Справа № 761/940/22
24 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В.
при секретарі: Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін клопотання представника позивача ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін'юсту) про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити (вручити) ОСОБА_1 копію постанови від 06 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № 45976297.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, представник позивача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в інтересах ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування індивідуальних рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо закінчення виконавчого провадження №45976297 від 06.12.2021 року.
Визнано протиправною триваючу бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Рубель І.В., а саме до 06.12.2021 року, у виконавчому провадженні №45976297, яка полягає у невчиненні, передбачених п.п. 1, 3, 14, 16, 18, 19, ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» при тривалому невиконанні боржником рішення суду і приписів ст. 121 Земельного кодексу України.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року залишено без змін.
18.04.2024 року о 12:40 год., (після проголошення постанови в судовому засіданні 18.04.2024), через систему «Електронний суд», надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали.
Вказане питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2024 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши подане клопотання, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як вбачається з клопотання про постановлення окремої ухвали, представник позивача ОСОБА_3 просить суд постановити окрему ухвалу по справі №761/940/22, у зв'язку з наявністю підстав для розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб при розробці і внесенні в раду проекту рішення Київради із пояснювальною запискою, який 07.07.2021 року директором ОСОБА_4 направлено в Київраду з метою перешкодити виконанню постанови суду від 27.06.2012 року №2610/3926/2012 (далі по тексту - клопотання).
Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Крім того, підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Як вбачається зі змісту заявленого представником позивача клопотання, остання наголошує на невиконанні відповідачем рішення суду та вчинення державним виконавцем і посадовою особою Департаменту земельних ресурсів злочинів, з посиланням на норми кримінального судочинства.
Між тим, правовими положеннями адміністративного судочинства не передбачено притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність, яких визнаються протиправними.
Разом з тим, постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали не відноситься до переліку можливих засобів захисту порушеного права позивача, а лише є виявленням порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню такого порушення.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст.ст.160, 166, 168, 196, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -
В задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали від 18.04.2024 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: Л.О. Костюк
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено 24.04.2024 року