Справа № 620/14061/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
23 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Кобаля М.І.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Чернігівській області) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №253350003764 від 07.09.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з дня отримання відповідачем заяви про призначення такої пенсії - з 30.08.2023.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, оскільки позивач відносився до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та набув статусу громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше встановленого терміну станом на 01 січня 1993 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року даний позов задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що встановлені фактичні обставини справи свідчать, що станом на дату звернення ( 30.08.2023 ) із заявою про призначення пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виповнилось 55 років та він отримав право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Зазначено, що судом І інстанції проігноровано, що до періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю виключено періоди роботи з 07.03.1989 по 26.10.1990 в Сосницькому управлінні осушувальних систем, смт. Сосниця Корюківський район, Чернігівська область та з 19.11.1990 по 25.03.1993 в БМУ "Прмбуд-2", м. Чернігів, оскільки м. Чернігів, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область не віднесені до зон радіоактивного забруднення, відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 23.07.1991 №106.
Крім того, просить провести розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. При цьому апелянтом не зазначено підстав необхідності розгляду справи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.06.1993 (категорія 4) підтверджується, що позивач є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Досягнувши віку 55 років 30.08.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 5 років, додавши ряд документів.
Рішенням №253350003764 від 07.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з не підтвердженням права на зниження пенсійного віку на 5 років, оскільки з періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю виключено періоди роботи: з 07.03.1989 по 26.10.1990 в Сосницькому управлінні осушувальних систем, смт Сосниця Корюківський район, Чернігівська область; з 19.11.1990 по 25.03.1993 в БМУ «Промбуд-2», м. Чернігів, оскільки м. Чернігів, смт Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область не віднесені до зон радіоактивного забруднення, відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 23.07.1991 №106.
Незгода позивача із відмовою у призначенні пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходив з такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 09.03.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статті 26 Закону №1058-ІV.
В той же час основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 15 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Приписами статті 55 Закону №796-ХІІ передбачені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно з пунктом 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.
Таким чином, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Отже, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка постійно проживала або постійно працювала в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01 січня 1993 року протягом не менше 4-х років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні три повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Судом першої інстанції встановлено, що спір між позивачем і відповідачем виник з питання щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю та відповідно його права користуватися пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постійно проживала або постійно працювала на території зони посиленого радіологічного контролю, 4 категорії та має право на пільги і компенсації встановлені для осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення від 05.06.1993, серії НОМЕР_1 (категорія 4).
Відповідно до довідки Корюківської міської ради Чернігівської області від 10.08.2023 №2466 позивач з 22.12.1988 по 02.11.2012 постійно проживав в м. Корюківка, Чернігівської області, яке згідно розпорядження КМУ від 12.01.1993 №17-Р відносилось до зони посиленого радіологічного контролю четвертої категорії до 31.12.2014.
Відповідно до довідки від 11.08.2023 №694/1-1/ДС/25-23 позивач з 07.03.1989 по 26.10.1990 працював у Сосницькому управлінні осушувальних систем та згідно з трудовою книжкою з 19.11.1990 по 25.03.1993 працював у БМУ «Промбуд-2».
Натомість доказів зміни місця проживання матеріали справи не містять, а паспорт позивача підтверджує факт його реєстрації місця проживання у місті Корюківка.
Судом першої інстанції враховано, що відповідно Закону України від 27.02.1991 №791а-XII "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", м. Корюківка Чернігівської області до 31.12.2014 було віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії).
Статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. До них, зокрема, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше чотирьох років, - категорія 4.
Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).
За змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №501), громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Згідно з пунктом 10 Порядку №501, посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Отже єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 04 вересня 2015 року № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїх постановах від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 28 березня 2018 року у справі №333/2072/17 та від 08 травня 2018 року у справі № 708/1022/17.
Так, як вже зазначалось, Посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.06.1993 (категорія 4) підтверджується, що позивач є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
При цьому позивач має страховий стаж 38 років 2 місяці 27 днів (необхідний 25 років).
Колегія суддів наголошує, що державою було надано позивачу статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи на підставі того самого документу, що наданий позивачем для призначення пенсії, а тому у суду відсутні підстави для його неврахування при встановленні права особи на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Таким чином суд дійшов висновку, що основним доказом проживали позивача на територіях радіоактивного забруднення є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), видане на ім'я позивача, яке підтверджує статус громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 19 вересня 2018 року по справі № 308/13277/16-а, від 24 липня 2018 року по справі № 524/2062/17, від 31 жовтня 2018 року по справі № 205/4590/16-а.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем разом із заявою відповідачу було подано достатньо документів для підтвердження періоду проживання на територіях радіоактивного забруднення, тому у позивача наявне право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
В свою чергу, відмова відповідача в призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність рішення №253350003764 від 07.09.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку, а також погоджується з судом першої інстанції, що за встановлених обставин задоволенню підлягає і похідна від основної вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, з 30.08.2023.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За п.2 ч.5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: М.І. Кобаль
Є.І. Мєзєнцев