Справа № 761/940/22
24 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В.
при секретарі: Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін клопотання представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін'юсту) про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити (вручити) ОСОБА_1 копію постанови від 06 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № 45976297.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, представник позивача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в інтересах ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування індивідуальних рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо закінчення виконавчого провадження №45976297 від 06.12.2021 року.
Визнано протиправною триваючу бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Рубель І.В., а саме до 06.12.2021 року, у виконавчому провадженні №45976297, яка полягає у невчиненні, передбачених п.п. 1, 3, 14, 16, 18, 19, ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» при тривалому невиконанні боржником рішення суду і приписів ст. 121 Земельного кодексу України.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року залишено без змін.
18.04.2024 року о 12:09 год., (після проголошення постанови в судовому засіданні 18.04.2024), на адресу суду, від представника позивача ОСОБА_3 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі (далі по тексту - заява).
Вказане питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2024 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Досліджуючи матеріали справи та заяву представника позивача про стягнення судових витрат, колегією суддів встановлено, що під час перегляду судового рішення в апеляційній інстанції судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 понесено судові витрати на сплату судового збору під час подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 року по справі №761/940/22 в розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.08.2023 року (Т.4 а.с.113).
Так, нормами адміністративного судочинства, зокрема, ст. 139 КАС України, чітко не визначено розподіл судових витрат, у разі задоволення касаційної скарги на процесуальне судове рішення, яке позбавляє права особу на допуск до правосуддя та захисту своїх законних прав та інтересів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, стягнення сплаченого ОСОБА_1 судового збору в розмірі 2684,00 грн. за подачу касаційної скарги має відбуватися за рахунок Державного бюджету України.
Також, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1488,60 грн. під час подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.06.2023 року (Т.4 а.с.61).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, стягнення сплаченого ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1488,60 грн., за подачу апеляційної скарги, має відшкодовуватися за рахунок відповідача по справі - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто 744,30 грн.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, заява представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 134, 242, 252, 308, 310, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати пов'язані з поданням касаційної скарги у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 744, 30 грн. (сімсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Л.О. Костюк
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено 24.04.2024 року