положень ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою.
Відповідно до даної норми суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Аналогічні положення також містяться і у ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку недобросовісності з боку набувача, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 06 вересня 2018 року у справі № 354/470/17-ц, від 13 травня 2019 року у справі № 473/1575/17).
Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій можливе шляхом стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, зокрема, у випадку надання ним недостовірних (явно неправильних) даних, тобто у випадку недобросовісної поведінки набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року № 404/4822/15-ц).
Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
Однак позивачем не надано суду письмових доказів ознайомлення відповідача під особистий підпис з вимогами п.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - обов'язок повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме, не додано доказу вручення відповідачу як отримувачу пенсії пам'ятки, яка є Додатком 7 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, тобто позивачем не доведено, що відповідач діяв недобросовісно, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надмірна виплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку ОСОБА_1 позивачем не надано.
Таким чином, недобросовісність з боку відповідача відсутня.
Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Установивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача, слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження №61-14755св18).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати із відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, Цивільного кодексу України,-
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ЄДРПОУ 21390940, місцезнаходження: 14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. П'ятницька, буд. 83-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ФЕТІСОВА