Україна
провадження № 2/361/730/24, cправа № 361/2273/23
27.03.2024
«27» березня 2024 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , визнати за нею право власності на житловий будинок, загальною площею 109,8 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою літ. «а», навісом літ. «Б», вбиральнею літ. «В», погребом літ. «Г», колодязем літ. «К», воротами з хвірткою літ. «N5», огорожею «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування доводів вказується про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача, ОСОБА_3 , який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за вищезазначеною адресою. За життя спадкодавець заповітних розпоряджень не залишав.
Іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є їх син, ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 , позивач та відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не зверталися.
Позивач постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, від спадщини не відмовлялася, будинок, який входить до спадкового майна, є єдиним місцем її проживання.
У січні 2023 року позивач звернулася до Другої Броварської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно її померлого чоловіка ОСОБА_3 , проте державний нотаріус відповідне свідоцтво не видав через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, роз'яснив необхідність звернення до суду, оскільки спадкодавець за життя не отримав свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У зв'язку з неможливістю отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , з метою захисту своїх прав у вказаних правовідносинах позивач звернулася до суду.
Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
27 квітня 223 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
18 травня 2023 року відповідач Зазимська сільська рада Броварського району Київської області подала до суду відзив, у якому просила справи розглянути відповідно до вимог діючого законодавства. У клопотанні від 24 травня 2023 року просила справу розглянути у відсутність представника відповідача.
Від позивача надійшла заява до суду про розгляд справи у її відсутність, позов підтримувала та просила задовольнити у повному обсязі.
30 серпня 2023 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
27 березня 2024 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи її відсутність, позов підтримувала та просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального законодавства України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 1988 року Виконавчим комітетом Пухівської сільської ради Броварського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , прізвище дружини ОСОБА_6 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2016 року. Актовий запис № 17.
В шлюбі у подружжя народився син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 17, виданого 14 липня 1989 року Пухівською сільською радою Броварського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Княжичі Броварського району Київської області помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області 12 березня 2020 року, актовий запис № 68.
До спадкового майна після смерті ОСОБА_3 відносяться: житловий будинок, загальною площею 109,8 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою літ. «а», навісом літ. «Б», вбиральнею літ. «В», погребом літ. «Г», колодязем літ. «К», воротами з хвірткою літ. «N5», огорожею «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з технічною документацією на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктів самочинного будівництва не виявлено. З інформації, зазначеної у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за вищезазначеною адресою з 12 грудня 1981 року. Відповідно до довідки № 58 від 14 лютого 2023 року, виданої Виконавчим комітетом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_3 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , був головою домогосподарства. Згідно з даними викопіювання по господарської книги № 2 Пухівської сільської ради за 2006-2010 роки, за адресою: АДРЕСА_1 , проживали ОСОБА_3 -голова домогосподарства з членами родини: дружиною- ОСОБА_1 та сином- ОСОБА_2 . Згідно з інформацією щодо місця реєстрації ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою з
20 липня 1989 року.
Відповідно до відповіді КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» станом на 01 січня 2013 року, реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 відсутня.
Листом від 27 січня 2023 року Друга броварська державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропущення строку для прийняття спадщини, згідно зі статтею 1270 ЦК України, яка з померлим на день смерті не була постійно зареєстрована, ОСОБА_3 був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , проте на день смерті не був зареєстрованим за цією адресою, про фактичне місце проживання та реєстрації померлого невідомо.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до положень статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем заявниці необхідно для оформлення прав на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .
З досліджених доказів вбачається наявність факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. При розгляді даної справи по суті судом безспірно встановлено, що з 12 грудня 1981 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був головою домогосподарства за вищезазначеною адресою та проживав за вказаною адресою.
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи позивач зі спадкодавцем ОСОБА_3 постійно проживали разом, як спадкоємиця за законом, в силу статті 1268 ЦК України, прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і не заявила про відмову від спадщини в строки, визначені статтею 1270 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року
№ 1952-IV, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки та споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із подальшими змінами), яке теж втратило чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14 грудня 2012 року.
Вказана Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20).
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року, у цих книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення будинку в експлуатацію. Записи в погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у даному випадку право власності визнається дійсним, незалежно від наявності державної реєстрації права власності на побудований та оформлений у визначеному законом порядку спадкодавцем ОСОБА_3 до набрання чинності 01 січня 2004 року ЦК України житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. У разі відсутності державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, спадкоємиця ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, набуває право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві на момент смерті, включно з правом власності на вищезазначене майно, а саме: на житловий будинок, загальною площею 109,8 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою літ. «а», навісом літ. «Б», вбиральнею літ. «В», погребом літ. «Г», колодязем літ. «К», воротами з хвірткою літ. «N5», огорожею «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 2, 12, 81, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок, загальною площею 109,8 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою літ. «а», навісом літ. «Б», вбиральнею літ. «В», погребом літ. «Г», колодязем літ. «К», воротами з хвірткою літ. «N5», огорожею «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин