454/1156/24
"24" квітня 2024 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.4 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.03.2024 року близько 15.10год. в смт Жвирка по вул. Львівська пішохід ОСОБА_1 займаючись волонтерською діяльністю ходив по автомобільній дорозі та створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_2 , який рухався на автомобілі марки «BMW Е46» д.н.з. НОМЕР_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що здійснює волонтерську діяльність та збирає кошти на потреби ЗСУ в смт Жвирка Червоноградського району неподалік світлофору де зупиняються автомобілі. Він завжди підходить до водіїв і пасажирів та просить пожертвувати кошти для наших хлопців які в окопах, аварійної ситуації не створює, іноді його водії просять підійти зі сторони водія щоб ті дали кошти. Більше того на цій ділянці дороги проїзджа частина широка тому перешкод для водіїв там немає.
Дослідивши матеріали справи та надані пояснення судом встановлено наступне.
Частиною 4 статті 127 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи крісло колісне.
Згідно з вимогами п. 4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Відповідно до п. 4.14. ПДР Пішоходам забороняється:
a) Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.
Згідно наданого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666400 ОСОБА_1 інкримінується у вину те, що він створив аварійну ситуацію для водія автомобіля марки «BMW Е46» д.н.з. НОМЕР_1 , однак в чому проявилася така ситуація та які наслідки настали для водія транспортного засобу матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відтак, суд дійшов до висновку, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.127 КУпАП.
Із врахуванням зазначеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 127 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.127 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: Л. Ю. Фарина