Справа № 320/846/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
23 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлового приміщення №2 з розділенням на два окремих нежитлових приміщення АДРЕСА_1 » від 06.07.2021 №КВ 051210701384.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
До суду першої інстанції надійшло клопотання від представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16700,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921).
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 16 700,00 грн. не є співмірною сумою ціні позову, складності справи та фактичному об'єму наданих послуг.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване додаткове рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено повно та належно співмірність послуг категоріям складності справи.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, на переконання колегії суддів, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2021 між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Штирею Б.В. (Адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №29/12/2021-11 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту в Київському окружному адміністративному суді, Шостому апеляційному адміністративному суді, судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також у інших органах і установах державної влади та місцевого самоврядування у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
У подальшому, між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Штирею Б.В. (Адвокат) укладено додаткову угоду №1 від 01.10.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги №29/12/2021-11 від 29.12.2021, у якому, зокрема, вказано, що вартість наданих Адвокатом послуг за договором про надання професійної правничої допомоги (гонорар адвоката) проводиться за наступними розрахунками: одна година роботи адвоката коштує не менше 2680,00 грн.; вартість підготовки одного документа не менше 1000,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди).
Представником відповідача на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16700,00 грн. додано: копію витягу з договору про надання професійної правничої допомоги №29/12/2021-11 від 29.12.2021, копію додаткової угоди №1 від 01.10.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги №29/12/2021-11 від 29.12.2021, копію попереднього (орієнтовного) розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу, копію розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000301 від 15.03.2019, виданого на ім'я Штиря Б.В. та ордер на надання правничої (правової) допомоги №1025522 від 23.07.2022.
З розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу (додаток №1 до Договору) вбачається, що Адвокатом надано Клієнту професійну правничу допомогу наступного характеру:
- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 1000,00 грн. за 1 год. витраченого часу;
- ознайомлення з матеріалами справи, правовий аналіз матеріалів справи - 1000,00 грн. за 1 год. витраченого часу;
- збір доказів, підготовка адвокатських запитів - 2000,00 грн. за 2 год. витраченого часу;
- вивчення практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин - 2000,00 грн. за 2 год. витраченого часу;
- підготовка процесуальних документів: відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань по суті справи до суду - 3000,00 грн. за 3 год. витраченого часу;
- виготовлення копій матеріалів для учасників - 700,00 грн. за 0,7 год. витраченого часу;
- пересилання відзиву до суду та учасникам справи - 300,00 грн. за 0,3 год. витраченого часу.
Загальна сума за надання Адвокатом Клієнту професійної правничої допомоги становить - 10000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2022 Адвокатом надано Клієнту професійну правничу допомогу за період з 28.09.2022 по 07.11.2022, а саме:
- аналіз судової практики, підготовка Пояснення сторони відповідача та надсилання до суду, учасникам справи - 4020,00 грн. за 1,5 год. витраченого часу;
- представництво у Київському окружному адміністративному суді - 2680,00 грн. за 2 год. витраченого часу;
- всього - 6700,00 грн.
Колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Так, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору, значення справи для відповідача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вказав, що сума, яка підлягає компенсації відповідачу на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. є справедливою та співмірною.
Такий висновок повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
З огляду на зазначене, доводи апелянта про неспівмірність послуг категорії складності справи, колегія суддів вважає необґрунтованими та не бере до уваги.
Відповідно до статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності додаткового рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Текст постанови виготовлено 23 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма