1Справа № 335/3932/24 1-кс/335/1704/2024
24 квітня 2024 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001465 від 16.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України, -
22.04.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло зазначене клопотання, яке направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 20.04.2024 року, у якому слідчий просив накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, яке було вилучено 18.04.2024 в ході обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 (GPS-координати НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), який знаходиться в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1. чотири пакунки з виробами з пластику чорного кольору прямокутної форми розмірами близько 2000х500х1,45 мм загальною кількістю 79 штук;
2. два рулони тканини зеленого кольору з биркою з написом «Polyfleece» 150 см +/- 5 см;
3. сорок пакунків виробів з текстилю та пластику зеленого кольору;
4. два рулони тканини червоного кольору;
5. картонну коробку з застібками для ременів з пластику зеленого кольору.
Клопотання обґрунтоване тим, що в проваджені слідчого відділення поліції № 1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001465 від 16.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до його вчинення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає у гаражах № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Біля вказаних гаражів, що перебувають у володінні ОСОБА_5 , останній побудував незареєстровані споруди, які використовує як складські приміщення, та які перебувають у межах координат НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 . Крім цього, у користуванні ОСОБА_5 наявне приміщення, що перебуває за координатами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , 47.87006 35.11984.
18.04.2024 проведено санкціонований обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 , який знаходиться у гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено:
1. чотири пакунки з виробами з пластику чорного кольору прямокутної форми розмірами близько 2000х500х1,45 мм загальною кількістю 79 штук;
2. два рулони тканини зеленого кольору з биркою з написом «Polyfleece» 150 см +/- 5 см;
3. сорок пакунків виробів з текстилю та пластику зеленого кольору;
4. два рулони тканини червоного кольору;
5. картонну коробку з застібками для ременів з пластику зеленого кольору.
Наведені у клопотанні речі, на думку слідчого, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них, можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити, що не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Власник майна у судове засідання не прибув, що не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Вивчивши клопотання, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає особливості розгляду та коло питань, які мають враховуватися слідчим суддею. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має враховувати (ч. 3 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та відповідність його критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов'язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначив слідчий слідчим відділенням поліції №1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001465 від 16.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, зокрема, за фактом вчинення групою осіб крадіжки з території промислових підприємств Вознесенівського району м. Запоріжжя в умовах воєнного стану.
18.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2024 було проведено обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 , який знаходиться у гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
1. чотири пакунки з виробами з пластику чорного кольору прямокутної форми розмірами близько 2000х500х1,45 мм загальною кількістю 79 штук;
2. два рулони тканини зеленого кольору з биркою з написом «Polyfleece» 150 см +/- 5 см;
3. сорок пакунків виробів з текстилю та пластику зеленого кольору;
4. два рулони тканини червоного кольору;
5. картонну коробку з застібками для ременів з пластику зеленого кольору.
Постановою слідчого від 18.04.2024 майно, вилучене 18.04.2023 в ході проведення обшуку за вказаною адресою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими слідчим матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов'язаних з розглядом клопотання, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя наголошує, що не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей констатує достатність підстав вважати можливість вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення обґрунтованою.
Зазначене у клопотанні майно відповідає визначенню речових доказів, яке міститься у ч. 1 ст. 98 КПК України, зокрема, воно належить до матеріальних об'єктів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, ці речі стосуються предмета доказування у цьому кримінальному провадженні, та інформація, яка міститься в них, може бути використана як доказ.
Намір використовувати це майно в якості речових доказів був формалізований слідчим постановою від 18.04.2024 року.
Як вже зазначав слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи слідчого про існування такого ризику є цілком обґрунтованими. Враховуючи значення для досудового розслідування вилучених речей, які можуть бути предметом кримінального правопорушення та стосуються його обставин, існує загроза їх знищення чи пошкодження.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Зазначене у клопотанні майно належить до переліку майна, на яке може бути накладено арешт (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 18.04.2024 в ході обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 (GPS-координати НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), яке знаходиться в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1. чотири пакунки з виробами з пластику чорного кольору прямокутної форми розмірами близько 2000х500х1,45 мм загальною кількістю 79 штук;
2. два рулони тканини зеленого кольору з биркою з написом «Polyfleece» 150 см +/- 5 см;
3. сорок пакунків виробів з текстилю та пластику зеленого кольору;
4. два рулони тканини червоного кольору;
5. картонну коробку з застібками для ременів з пластику зеленого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1