Справа № 461/2164/23
Провадження № 1-кп/461/180/24
Іменем України
24.04.2024 року. м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
захисника: ОСОБА_10 ( в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120221413600000407 від 12.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст.27-ч.4 ст.28 -ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27-ч.2 ст. 15- ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.3 ст.28 - ч.4 ст. 28- ч.5 ст. 361, ч.3 ст. 27- ч.4 ст. 28- ч.2 ст. 361-1 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 255, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27-ч. 2 ст.15 - ч.4 ст. 28- ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 28 - ч.5 ст. 361, ч.4 ст. 28- ч.2 ст. 361-1 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.4 ст.28- ч.5 ст. 361, ч.4 ст. 28 - ч.2 ст. 361-1 КК України, -
В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120221413600000407 від 12.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст.27-ч.4 ст.28 -ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27-ч.2 ст. 15- ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.3 ст.28 - ч.4 ст. 28- ч.5 ст. 361, ч.3 ст. 27- ч.4 ст. 28- ч.2 ст. 361-1 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 255, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27-ч.2 ст.15 - ч.4 ст. 28- ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 28 - ч.5 ст. 361, ч.4 ст. 28- ч.2 ст. 361-1 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 190, ч.4 ст.28- ч.5 ст. 361, ч.4 ст. 28 - ч.2 ст. 361-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце свого постійного проживання. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник проти клопотання прокурора заперечили, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Інші захисники у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 - заперечили, клопотання сторони захисту підтримали в повному обсязі.
Потерпілі у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 24 ст.3 КПК України визначено, що судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за ново виявленими або виключними обставинами.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131, 176, 1981, 183).
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Норма ст.315 КПК України безпосередньо не вказує на право суду продовжувати дію запобіжного заходу, однак, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо обрання запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відтак, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм убачається, що суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження, яке включає в себе і підготовче провадження, не було завершене до спливу двомісячного строку.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи обираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Також, прокурором у кримінальному провадженні у повному обсязі доведене продовження існування ризиків, а саме: можливість ОСОБА_6 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, продовжувати займатись злочинною діяльністю.
Крім того, при вирішенні питання продовження строку дії застосованого судом до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає, що судовий розгляд не завершений, обвинувачені, потерпіпі та свідки по справі не допитані.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин інкримінованого злочину, суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст.184, 193, 194, 196, 331, 369 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- не залишати з 22:00 год. по 06:00 год. місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- не відлучатися за межі АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у випадку наявності таких.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на підставі ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 24.06.2024 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною полцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та працівників ВП №1 Обухівського РУП ГУНП у Київській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали виготоловлений 25.04.2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1