01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Новак Р.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
23 квітня 2024 року Справа № 757/14414/22-а
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
Позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту транспортної інфраструктури
Виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач) про скасування постанови головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Коломійця Юрія Олександровича від 08.06.2022, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн. за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Позивач посилається на неправомірність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи та має право на безкоштовне паркування згідно з п. 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051.
2. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України особам з інвалідністю надано пільгу на безкоштовне паркування транспортних засобів. При цьому, безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому, в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».
Разом з тим, судом встановлено, що на транспортному засобі Позивача не було розміщено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», а тому Позивачем були порушені вимоги Порядку, та, як наслідок, у нього було відсутнє право безоплатного паркування на майданчику для платного паркування на вулиці Володимирській, навпроти буд. № 60 в м. Києві.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наполягаючи на безпідставності оскаржуваної ним постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.
Зокрема, Апелянт наполягає на тому, що жоден закон України не зобов?язує інваліда розмішувати розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Розміщення даного знаку це право інваліда, а не обов?язок.
ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції слово в слово переписав відзив на його позовну заяву та не відобразив у рішенні, що він звільнений від оплати за паркування на підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року «Про правила благоустрою міста Києва», а також те, що ним були перед?явлені документи, що підтверджують його особу та пільги.
Окремо Апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи та перешкоди в отриманні ним рішення суду першої інстанції.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. У судовому засіданні Позивач просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки не відомо.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,
постановою серії 1КІ № 0000496496 від 08.06.2022, головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Ю.О., Позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн. за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
У вказаній постанові зазначено, що 08.06.2022 о 13:47 год. технічним пристроєм термінал ParkUP зафіксовано порушення правил паркування транспортного засобу Toyota Avalon, державний номерний знак НОМЕР_1 , зокрема, неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за адресою: вул. Володимирська, 60.
Зі змісту матеріалів фотофіксації, вбачається, що транспортний засіб марки Toyota Avalon, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано за Позивачем, розміщено на майданчику для платного паркування А1033 на вул. Володимирській, навпроти буд. № 60 в м. Києві. На кожній з 5-ти світлин, що зроблені 08.06.2022 головним інспектором Коломійцем Ю.О. на вказаному майданчику для паркування відображено час фотофіксації транспортного засобу марки Toyota Avalon, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: 13:47:45, 13:48:32, 13:48: 43, 14:07:27, 14:07:37.
З посвідчення Позивача вбачається, що він є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю внаслідок війни. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Дата видачі 08.05.2019.
Позивач, вважаючи вищевказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Правилами паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів, затвердженими постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342 (далі - Правила № 1342), Порядком надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 585 (далі - Порядок № 585).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 30 Закону № 875-XII власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об'єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Подібні положення також містяться у зазначених Правилах паркування транспортних засобів.
Згідно з п.п. 7, 12, 14, 21, 29 Правил № 1342 майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
Майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
Відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: оператора (найменування, адреса, контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.
Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв'язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Згідно з п. 2 Порядку № 585 право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається зокрема , водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю.
Відповідно до п. 4-5 Порядку № 585 документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.
Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 96, ст. 3314), і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".
Частиною першою статті 152-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, за що передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Приміткою до статті 152-1 КУпАП визначено, що положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.
Місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Під несплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти несплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування).
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152-1 КУпАП.
11. Водночас, правовою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність відповідного складу правопорушення у діях особи, тобто сукупності ознак за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.
12. В контексті спірних правовідносин, склад адміністративного правопорушення наявний у випадку несплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування особою, у якої був такий обов'язок. Оскільки Позивач, на підставі закону, звільнений від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, він не є суб'єктом вказаного правопорушення.
13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу на те, приміткою до статті 152-1 КУпАП встановлено, що положення частини першої цієї статті не застосовується до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.
14. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, розміщення на транспортному засобі знаку «Водій з інвалідністю» дійсно є правом, а не обов?язком особи з інвалідністю.
17. Надаючи оцінку всім доводам учасників цієї справи, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
18. Разом з тим, колегія суддів встановила, що Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить суд скасувати постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що не є належним способом захисту у цій справі.
19. Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України, одним зі способів захисту прав у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є саме скасування судом оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
20. З огляду на викладене вище, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів Позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1КІ№0000496496 від 08.06.2022, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
21. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
22. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 року - скасувати, позовні вимоги - задовольнити частково.
23. Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи та відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2023 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1КІ№0000496496 від 08.06.2022 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 23 квітня 2024 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев