Справа № 277/332/24
Номер рядка звіту 17
іменем України
"24" квітня 2024 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №22037000183908 від 02.10.2019 року в розмірі 84663,35 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір №22037000183908, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 50000,00 грн. строком на 60 місяців з оплатою процентів в розмірі - 0,001% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 02.10.2019 року по 01.02.2021 року в розмірі 5% від суми кредиту, з 02.02.2021 року по 01.05.2022 року - 4 % від суми кредиту, з 02.05.2022 року по 01.08.2023 року - 3% від суми кредиту, з 02.08.2023 року по 02.10.2024 року - 1,95% від суми кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 2585,00 грн. Дата та розмір обов'язкового платежу зазначається в графіку платежів, що викладені в розділі 4 Договору.
АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 50000,00 грн.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконала, в зв'язку з чим станом на 04.03.2024 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 84663,35 грн., яка складається з: - 48881,38 грн. - залишок простроченого кредиту; - 1,23 грн. - залишок прострочених відсотків; - 35780,73 грн. - залишок прострочених комісій.
12.07.2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №12/07/23, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача на загальну суму 84663,35 грн.
29.01.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №29/01/24-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, заборгованість за яким становить 84663,35 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачені строки грошові кошти та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 14.03.2024 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримала 27.03.2024 року, однак відзив на позовну заяву до даного часу не надала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст.526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 02.10.2019 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22037000183908, який підписано відповідачем.
Згідно з умовами договору банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язалась повернути наданий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, що передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору банк надав відповідачу грошові кошти на споживчі потреби в сумі 50000,00 грн., на строк 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту 02 жовтня 2024 року.
Цим же пунктом договору передбачено, що за обслуговування кредиту відповідач зобов'язався сплачувати банку проценти в розмірі - 0,001% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - за прострочену заборгованість; щомісячну комісію за обслуговування кредиту: з 02.10.2019 року по 01.02.2021 року в розмірі 5% від суми кредиту, з 02.02.2021 року по 01.05.2022 року - 4 % від суми кредиту, з 02.05.2022 року по 01.08.2023 року - 3% від суми кредиту, з 02.08.2023 року по 02.10.2024 року - 1,95% від суми кредиту.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.
Дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в Графіку платежів (п. 2.2 та Розділ 4 Договору). (а.с. 21).
Також, 02.10.2019 р. відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою. Промо зі страховкою(25-75)», яким передбачено суму кредиту в розмірі 50000,00 грн., розміри процентних ставок (0,001 % річних та 56% - процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, порядок повернення кредиту (60 платежів, щомісячно в розрахункову дату у сумі не менше 2585,00 грн.). (а.с. 20).
Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із банком, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Факт перерахування суми кредиту в розмірі 50000,00 грн. на рахунок відповідача підтверджується випискою АТ «Банк Кредит Дніпро» по особовому рахунку відповідача за період з 02.10.2019 р. по 11.07.2023 р. З вказаної виписки також вбачається, що відповідачем вносились кошти в рахунок погашення суми кредиту, відсотків та комісії. (а.с. 9-19, 22-46).
12.07.2023 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №12/07/23,
Відповідно до п.1.1 вказаного договору факторингу Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Згідно п 6.2.2 Договору факторингу права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3 до Договору факторингу), після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. (а.с. 105-108).
Згідно з витягом із Реєстру Боржників до Договору факторингу №12/07/23 від 12.07.2023 року від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 84663,25 грн. (а.с. 51-52).
Також 29.01.2024 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №29/01/24-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача за кредитним договором.
Пунктом 1.1 Договору факторингу встановлено, що перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників від 29.01.2024 року до договору факторингу №29/01/24-01 від 29.01.2024 р.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. (а.с. 114-117).
Згідно з Реєстром боржників від 29.01.2024 р. до Договору факторингу №29/01/24-01 від 29.01.2024 р., до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 84663,35 грн. (а.с. 88-89).
Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 84663,35 грн., яка складається з: - 48881,38 грн. - залишок простроченого кредиту; - 1,23 грн. - залишок прострочених відсотків; - 35780,73 грн. - залишок прострочених комісій.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано строковий кредит в розмірі 50000 грн. строком на 60 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість, в розмірі 56,00% річних за прострочену заборгованість та щомісячною комісією за обслуговування кредиту, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів та комісії не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 4500 грн.
Згідно з ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ксерокопії договору про надання правничої допомоги №16/02/24 від 16.02.2024 року, який укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. (а.с. 100-101).
Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 16.02.2024 р. до договору № 16/02/24 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, витрачено 2 год., вартість 4000 грн.; вивчення матеріалів справи витрачено 1 год., вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 4500 грн.
При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.
Таким чином, враховуючи положення ч.6 ст.137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн., які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.3, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 626, 634, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76-81, 128, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №22037000183908 від 02 жовтня 2019 року у сумі 84663 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот гривень) 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський