Справа 206/5082/23
Провадження 2/206/186/24
18 квітня 2024 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Прінь І.П.
за участі секретаря Погребної А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника органу опіки та піклування Воднєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що з літа 2016 року він проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 . В період спільного проживання ОСОБА_2 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_4 , біологічним батьком якого він є. На момент народження дитини відповідачка перебувала в шлюбі з іншою особою, яка і була вказана батьком дитини в свідоцтві про народження. Тому своє батьківство він встановлював в судовому порядку. За рішенням суду 08.04.2022 року було видане повторне свідоцтво про народження дитини ОСОБА_5 , в якому в графі «батько» зазначено - ОСОБА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 в період їх шлюбу вела неправильний спосіб життя. Коли дитині виповнилося 3 місяці, вона залишила його з дитиною і з того часу він сам займається вихованням та утриманням дитини. ОСОБА_2 з січня 2018 року взагалі не цікавиться ні розвитком, ні здоров'ям дитини. Матеріальної допомоги на утримання дитини ніколи не надавала. Не провідувала дитину жодного разу, ні вдома, ні в дитячому садку, не вітала дитину з днем народження. Ставлення відповідачки до дитини свідчить про те, що дитина для неї є чужою, материнських почуттів до дитини вона не має, дитина не знає своєю матері. Позивач створив для дитини нормальні умови для проживання, розвитку та повноцінного відпочинку, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 20.06.2023 року. Факт ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків також підтверджується характеристикою сім'ї, яка надана сусідами, які мешкають в будинку АДРЕСА_1 та спілкуються з позивачем ОСОБА_1 .
Позивач, посилаючись на п.2 ч.1 ст.164 СК України, просить суд позбавити відповідачку батьківських прав на сина ОСОБА_5 і стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частки її заробітної плати, оскільки відповідачка вже має одну неповнолітню дитину.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року відкрито провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.01.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача в заочному порядку.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
Представник органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду висновок органу опіки та піклування.
За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача в заочному порядку, за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, суд встановив таке.
Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2022 року ОСОБА_1 було визнано батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6-8).
На підставі вказаного рішення суду було видано нове свідоцтво про народження (повторне), в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 (а.с.5).
З пояснень позивача встановлено, що відповідачка через три місяці після народження дитини покинула сина на його біологічного батька ОСОБА_1 . З того часу ОСОБА_7 постійно проживає з батьком і знаходиться на його утриманні.
Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини ОСОБА_5 ,. за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що дитина займає окрему кімнату разом з батьком, дитина забезпечена одягом, взуттям, іграшками згідно віку, продуктами харчування, за результатом обстеження житлово-побутових умов встановлено, що батько самостійно займається вихованням, розвитком та утриманням дитини (а.с.9).
З довідки №10 від 31.05.2023р. КЗ дошкільної освіти № 4 Дніпровської міської ради встановлено, що ОСОБА_8 відвідує дошкільний заклад з 01.10.2021 року, дитину приводить до дитсадка і забирає тато, цікавиться успіхами сина і приймає участь у житті групи виключно тільки один татусь ОСОБА_1 (а.с.10).
З довідки КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» ДМР №31-П від 05.06.2023р. встановлено, що дитина ОСОБА_9 на диспансерному обліку не перебуває, щеплений за віком, на прийом до лікаря, при потребі, дитину приводив тільки батько.( а.с. 11).
З характеристики на позивача ОСОБА_1 , яка складена мешканцями будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_10 проживає у вказаному будинку в квартирі АДРЕСА_3 . Дитина ОСОБА_8 проживає разом з батьком з народження. Вихованням та утриманням дитини весь цей час займається виключно батько. Мати дитини ОСОБА_11 від виконання своїх батьківських обов'язків ухиляється. Не дивлячись на те, що мати проживає на тому ж самому житловому масиві що і дитина, вона сином ніколи не цікавилася. Сусіди ніколи не бачили, щоб мати приходила до сина (а.с.12).
З пояснень представника органу опіки та піклування встановлено, що родина ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом у Дніпровському центрі соціальних служб у Самарському районі міста. Фахівцями цього центру був складений акт оцінки потреб сім'ї/особи від 20.02.2020, у якому зазначено, що між батьком та дитиною складися довірливі стосунки. У догляді за сином ОСОБА_1 допомагають його сестри, які проживають в одній квартирі. Мати з дитиною не спілкується. Матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Після народження дитини мати оформила державну допомогу при народженні дитини, яку витрачала на власний розсуд. На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Комісією було встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не виявляє до сина ніякої материнської уваги та турботи, не займається його вихованням та утриманням, не піклується про його фізичний, духовний, моральний розвиток. Грошових коштів на утримання дитини мати не надає.
Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради надав суду висновок №6/11-63 від 27.03.2024р., в якому орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після народження дитини залишила дитину на біологічного батька ОСОБА_1 . З того часу не підтримує з сином ніякого контакту, не займається його вихованням, не цікавиться життям, здоров'ям, розвитком дитини, не надає позивачу ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, а тому є всі правові підстави для позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. Розмір аліментів обгрунтовує тим, що відповідачка має на утриманні ще одну неповнолітню дитину.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Суд наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, з урахуванням принципу співмірності та розумності, закріплених у ст.7 СК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача аліментівна утримання дитини у розмірі1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з часу подачі позову, тобто з 31 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача компенсація судового збору у розмірі 1073,60 грн., який був сплачений позивачем за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав, а також судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн. з позовних вимог майнового характеру про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 82, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,, ст.ст. 150, 164, Сімейного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів,- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: проживання: АДРЕСА_4 ) батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073.00 грн.
Рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини і на утримання дружини допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 25.04.2024 року.
Суддя І.П. Прінь