19 квітня 2024 рокуСправа №160/3268/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у: здійсненні нарахування та виплати індексації (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 15428,29 (основний розмір пенсії з індексаціями по 2022 рік включно) * 0,197 = 3039,37 грн. - у сумі 3039,37 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень; проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із складових пенсійних виплат відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації (підвищення) до пенсії відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у сумі 3039,37 грн., та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.03.2023 року, без обмеження максимального розміру індексації;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 15428,29 (основний розмір пенсії з індексаціями по 2022 рік включно) * 0,197 = 3039,37 грн. - у сумі 3039,37 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, у тому числі розміром 1500 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із складових пенсійних виплат відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 15.06.2021 року №33/24/C-1437, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» (з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року у справі №160/1037/22), з урахуванням індексації (підвищення) до пенсії відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у сумі 3039,37 грн., та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року у справі №160/6376/23), починаючи з 01.03.2023 року, без обмеження максимального розміру індексації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З червня 2022 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року у справі № 160/1037/22, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки про грошове забезпечення від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області». В березні 2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провело індексацію пенсії позивача згідно постанови КМУ №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у обмеженому розмірі 1500 грн. (фактично індексація згідно розрахунку становить: 15428,29 (основний розмір пенсії з індексаціями по 2022 рік включно) * 0,197 = 3039,37 грн., тобто позивачу нараховано та виплачується на 1539,37 грн. менше, ніж розрахункова сума). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року у справі № 160/6376/23 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача, нарахування та здійснення виплат щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.12.2022 року, після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року у справі № 160/1037/22 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області». 09.11.2023 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в якій просив здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 15428,29 (основний розмір пенсії з індексаціями по 2022 рік включно) * 0,197 = 3039,37 грн. - у сумі 3039,37 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень; проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із складових пенсійних виплат відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації (підвищення) до пенсії відповідно пункту 2 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року у сумі 3039,37 грн., та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.03.2023 року, без обмеження максимального розміру індексації. Згідно відповіді на заяву від 13.12.2023 року № 62677-49815/Б-01/8-0400/23 позивачу було відмолено в перерахуванні пенсії з урахування коефіцієнта збільшення 1.197 без обмеження в розмірі 1500 грн. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалу про відкриття провадження у справі та позов з додатками було доставлено в електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками від 07.02.2024р. та 14.02.2024р., які міститься в матеріалах справи.
Відповідач, відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року по справі №160/1037/22, яке не оскаржувалося та набрало законної сили 05.05.2022р., позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 15.06.2021 року № 33/24/С- 1437 про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437 про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням вже виплачених коштів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі №160/6376/23, яке не оскаржувалося та набрало законної сили 05.07.2023р., позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплати ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року доплати у сумі 2000,00 грн. до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.19 на підставі довідки від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з дати припинення її виплати» були предметом розгляду судових справ №160/1037/22 та №160/6376/23.
24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Про індексацію пенсійних виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено нарахування індексації пенсії позивачу починаючи з 01.03.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»: індексація базового ОСПН 2023 (15428,29*0,197) у розмірі 1500,00 грн.
09.11.2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами: здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 15428,29 (основний розмір пенсії з індексаціями по 2022 рік включно) * 0,197 = 3039,37 грн. - у сумі 3039,37 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень; проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із складових пенсійних виплат відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації (підвищення) до пенсії відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у сумі 3039,37 грн., та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.03.2023 року, без обмеження максимального розміру індексації.
13.12.2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянута заява позивача та надана відповідь № 62677-49815/Б-01/8-0400/23, якою відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення 1.197 без обмеження в розмірі 1500 грн., посилаючись на положення п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі № 160/1037/22 проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.12.2019 від грошового забезпечення, на підставі довідки від 05.12.2022 № 33/24/С-9204, яка надана Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 160/6376/23 до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн.
Позивач вважає дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з 01.03.2023 року з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта 1.197 без обмеження в розмірі 1500,00 грн. протиправними та такими, що порушують його право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 64 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Положеннями п.п. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Приписами п.8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ст. 64 Закону №2262-XII, застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.
Згідно п. 3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинена на 2023 рік дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" №168 (далі- Постанова КМУ № 168).
В п. 1 Постанови КМУ № 168 встановлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно п. 2 Постанови КМУ №168, з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Приписами п. 10 Постанови КМУ №168 встановлено, що: "розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень" (абзац 2).
Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що з 01.03.2023 року підлягають перерахунку пенсії, призначені відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та розмір пенсії із вказаної дати з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» підвищуються на такий коефіцієнт збільшення, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 Постанови КМУ №168.
Щодо посилання позивача в позовній заяві на положення Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення», суд зазначає, що дійсно у вказаних законах не передбачено обмеження розміру індексації граничною сумою, тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону. Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховано індексацію пенсії з використанням коефіцієнту збільшення 1,197 з обмеженням у сумі 1500 грн., що відповідає вимогам Постанови № 168, прийнятої на виконання пункту 8 розділу "Прикінцеві Положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а тому право позивача на збільшення пенсії згідно постанови №168 від 24.02.2023 не порушено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 не може перевищувати 1500 грн.
В свою чергу позивач фактично пов'язує обмеження розміру індексації у 2023 році з обмеженням максимального розміру пенсії, однак, такий підхід є помилковим, оскільки максимальний рівень індексації 1 500 грн закріплено постановою №168, виключень щодо неврахування п. 10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить.
Зазначений пункт 10 постанови КМУ № 168 чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межі розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI, слід вказати, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Таким чином, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 24.06.2020 року у справі №580/234/19 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу зазначених вище норм чинного законодавства дійшов таких висновків:
«Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону № 3668-VІ викладений Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 року у справі № 280/5154/19.
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, суд зазначає, що абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише осіб, пенсія яким призначена у відповідності до норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про прокуратуру».
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 (адміністративне провадження № К/9901/15917/21).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підстави для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в зазначених постановах, відсутні.
Отже, посилання позивача на відповідну практику Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, водночас в даному випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії.
Враховуючи те, що пенсія позивача з 01.03.2023 проіндексована в розмірі 1 500 грн, що відповідає п.10 постанови № 168, відсутні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію пенсії з березня 2023 року, без застосування п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, нарахувавши позивачеві з 01.03.2023 індексацію (підвищення) пенсії в сумі 1500 грн., діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.19 на підставі довідки від 15.06.2021 року № 33/24/С-1437, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з дати припинення її виплати» були предметом розгляду судових справ №160/1037/22 та №160/6376/23, по яким позовні заяви ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.
На виконання вказаних рішень суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.12.2019 від грошового забезпечення, на підставі довідки від 05.12.2022 № 33/24/С-9204, яка надана Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" та до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується протоколом за пенсійною справою ОСОБА_1 №27216 від 03.11.2023р., доказів протилежного позивачем не надано та матеріали справи не містять.
При цьому суд звертає увагу, що в даній справі, вказані позовні вимоги є похідними, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що індексація пенсії позивача проведена відповідачем у межах чинного законодавства, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо обмеження розміру його пенсії, а відтак, суд не вбачає підстав для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова