Справа № 369/5510/24
Провадження № 2/362/1847/24
24 квітня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко Вячеслав Михайлович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивачі звернулися до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 5, 8, 9 і 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-поштовий індекс адреси місця проживання відповідача;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Насамперед, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що ОСОБА_3 є бабусею позивачки, ОСОБА_3 перебувала у «цивільному шлюбі» із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є сиротою, ОСОБА_3 померла та інше).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що ОСОБА_3 є бабусею позивачки, ОСОБА_3 перебувала у «цивільному шлюбі» із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є сиротою, ОСОБА_3 померла та інше).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що ОСОБА_3 є бабусею позивачки, ОСОБА_3 перебувала у «цивільному шлюбі» із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є сиротою, ОСОБА_3 померла та інше).
Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
До того ж, всупереч вимогам частини першої статті 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Так, в останньому пункті додатків вказано: «копії позову з додатками сторонам у справі».
Однак, відповідно до статті 48 ЦПК України, треті особи не є сторонами.
Тобто, позивач не додав до позову копії позову та копії всіх документів, що додаються до неї для третьої особи.
Одночасно, позивачу слід роз'яснити наступне.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про нотаріат», державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.
Отже, державний нотаріус діє не від власного імені, а використовує печатку з найменуванням державної нотаріальної контори з відповідним номером.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Частина перша статті 53 ЦПК України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, слід зробити висновок, що державний нотаріус не є самостійним учасником правовідносин та не є особою, прав і обов'язків якої стосується спір сторін, оскільки відсутня його юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.
Такими є правові висновки Верховного Суду України.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо участі державної нотаріальної контори у даній цивільній справі.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Боярської державної нотаріальної контори Прокопенко Вячеслав Михайлович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя