18 квітня 2024 року м.Дніпросправа № 160/21573/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №160/21573/23 (суддя Ніколайчук С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Альфатех»" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Альфатех»" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000152/2 від 30.06.2023 за ВМД № 23UA209190031314U4.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості, митним органом не виявлено жодної з підстав, яка відповідно до статті 53 Митного кодексу України дозволяє вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості другорядний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи.
Відповідач зазначає, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Наведене є, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Альфатех” та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) укладено контракт № TR-141122 від 14.11.2022 та специфікацію №5 від 17.03.2023.
На виконання вимог контракту від 14.11.2022 року № TR-141122 на митну територію України був завезений товар - шини у кількості 149 шт на суму 39509,00 доларів США.
30.06.2023 позивач надав відповідачу декларацію 23UA209190031314U4, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів.
Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209190031314U4 від 30.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено таке:
- до митного оформлення декларантом надані банківські платіжні документи № 93 від 11.04.2023 (120 000 дол. США), №94 від 12.04.2023 (80 000 дол. США), №98 від 17.05.2023 (200 000 дол. США) у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме: специфікацію №5 від 17.03.2023 до зовнішньоекономічного договору № TR- 141122 від 14.11.2022. Дана поставка товару здійснювалась за специфікацією №3/5 від 25.04.2023 (42425,6600 USD). Специфікація №5 від 17.03.2023 на суму 669 940,20 USD, Інвойс № 12232000297-3/1588-3 від 25.04.2023 на суму 193142,86 USD, а банківські платіжні документи на 400 000 USD. Відповідно, платіжні доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою;
- у специфікації №5 від 17.03.2023, специфікації №3/5 від 25.04.2023, та рахунку-фактурі №12232000297-3/1588-3 від 25.04.2023 відсутні банківські реквізити продавця для здійснення оплати за товар;
- рахунок-фактура №12232000297-3/1588-3 виставлено на суму 193142,86 дол. США. Умови оплати - 100 % передоплата, посилання на специфікацію відсутнє;
- відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16,23 CMR зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити “ТОВ "МЕБЛЕВА ФАБРИКА "КОНСТАНТА", рахунок про транспортні витрати №2289 від 26.06.2023 видано ТОВ “Хіллдом Логістікс”. Документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. Договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано;
- у рахунку про транспортні витрати від 26.06.2023 №2289 експедиторська винагорода включена лише на території України, що може свідчити про наявність у ТОВ "ТД "АЛЬФАТЕХ" інших витрат, пов'язаних з транспортуванням товару до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості;
- у рахунку про транспортні витрати від 26.06.2023 №2289 відсутні дані щодо реєстраційного номера т/з, що викликає сумнів в достовірності задекларованих транспортних витрат автомобільним видом транспорту;
- між коносаментом № UTRUST23040816 від 01.05.2023 (Triangle Tyre Co., LTD / TD Alfatech LTD.) та морською накладною № MEDUQB788634 від 01.05.2023 (Hengxian Trading Corporation Limited / ICS LTD) встановлено розбіжності щодо відправника товару та отримувача.
30.06.2023 року декларант отримав повідомлення контролюючого органу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вимогу митного органу декларантом надано лист “сертифікат лідера” з перекладом. Інших документів декларант не надавав та просив завершити митне оформлення товарів на підставі ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
30.06.2023 року позивач отримав рішення № UA20900/2023/000152/2 від 30.06.2023 року Львівської митниці про коригування митної вартості товарів ВМД 23UA209190031314U4, в якому зазначено, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України декларант на подав документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначних статтею 53 Митного кодексу України, тому Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів у митній декларації №23UA209190031314U4, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, митним органом виявлено наступне:
1. До митного оформлення декларантом надані банківські платіжні документи № 93 від 11.04.2023 (120 000 дол. США), №94 від 12.04.2023 (80 000 дол. США), №98 від 17.05.2023 (200 000 дол. США) у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію №5 від 17.03.2023 до зовнішньоекономічного договору № TR- 141122 від 14.11.2022, хоча дана поставка товару здійснювалась за специфікацією №3/5 від 25.04.2023 (42425,6600 USD). Специфікація №5 від 17.03.2023 на суму 669 940,20 USD, Інвойс № 12232000297-3/1588-3 від 25.04.2023 на суму 193142,86 USD, а банківські платіжні документи на 400 000 USD. Відповідно платіжні доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою;
2. У специфікації №5 від 17.03.2023, специфікації №3/5 від 25.04.2023, та рахунку-фактурі №12232000297-3/1588-3 від 25.04.2023 відсутні банківські реквізити продавця для здійснення оплати за товар;
3. Рахунок-фактура №12232000297-3/1588-3 виставлено на суму 193142,86 дол. США. Умови оплати - 100 % передоплата. Посилання на специфікацію відсутнє;
4. Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16,23 CMR зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити “ТОВ "МЕБЛЕВА ФАБРИКА "КОНСТАНТА", рахунок про транспортні витрати №2289 від 26.06.2023 видано ТОВ “Хіллдом Логістікс”, документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. Договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано;
5. У рахунку про транспортні витрати від 26.06.2023 №2289 експедиторська винагорода включена лише на території України, що може свідчити про наявність у ТОВ "ТД "АЛЬФАТЕХ" інших витрат, пов'язаних з транспортуванням товару до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості;
6. У рахунку про транспортні витрати від 26.06.2023 №2289 відсутні дані щодо реєстраційного номера т/з, що викликає сумнів в достовірності задекларованих транспортних витратах автомобільним видом транспорту;
7. Між коносаментом № UTRUST23040816 від 01.05.2023 (Triangle Tyre Co., LTD / TD Alfatech LTD.) та морською накладною № MEDUQB788634 від 01.05.2023 (Hengxian Trading Corporation Limited / ICS LTD) встановлено розбіжності щодо відправника товару та отримувача.
Суд встановив, що поставка товару, задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту на поставку продукції № TR-141122 від 14.11.2022 року, укладеного між ТОВ “Торговий дім “АЛЬФАТЕХ” та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджую митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Таким чином, на вимогу законодавства декларант має підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась. В митній декларації №23UA209190031314U4 зазначена загальна вартість товару, що декларувався - 39509,00 доларів США.
Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 39509,00 доларів США. На дату подання декларації декларант підтвердив належним чином оплату товару, що декларувався, в повній мірі.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, то суд першої інстанції вірно вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно із частиною 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування наступних за основним методів визначення митної вартості товарів (2а, 2б, 2в і 2г), через відсутність інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.
Оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідач безпідставно провів коригування митної вартості товару позивача за рішенням №UА209000/2023/000152/2 від 30.06.2023 року.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 160/21573/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак