465/4552/19
2-а/465/84/24
Іменем України
25.04.2024 року Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
при секретарі - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Будаєвої Марії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, та просила суд визнати протиправними дії Франківської районної адміністрації м. Львова щодо відмови у знятті з реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати Франківську районну адміністрацію м. Львова зняти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.08.2019 року ОСОБА_2 отримала від Франківської районної адміністрації відмову на заяву у знятті з реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 на тій підставі, що нею подано недостовірні дані або дані, які не відповідають дійсності, з посиланням на Правила реєстрації місця проживання затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 п. 11 абз. 2.
Вважає таку відмову незаконною, оскільки всі подані нею документи до заяви відповідають дійсності та є достовірними, а отже така відмова є безпідставною.
Зняття з реєстрації зумовлено тим, що ОСОБА_1 не проживає за цією адресою вже понад 5 років, не несе жодних витрат по утриманню житла, не оплачує комунальні послуги та не бажає виконувати обов'язки власника квартири, тому він, як співвласник квартири, надав ОСОБА_2 доручення про зняття його з реєстрації.
Таким чином, за заявою власника житла його може бути знято з реєстрації на підставі документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням чи відчуження житла або за його власним бажанням.
У відмові не зазначено жодних посилань на те, які саме документи містять недостовірні відомості або є недійсними, що саме стало підставою для прийняття рішення від 08.08.2019 щодо відмови в зняті реєстрації місця проживання.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюри С.М. від 15.08.2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 15.08.2019 року у справі №465/4552/19, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюри С.М. від 23.01.2020 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку з увільненням судді ОСОБА_3 від виконання обов'язків з 09.03.2022 року у зв'язку з укладенням контракту про проходження служби у військовому резерві ЗСУ (наказ №44/к від 04.03.2022 року) на виконання рішення зборів суддів №1 від 16.01.2023 року, подання помічника судді Максимович М.М. № 7/23 від 21.02.2023 року, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи та на підставі розпорядження керівника апарату №626/Р від 23.02.2023 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 23.02.2023 року матеріали справи передані в провадження судді Мартьяновій С.М.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартьянової С.М. від 13.04.2023 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Призначено розгляд справи в судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомили, раніше від ОСОБА_2 на електрону пошту суду надходило повідомлення про те, що вона перебуває поза межами країни.
У разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору (Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі №460/4274/20).
Від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору, оскільки за адресою АДРЕСА_1 у реєстрі територіального громади Львівської МТГ відсутні зареєстровані особи, а отже права та інтереси позивача не порушуються.
У зв'язку з вище викладеним, суд вважає за можливим провести розгляд справи , у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
07.08.2019 року ОСОБА_2 звернулась до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради з заявою про зняття з реєстрації місця проживання її колишнього чоловіка ОСОБА_1 . (а.с.6)
У даній заяві не зазначено за якою адресою на постійне місце проживання вибув ОСОБА_1
08.08.2019 року відповідачем прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний запис. (а.с. 7)
Підставою для відмови вказано Постанова КМУ від 02.03.2016 №207 п. 11 абз.2.
В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена довіреність від 21.05.2019 року, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 зокрема представляти його інтереси у всіх державних і громадських установах та організаціях, в Міграційних службах України, в Центрах надання адміністративних послуг та їхніх підрозділах з питань зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , а за необхідності - поставлення його на реєстраційних облік (прописку) за будь-якою адресою на території України та її розсуд. Письмовий переклад тексту документа з російської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_4 , справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Михайловою О.В.
03.07.2008 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2008, який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Новосад О.П. (а.с.17-18)
З акту №640, який складено 05.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , 1980 р.н. за слів сусідів зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично не проживає.
Також шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 30.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.09.2008 р. (а.с.26)
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" № 1382-IV від 11.12.2003 , відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», (в ред, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Статтею 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» (в ред, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Згідно зі ст. 9-1 цього ж Закону, (в ред. яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів визначено Правилами реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 02.03.2016, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 3 Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Відповідно до п.4 Правил реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Відповідачем відмовлено у знятті з реєстрації ОСОБА_1 з посиланням на абз. 2 п. 11 Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р.
Відповідно до абз 2 п.11 Постанови КМУ №207 від 02.03.2016 р. орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними.
Як було зазначено вище, про відмову у вчиненні дій відповідачем зроблено відповідний запис у заяві, поданих позивачем. При цьому зазначено підставу, передбачену п.11 Правил.
Суд вважає, що відповідач діяв у відповідності до встановленого Правилами порядку, оскільки наведення переліку документів або інформації, які не були подані, Правилами не вимагається.
Окрім того, відповідачем надано відомості з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб, з яких вбачається, що станом на 23.04.2024 року за адресою АДРЕСА_1 відсутні зареєстровані особи.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.
Оскільки судом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача у сфері публічно-правових відносин, а також те, що за адресою АДРЕСА_1 відсутні зареєстровані особи, то поданий позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з відсутністю предмета спору, то суд зазначає наступне.
За правилами, встановленими ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Законодавцем визначений вичерпний перелік підстав за яких провадження по справі підлягає залишенню без розгляду.
Підстава на яку вказує представник відповідача, а саме залишення без розгляду у зв'язку з відсутністю предмету спору приписами ст. 240 КАС України не передбачена.
Отже, відсутні правові підстави для задоволення заяву представника відповідача та залишення позову без розгляду.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволені клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 297 КАС України
Суддя Мартьянова С.М.