Справа № 462/1977/24
провадження 1-кс/462/532/24
19 квітня 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження №12023141390000123 від 01.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
встановив:
Скаржник ОСОБА_4 в інтересах якого діє його представник ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СВВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 31.10.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023141390000123 від 01.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Скарга мотивована тим, що 01.02.2023 року слідчим СВВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 10.01.2023 року внесено відомості в ЄРДР № 12023141390000123 від 01.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме відносно членів кооперативу ОК «Садове товариство» Струмок», які під приводом надання послуг підключення до електромережі, шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі від 1000 до 1300 доларів США. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілим. Водночас, вже 31.10.2023 року вказаним слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі відсутністю складу кримінального правопорушення. Вважає вказану постанову незаконною з тих підстав, що 08.02.2023 року керівником органу досудового розслідування було надано вказівки слідчому у вказаному кримінальному провадженні щодо допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з приводу обставин справи, встановити та допитати усіх власників земельних ділянок ОК «СТ «Струмок» з питань підключення до електромережі, а також провести необхідні слідчі дії. Однак слідчим дані вказівки не виконано, а натомість прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Окрім того з акту внутрішньо-перевірочної комісії ОК «СТ «Струмок» від 14.08.2023 року товариство є колективним споживачем електроенергії, яка надається Яворівським ЦОК ТОВ «Львівенергозбут» і до вказаної електромережі підключено 37 будинковолодінь членів кооперативу та власників земельних ділянок, а також окремі будинковолодіння СТ «Веселка». За весь період абоненти при підключенні до електромережі здали ОСОБА_7 , ОСОБА_7 (молодшому) та ОСОБА_8 близько 24000 доларів США, 34 000 грн., 1150 Євро. При цьому абоненти самостійно сплачували роботи щодо закупівлі матеріалів і обладнання для проведення лінії електромережі і фактичного підключення до неї. Таким чином слідчим не перевірено цільове призначення вказаних сум. За наведеного вважає, що злочин не є розслідуваним, а законні підстави для закриття кримінального провадження відсутніА тому просить скаргу задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_3 у судовому скаргу підтримав з підстав наведених у самій скарзі.
Представник Відділу поліції №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги, не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проведено без його участі.
Заслухавши скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження за № № 12023141390000123 від 01.02.2023 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене, зокрема, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно із ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В силу ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Встановлено, що СВ ВП № 1 Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023141390000123 від 01.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
31.10.2023 року слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі відсутністю складу кримінального правопорушення з тих мотивів, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини.
Згідно із ст. 190 КК України шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Водночас, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Водночас, згідно із 18 вказаної постанови отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
В своїй ухвалі від 16 травня 2018 року у справі № 1522/507/2012 (провадження № 51-868км18) та від 26 лютого 2019 року у справі № 1-177/11 (провадження № 51-4158км18) Верховний Суд зазначив, що при обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру необхідно в обов'язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном у момент його отримання; в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами.
З показань ОСОБА_9 вбачається, що в 1990 роках він придбав земельну ділянку в СТ «Струмок» та за власний кошт придбав електричний трансформатор і провів до земельної ділянки електроенергію. В подальшому усі члени СТ, які проводили до своїх ділянок електроенергію, відшкодовували йому у добровільному порядку певну суму коштів, які він вкладав у подальший розвиток кооперативу.
З показань допитаних власників земельних ділянок у СТ «Струмок» вбачається, що вони передавали ОСОБА_9 кошти за підключення до електроенергії, які мали використовуватись на розвиток СТ «Струмок».
З наведеного у діях ОСОБА_9 відсутній умисел на заволодіння майном у момент його отримання та відсутній складу злочину, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, а наявні цивільно-правові відносини між особами.
Із врахуванням наведеного постанова слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 31.10.2023 року про закриття кримінального провадження відповідає вимогам закону та підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження №12023141390000123 від 01.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 25.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1