Справа № 640/21769/22 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.
23 квітня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України , в якому просила:
- визнати протиправну відмову Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 до її календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати Національну поліцію України зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 28.08.2014 по 07.11.2015 - у загальній кількості 2 роки 04 місяці 16 днів.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 до її календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
Зобов'язано Національну поліцію України здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 28.08.2014 по 07.11.2015 у загальній кількості 02 роки 04 місяця 16 днів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що у оскаржуваних правовідносинах він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позаяк у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки позивач не звільнений зі служби в поліції; визначальною для набуття права на призначення пенсію є календарна вислуга років, в яка не включає в себе періоди служби в пільговому обчисленні, і позивач такої вислуги у мінімально визначеному законодавством розмірі не має,
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17.04.2001 позивач вступила до Луганського училища професійної підготовки працівників міліції при УМВС України в Луганській області (наказ УППМ від 17.04.2001 № 72), який закінчила 25.05.2001 (наказ УППМ від 25.05.2001 № 103).
3 травня 2001 року по листопад 2015 року позивач проходила службу в органах внутрішній справ України (далі - ОВС), а з листопада 2015 року по теперішній час позивач проходить службу в Національній поліції України (далі - НПУ).
За період служби в ОВС та НПУ позивач перебувала на наступних посадах, зокрема:
26.05.2001-23.01.2002 - старший інспектор з організації виховної роботи групи по роботі з особовим складом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (наказ УМВС України в Луганській області від 26.05.2001 № 108 o/c);
23.01.2002-13.02.2002 - старший інспектор групи по роботі з особовим складом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з скороченням посади, наказ УМВС України в Луганській області від 23.01.2002 № 13 o/c);
13.02.2002-01.03.2002 - інспектор групи по роботі з особовим складом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з скороченням штатів, наказ УМВС України в Луганській області від 13.02.2002 № 30 о/c);
01.03.2002-25.06.2005 - інспектор групи роботи з персоналом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ УМВС України в Луганській області від 01.03.2002 № 44 o/c);
25.06.2005-15.11.2007 - інспектор сектору роботи з персоналом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ УМВС України в Луганській області від 25.06.2005 № 234 o/c);
15.11.2007-01.04.2011 - інспектор сектору роботи з персоналом Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ УМВС України в Луганській області від 15.11.2007 № 481 o/c);
01.04.2011-08.02.2012 - старший інспектор сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ УВМС України в Луганській області (наказ УМВС України в Луганській області від 01.04.2011 № 103 o/c);
08.02.2012-28.12.2012 - старший інспектор сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ ГУВМС України у Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ ГУМВС України у Луганській області від 14.02.2012 № 89 о/с дск);
28.12.2012-19.06.2013 - начальник сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ ГУВМС України у Луганській області (наказ ГУМВС України у Луганській області від 28.12.2012 № 420 о/с дск);
19.06.2013-31.10.2014 - начальник сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ ГУВМС України у Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ ГУМВС України у Луганській області від 25.06.2013 № 229 о/с дск);
31.10.2014-27.02.2015 - помічник начальника управління - начальник сектору організаційно-штатної роботи управління кадрового забезпечення ГУМВС України у Луганській області (наказ ГУМВС України у Луганській області від 31.10.2014 № 359 o/c);
27.02.2015-06.11.2015 - помічник начальника управління з організаційно-штатної роботи управління кадрового забезпечення ГУМВС України у Луганській області (наказ ГУМВС України у Луганській області від 27.02.2015 № 66 о/c);
07.11.2015-04.12.2015 - старший інспектор з особливих доручень Департаменту захисту економіки НП України (наказ НП України від 07.11.2015 № 62 o/c);
04.12.2015-06.02.2017 - головний інспектор Департаменту захисту економіки НП України (наказ ДЗЕ НП України від 09.12.2015 № 12 о/c);
06.02.2017-24.07.2018 - головний оперуповноважений відділу оперативно-аналітичного забезпечення Департаменту захисту економіки НП України (наказ ДЗЕ НП України від 06.02.2017 № 32 o/c);
24.07.2018-08.08.2018 - начальник сектору забезпечення діяльності управління організаційної роботи, моніторингу та контролю Департаменту захисту економіки НП України (наказ ДЗЕ НП України від 24.07.2018 № 179 o/c);
08.08.2018-02.12.2019 - головний оперуповноважений відділу оперативно-аналітичного забезпечення Департаменту захисту економіки НП України (наказ ДЗЕ НП України від 08.08.2018 № 197 o/c);
02.12.2019-19.05.2020 - головний інспектор 1-го відділу 2-го управління Департаменту кримінального аналізу НП України (наказ НП України від 29.11.2019 № 1444 o/c);
19.05.2020-06.05.2021 - головний інспектор 1-го відділу 3-го управління Департаменту кримінального аналізу НП України (наказ НП України від 19.05.2020 № 500 o/c):
06.05.2021-08.11.2021 - заступник начальника відділу організаційно контрольної роботи Департаменту кримінального аналізу НП України (наказ НП України від 06.05.2021 № 565 o/c);
08.11.2021 - по теперішній час - начальник відділу організації відбору та оцінки персоналу управління комплектування Департаменту кадрового забезпечення НП України (наказ НП України від 05.11.2021 № 1563 o/c).
