Справа № 461/3462/24
Провадження № 1-кс/461/2553/24
24.04.2024 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024140000000413 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
До суду надійшло погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024140000000413 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Слідчий просить суд накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Клопотання вмотивоване наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці березня 2023 року до ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_5 з приводу з'ясування обставин перетину державного кордону України з метою виїзду на тривалий час, після чого в ОСОБА_4 виник умисел на організацію незаконного переправлення особи через держаний кордон України, при цьому усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995, виїзд за межі країни військовозобов'язаних осіб забороняється. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які б забезпечили незаконне переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, а саме провели б ОСОБА_5 через державний кордон України за межами пунктів пропуску.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 12 квітня 2024 року, близько 11:30 год., в ході особистого спілкування з ОСОБА_5 із використанням інтернет - зв'язку та месенджера «WhatsApp», повідомив останньому, що його послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати 8000 євро, які необхідно буде заплатити перед перетином кордону. Крім цього, ОСОБА_4 керуючи діями ОСОБА_5 , повідомив йому, щоб той підготував речі, документи та гроші, з якими хоче покинути України у сумці (рюкзаку), яку візьме з собою. Також пояснив процедуру перетину, а саме ОСОБА_5 необхідно буде передати ОСОБА_4 грошові коти в сумі 8000 євро, після чого добратися до м. Хуст, Закарпатської області, де його зустрінуть невстановлені досудовим розслідування особи, які переведуть його через державний кордону України поза межами пунктів пропуску, після чого ОСОБА_4 передасть частину грошей іншим, невстановленим досудовим розслідуванням особам, які будуть переводити ОСОБА_5 через державний кордон України.
Крім того, 16 квітня 2024 року близько 22:20 год. ОСОБА_4 при спілкуванні по мобільному телефону з ОСОБА_6 продовжив керувати діями останнього та сприяння незаконному переправленню ОСОБА_5 порадами та вказівками, а саме пояснив, що як тільки ОСОБА_5 вирішить скористатися послугами ОСОБА_4 та незаконно перетнути державний кордону України, то йому про це необхідно повідомити останнього та в подальшому слідуючи його вказівками добратися до м. Хуст, Закарпатської області з таксистом на ім'я ОСОБА_7 , який є знайомим ОСОБА_4 чи іншою особою. По прибуттю в м. Хуст, Закарпатської області ОСОБА_5 на виконання вказівок ОСОБА_4 необхідно буде поселитися в один з готелів, після чого ОСОБА_5 інші люди переведуть через державний кордон України поза пунктами пропуску. Крім того ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про те, що перебуваючи на території іншої країни йому необхідно буде підійти до працівників прикордонної служби чи працівників поліції та повідомити, що він біженець з України, після чого ОСОБА_5 зможе залишитися за межами України.
23.04.2024 близько 08:15 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, зустрівся з ним на території АЗС «ОККО» за адресою АДРЕСА_2 , де керуючи діями ОСОБА_5 , надав йому настанови та провів інструктаж щодо його поводження під час перетину державного кордону України, а саме, що ОСОБА_5 необхідно доїхати в АДРЕСА_3 до обіду, де його цього ж дня зустрінуть невстановлені досудовим розслідуванням особи, які до кінця дня, його разом з іншими особами проведуть поза пунктами пропуску до кордону з Угорщиною на відстань до 500 метрів, де їх зустрінуть інші особи, які переведуть через державний кордон України. Перетнувши державний кордон України ОСОБА_4 необхідно буде сказати працівниками поліції чи прикордонної служби Угорщини, що він біженець з України і після цього його точно не депортують. Крім того, ОСОБА_4 надав поради та вказівки ОСОБА_5 заховати паспорт громадянина України для виїзду за кордон та видалити переписки в телефоні, пов'язані з незаконним перетином державного кордону України з метою приховування злочинної діяльності ОСОБА_4 та успішного перетину державного кордону України ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи на території АЗС «ОККО», що у АДРЕСА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, для організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_5 , керівництва такими діями та сприяння порадами, вказівками, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 8000 євро (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23.04.2024 еквівалентно 338494,4 гривні), надавши вказівку залишити їх в автомобілі «Volkswagen», р.н.з. НОМЕР_1 , який перебував в користуванні ОСОБА_4 , як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії.
В подальшому, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 8000 євро (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23.04.2024 еквівалентно 338494,4 гривні), як незаконна винагорода вилучена.
23.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українцю, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не судимого, затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
У випадку визнання судом винним ОСОБА_4 , йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років із конфіскацією майна.
Тому, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 131, ст. 170 КПК України, слідчий просить суд задовольнити клопотання та накласти арешт на це майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Власник майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому.
Заслухавши думку слідчого, перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.
01.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000413 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в кінці березня 2023 року до ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_5 з приводу з'ясування обставин перетину державного кордону України з метою виїзду на тривалий час, після чого в ОСОБА_4 виник умисел на організацію незаконного переправлення особи через держаний кордон України, при цьому усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995, виїзд за межі країни військовозобов'язаних осіб забороняється. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які б забезпечили незаконне переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, а саме провели б ОСОБА_5 через державний кордон України за межами пунктів пропуску.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 12 квітня 2024 року, близько 11:30 год., в ході особистого спілкування з ОСОБА_5 із використанням інтернет - зв'язку та месенджера «WhatsApp», повідомив останньому, що його послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати 8000 євро, які необхідно буде заплатити перед перетином кордону. Крім цього, ОСОБА_4 керуючи діями ОСОБА_5 , повідомив йому, щоб той підготував речі, документи та гроші, з якими хоче покинути України у сумці (рюкзаку), яку візьме з собою. Також пояснив процедуру перетину, а саме ОСОБА_5 необхідно буде передати ОСОБА_4 грошові коти в сумі 8000 євро, після чого добратися до м. Хуст, Закарпатської області, де його зустрінуть невстановлені досудовим розслідування особи, які переведуть його через державний кордону України поза межами пунктів пропуску, після чого ОСОБА_4 передасть частину грошей іншим, невстановленим досудовим розслідуванням особам, які будуть переводити ОСОБА_5 через державний кордон України.
Крім того, 16 квітня 2024 року близько 22:20 год. ОСОБА_4 при спілкуванні по мобільному телефону з ОСОБА_6 продовжив керувати діями останнього та сприяння незаконному переправленню ОСОБА_5 порадами та вказівками, а саме пояснив, що як тільки ОСОБА_5 вирішить скористатися послугами ОСОБА_4 та незаконно перетнути державний кордону України, то йому про це необхідно повідомити останнього та в подальшому слідуючи його вказівками добратися до м. Хуст, Закарпатської області з таксистом на ім'я ОСОБА_7 , який є знайомим ОСОБА_4 чи іншою особою. По прибуттю в м. Хуст, Закарпатської області ОСОБА_5 на виконання вказівок ОСОБА_4 необхідно буде поселитися в один з готелів, після чого ОСОБА_5 інші люди переведуть через державний кордон України поза пунктами пропуску. Крім того ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про те, що перебуваючи на території іншої країни йому необхідно буде підійти до працівників прикордонної служби чи працівників поліції та повідомити, що він біженець з України, після чого ОСОБА_5 зможе залишитися за межами України.
23.04.2024 близько 08:15 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, зустрівся з ним на території АЗС «ОККО» за адресою АДРЕСА_2 , де керуючи діями ОСОБА_5 , надав йому настанови та провів інструктаж щодо його поводження під час перетину державного кордону України, а саме, що ОСОБА_5 необхідно доїхати в АДРЕСА_3 до обіду, де його цього ж дня зустрінуть невстановлені досудовим розслідуванням особи, які до кінця дня, його разом з іншими особами проведуть поза пунктами пропуску до кордону з Угорщиною на відстань до 500 метрів, де їх зустрінуть інші особи, які переведуть через державний кордон України. Перетнувши державний кордон України ОСОБА_4 необхідно буде сказати працівниками поліції чи прикордонної служби Угорщини, що він біженець з України і після цього його точно не депортують. Крім того, ОСОБА_4 надав поради та вказівки ОСОБА_5 заховати паспорт громадянина України для виїзду за кордон та видалити переписки в телефоні, пов'язані з незаконним перетином державного кордону України з метою приховування злочинної діяльності ОСОБА_4 та успішного перетину державного кордону України ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи на території АЗС «ОККО», що у АДРЕСА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, для організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_5 , керівництва такими діями та сприяння порадами, вказівками, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 8000 євро (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23.04.2024 еквівалентно 338494,4 гривні), надавши вказівку залишити їх в автомобілі «Volkswagen», р.н.з. НОМЕР_1 , який перебував в користуванні ОСОБА_4 , як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії.
В подальшому, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 8000 євро (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23.04.2024 еквівалентно 338494,4 гривні), як незаконна винагорода вилучена.
23.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українцю, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не судимого затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_4 володіє квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, воно ґрунтується на вимогах закону. Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Метою та підставами накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваному є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, погоджене з прокурором, старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024140000000413 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1