11.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/6880/20
Номер провадження: 2/205/397/24
11 квітня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідальним квартиронаймачем ОСОБА_1 виникли договірні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення, у зв'язку із чим, такому абоненту було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Однак відповідачі, як споживачі відповідних послуг, свої зобов'язання по оплаті таких послуг з водовідведення та водопостачання не виконують, у зв'язку з чим за такими абонентами, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість.
У зв'язку з вищевикладеним, представник позивача змушена була звернутися до суду, та з урахуванням наданого розрахунку заборгованості за період з 01.05.2015 року по 30.06.2020 року, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради суму заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 16 726 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 8 943 грн. 39 коп. - інфляційні витрати, 2 004 грн.17 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Представник відповідачаОСОБА_2 - адвокат Бочкарь Роман Віталійович подав заяву, в якій просив суд відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на те, що в позовній заяві про стягнення заборгованості зазначено період, що перевищує позовну давність.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
У такій заяві представник Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради зазначає про підтримання своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідачів за період з 01.05.2015 року по 30.06.2020 року, з урахуванням інфляційних витрат та 3 відсотків річних за період з 01.05.2015 року по 30.06.2020 року та розрахунку заборгованості з урахуванням стягнутих коштів державним виконавцем на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2021 року, про що подала суду відповідну заяву.
Представник відповідачаОСОБА_2 - адвокат Бочкарь Роман Віталійович також подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник відповідачаОСОБА_2 - адвокат Бочкарь Роман Віталійович просив застосувати позовну давність до позовних вимог позивача до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення та відмовити у задоволені позову Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2021 року позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, були задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2023 року заочне рішення суду від 13.01.2021 року було скасовано.
Ухвалою суду від 06.03.2024 року у прийнятті до свого провадження заяви про уточнення позовних вимог у справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, вирішено відмовити.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає фізичній особі - споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у водопостачанні і водовідведенні за його місцем проживання.
Матеріалами справи підтвердженого, а сторонами не спростовувалась та обставина, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 , а відтак, відповідно є абонентами щодо користування послугами водопостачання і водовідведення до вказаної квартири.
Матеріалами справи також підтверджено, що згідно рішення № 526 Дніпропетровської міської ради від 20.04.1995 року «Про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради», на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про виникнення договірних правовідносин між вказаними учасниками справи.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свої зобов'язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення не виконують, у зв'язку з чим відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з 01.05.2015 року по 30.06.2020 року, виникла заборгованість у розмірі 16 726 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 8 943 грн. 39 коп. - інфляційні витрати, 2 004 грн.17 коп. - 3% річних.
Так само обставина фактичного споживання відповідачами вказаної послуги з водопостачання та водовідведення не оспорювалась.
У зв'язку з порушенням відповідачами зобов'язань по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, позивач звертався до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з досудовим повідомленням про врегулювання спору, однак, заборгованість названими відповідачами так погашена і не була.
Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також, відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Що стосується періоду, за який необхідно стягнути заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, то тут суд дійшов такого висновку.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення по справі. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представник позивача звернулася із вказаним позовом до суду 08.09.2020 року. Враховуючи письмову заяву представника відповідачаОСОБА_2 - адвоката Бочкаря Романа Віталійовича, в якій він просить застосувати строк позовної давності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги лише у межах охоплених строком позовної давності.
Отже, з відповідачів на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення за період з 08.09.2017 року до 30.06.2020 року у сумі основного боргу у розмірі 17 659 грн. 29 коп. (17 990 грн. 09 коп. (сума боргу) - 64 грн. 04 коп. (перерахунок) - 266 грн. 76 коп. (субсидія) = 17 659 грн. 29 коп.)
Стягуючи суму боргу у розмірі 16 726 грн. 80 коп., суд зазначає, що статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
В даному випадку, заперечуючи проти розміру та розрахунку заборгованості, сторона відповідача не надала будь-яких власних розрахунків на спростовування таких доводів сторони позивача, як і не надала достатніх, належних та допустимих доказів у вигляді платіжних документів щодо сплати такої заборгованості за означений період, що позбавляє суд можливості оцінити такі доводи сторони відповідача в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами. У зв'язку з чим, суд вимушений відхилити такі доводи, оскільки вони не є підкріпленими жодною доказовою базою.
Також щодо позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу, то суд робить висновок, що вони не підлягають задоволенню. Так, останні нараховані в тому числі і на суму основного боргу за період 01.05.2015 року по 30.06.2020 року, при цьому в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості інфляційних втрат та 3% річних за кожен календарний період окремо, який би дозволяв суду як перевірити правильність такого нарахування, так і самостійно виокремити нарахування за той період і тими сумами основного боргу, у задоволенні яких судом відмовлено. Відтак не підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ні повністю, ні частково з огляду на їх неналежну обґрунтованість та недоведеність.
Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають лише частковому задоволенню, а з відповідачів підлягає стягненню за особовим рахунком № НОМЕР_1 , станом на 30.06.2020 року заборгованість у загальному розмірі 16 726 грн. 80 коп., з яких: сума основного боргу - 16 726 грн. 80 коп.станом на 30.06.2020 року, а в задоволені решти позовних вимог слід відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 102 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 67, ч. 1 ст. 68 ЖК України, п.2 ст.5, ч.1 ст. 9, Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ст. ст. 4,12, 13, 174,175,184 ЦПК України, ст.ст.11, 526, 610, 611,612, 625 ЦК України, суд -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення- задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , станом на 30.06.2020 року заборгованість у загальному розмірі 16 726 грн. 80 коп., з яких: сума основного боргу - 16 726 грн. 80 коп.
3. В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості інфляційних втрат та 3% річних - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі у розмірі 700 (сімсот) грн. 67 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі у розмірі 700 (сімсот) грн. 67 коп.
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі у розмірі 700 (сімсот) грн. 67 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан