Справа № 296/3824/24
1-і/296/157/24
Іменем України
25 квітня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024060400000074 від 07.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернулась до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки строк застосування даного виду запобіжного заходу останньому закінчується 26.04.2024.
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ризики, які існували на час обрання даного запобіжного заходу, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.
Адвокат ОСОБА_6 та його підзахисний ОСОБА_4 просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, за станом здоров'я стаціонарного лікування не потребує, не працює, а тому немає постійного джерела доходу, немає постійного місця проживання, залишив місце події, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимость, слід вважати доведеними стороною обвинувачення викладені в клопотанні обставини про те, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Згідно з ст.183 КПК України суд при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 23 червня 2024 року включно.
Одночасно обвинуваченому ОСОБА_4 визначити розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави на обвинуваченого покладаються такі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду у визначений ними час за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» для виконання.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1