Справа № 177/520/24
Провадження № 2/177/464/24
Іменем України
25 квітня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря судового засідання Кантилович К.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/520/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Галач Тетяна Анатоліївна, до Лозуватської сільської ради Криворізького району про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначення частки у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно, суд
встановив:
У березні 2024 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке окрім іншого, складається із житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав на праві спільної сумісної власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та її чоловіку ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого вона, як його дружина, прийняла спадщину, проте за життя не оформила своїх спадкових прав. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, але отримала відмову через те, що відомості про те, чи визначалися за життя спадкодавця частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, та чи укладався договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відсутні. Також, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, останній на момент смерті був зареєстрований за іншою адресою, відмінною від місця проживання ОСОБА_3 . У зв'язку з чим, позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити, що частки ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя - житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становлять по 1/2 частці для кожного; визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 12.03.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
17.03.2024 року виправлено недоліки зазначені в ухвалі суду від 12.03.2024 року.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін. Витребувано з Шостої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
04.2024 року на адресу суду надійшли витребувані матеріали.
Ухвалою суду від 09.04.2024 року справу було призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні на позовних вимогах наполягали.
Представник Лозуватської територіальної громади в судове засідання не з'явилася, заявою від 15.04.2024 року просив справу розглянути за його відсутності, відзив на позов не подав.
Вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.09.2000 року матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_7 .
Згідно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 28.12.2022 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 » .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу від 23.03.2023 року ОСОБА_7 23.08.1996 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 . Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2001 року шлюб розірвано.
З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 21.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_11 23.04.2010 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_12 ». Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року шлюб розірвано.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.03.2018 року ОСОБА_4 21.03.2018 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_12 ».
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.01.2019 року ОСОБА_3 придбала житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м., з господарчими побудовами.
За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №231.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №356.
З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії Шостої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області від 22.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що спадковий житловий будинок був набутий померлою за час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного із подружжя не видавалось, відтак не відомо чи визначалися частки між подружжям в праві спільної сумісної власності подружжя на майно та чи укладався договір щодо поділу спільної о сумісного майна подружжя. Крім того, не можливо встановити спадкоємців ОСОБА_4 , що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцю.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачається, що тільки спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до акту депутата Лозуватської сільської ради від 19.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , з моменту придбання 22.01.2019 року, до дня смерті ОСОБА_4 .
Зазначені позивачем факти про те, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав без реєстрації зі своєю дружиною ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , по день смерті ОСОБА_4 , повністю підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність фактів, повідомлених свідками, даних про їх зацікавленість в результаті розгляду справи не виявлено.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_3 зі своїм чоловіком ОСОБА_4 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , є встановленим в судовому засіданні, в зв'язку з чим суд вважає необхідним позовну заяву в цій частині позову задовольнити.
Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до п.12 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними ( ч.2 ст.370 ЦК України, ч.2 ст.372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Згідно ч.1. ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. Вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином, судом встановлено, що частки ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спільній сумісній власності подружжя - житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , становлять по 1/2 частці для кожного.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Крім цього, згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст. 1222, ч.ч.2,3 ст. 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що судом встановлено факт того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у шлюбі та проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ОСОБА_3 як його дружина, прийняла спадщину, проте за життя не оформила своїх спадкових прав, зважаючи, що судом встановлено, що частки померлого ОСОБА_4 та померлої ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя у спадковому житловому будинку становлять по 1/2 частці для кожного, враховуючи, що ОСОБА_1
є спадкоємицею за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у передбачений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла через відсутність відомостей про те, чи визначалися за життя спадкодавця частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, та чи укладався договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Галач Тетяна Анатоліївна, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 .
Визначити, що частки ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спільній сумісній власності подружжя - житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , становлять по 1/2 частці для кожного.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 53.7 кв.м., житловою площею 21.3 кв.м., в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В.Лященко