Крім цього, з 28.08.2014 по 07.11.2015 позивач брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Підстава: накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97 та від 17.11.2015 № 321.
13.05.2022 та 13.10.2022 позивач зверталась до начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України з проханням зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, яка становить 2 роки 04 місяців 16 днів.
13.06.2022 за вих. № 2423/12/1/203-2022 та 14.11.2022 за вих. № 5021/12/1/2/03-2022 позивач отримала відповіді згідно яких в зарахуванні пільгової вислуги до календарної відмовлено.
Відмовляючи в зарахуванні вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення позивачу пенсії, відповідач вказує на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років, розмежовуючи поняття «календарна вислуга років» та «пільгова вислуга років».
З матеріалів справи встановлено, що й не заперечується відповідачем, що станом на 13.10.2022 вислуга позивача у календарному обчисленні становить 21 рік 05 місяців 29 днів, а пільгова вислуга років (без урахування календарної) 02 роки 04 місяця 16 днів.
З урахуванням викладеного, відповідач дійшов до висновку, що позивач не має право на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років. Пільгова вислуга років зараховується працівнику, який має необхідну календарну вислугу років для призначення пенсії і впливає лише на розмір пенсії згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що відмовивши позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчислені, відповідач порушив право позивача на зміну його персональних даних, які є недостовірними, на достовірні.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу, зокрема в органах внутрішніх справ, Національній поліції є, зокрема Закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Стаття 17-1 Закону №2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Постанова від 17.07.1992 №393).
Відповідно до абз. 3 п.1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з абзацом двадцять шостим підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін до пункту 3 постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі Постанова № 780) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничих, старших дільничих інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничими інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови № 780 до пункту 3 Постанови № 393 внесено такі зміни: абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в» виключено.
Пунктом 2 Постанови № 780 установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.
Постанова № 780 набрала чинність 27.07.2011.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до біографічної довідки від 08.12.2022; архівного витягу № 179/1/10761 від 09.10.2017; витягу з наказу № 321 від 17.11.2015; рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій працівників ОВС України від 13.10.2015 № 19/І/ХІІІ/98; довідки про безпосередню учать особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № ВДЗ/1514А від 26.12.2014; до вислуги років на пільгових умовах позивачу зараховуються з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяці (на підставі абзацу двадцять четвертого підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1525, чинній до внесення змін Постановою № 780) наступні періоди проходження ним служби на посадах:
з 28.08.2014 по 31.10.2014 - начальник сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ ГУВМС України у Луганській області (призначення на посаду у зв'язку з реорганізацією штатів, наказ ГУМВС України у Луганській області від 25.06.2013 № 229 о/с дск);
з 31.10.2014 по 27.02.2015 - помічник начальника управління - начальник сектору організаційно-штатної роботи управління кадрового забезпечення ГУМВС України у Луганській області (наказ ГУМВС України у Луганській області від 31.10.2014 № 359 o/c);
з 27.02.2015 по 07.11.2015 - помічник начальника управління з організаційно-штатної роботи управління кадрового забезпечення ГУМВС України у Луганській області (наказ ГУМВС України у Луганській області від 27.02.2015 № 66 о/c);
У свою чергу, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною першою статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини другої цієї статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною третьою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
У постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд прийшов до висновків, що для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, де зазначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Ця позиція поширюється як на працюючих поліцейських для цілей обрахунку вислуги років, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону № 2262-XII, враховуючи пільгове нарахування стажу, так і на звільнених зі служби в поліції з цією ж метою.
Втім, Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, яка визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 22.02.2023 у справі №320/12166/20.
У даному випадку, положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другої статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років.
Водночас спірні правовідносини пов'язані із зарахуванням до стажу служби в поліції вислуги років на пільгових умовах працюючому поліцейському, який продовжує службу в поліції.
У той же час, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу.
Таким чином, оскільки питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції, тому зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 600/2632/22-а.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної поліції України є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Національної поліції України задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко