ЄУН: 336/516/24
Провадження №: 2/336/1279/2024
25 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
18.01.2024 року ОСОБА_1 завернулася до суду із вказаним позовом, за яким просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4415 від 01.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідністю « Укр Кредит Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 0537-3981 від 13.11.2020 року в розмірі 23 198,00 гривень.
- стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1748 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 9319,80 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що 13.11.2020 р. між позивачем ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" було укладено кредитний договір №0537-3981, за умовами якого позичальнику було надано кредит. З сайту "Автоматизована система виконавчого провадження" Позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо Позивача, в зв'язку з виконанням виконавчого провадження №66961687. 28.11.2023 р. між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "ЮРКОНСАЛТ" Геннадія Працевитого" було укладено договір про надання правової допомоги. Адвокатом було направлено адвокатські запити до приватного виконавця з метою отримання копії виконавчого напису та документів, на підставі яких його було вчинено. Приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса. З змісту наданих документів було встановлено, що 01.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №4415 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №0537- 3981 від 13.11.2020 р. в розмірі 23 198,00 грн.
В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2024 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 20.02.2024 року.
09.02.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого просить відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом з зазначенням витраченого часу по кожному із видів робіт, та розрахунком вартості виконання кожного із виду робіт з врахуванням витраченого на це часу, оформленого у встановленому законом порядку.
Відповідач у наданий судом строк та станом на час розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч.8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Треті особи повідомлялися про розгляд справи у передбаченому законом порядку, будь-яких клопотань від них надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. був вчинений виконавчий напис № 4415 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0537-3981 від 13.11.2020 року у загальному розмірі 23 198, 00 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 28.09.2021 року ВП № 66961687 було відкрито виконавче провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 09.11.2023 року ВП № 66961687 було накладено арешт на кошти боржника.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 27.11.2023 року ВП № 66961687 було звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Відтак, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час вже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.
Аналогічний правовий висновок наведено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 4415 від 01.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )».
Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного виконавчого напису вимогам закону з підстав недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, тому судом не надавалась оцінка іншим аргументам позовної заяви (п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України).
Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленого клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Представником ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подано клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, із посиланням на їх неспівмірністість із складінстю справи.
Представником позивача на підтвердження складу і розміру витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, надав договір про надання правової допомоги від 28.11.2023 року; додатковий договір від 28.11.2023 року із пам'яткою клієнта до договору про надання правової допомоги.
Відповідно до змісту договору про надання правової допомоги з додатком і пам'яткою клієнта вартість послуг адвоката у сумі 7000 грн. складається, у тому числі із витрат, пов'язаних із участю у судових засіданнях, також підлягає сплаті гонорар успіху в розмірі 2319,8 грн.
Виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг, з урахуванням переліку послуг, що був визначений сторонами у додатку до договору та у акті наданих послуг, кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою) суд вважає, що заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування в повному обсязі, матиме надмірний характер.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 206, 265, 273-279, 352 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4415 від 01.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідністю «Укр кредит Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 0537-3981 від 13.11.2020 року в розмірі 23 198,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Укр кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Укр кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.26, оф. 407; ЄДРПОУ 38548598.
Треті особи:
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Петра Григоренка, буд.15.
- приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф.122.
Рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв 25.04.24