24 квітня 2024 р. Справа № 480/11373/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року по справі № 480/11373/23
за позовом Головного управління ДПС у Сумській області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
третя особа ОСОБА_1
про скасування постанови про накладення штрафу,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року відмовлено в задоволенні позову Головного управління ДПС у Сумській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Копії зазначених вище ухвал отримано апелянтом 10.04.2024 (з урахуванням приписів абз 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником 19.04.2024 (через підсистему "Електронний суд") надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилається на те, що 04.01.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/11373/23. Ухвалою Другого апеляційного: адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 р. по справі № 480/11373/23 та розгляд справи призначено на 29.02.2024. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 480/11373/23 закрито апеляційне провадження по адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області. В ухвалі зазначено, що апеляційну скаргу підписано особою, якою до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують її право на вчинення таких дій і не надано доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва. У зв'язку з цим, 26.03.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі № 480/11373/23 через підсистему «Електронний суд», але ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 480/11373/23 відмовлено задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а апеляційну залишено без руху та надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. На виконання вимог цієї ухвали відповідач зазначає, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час. Апелянт просить врахувати, що введення військового стану відобразилося на роботі усіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог, пошкодження інфраструктурних об'єктів, та особливо - постійні загрози власному життю та здоров'ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади, оскільки відчуття тривоги, страху і пригнічення в період таких невизначених часів як війна, є невідворотними. Зазначає, що у строк повторного звернення Головним управлінням ДПС у Сумській області з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду (з 01.03.2024 по 26.03.2024) в Сумській області було оголошено 190 повітряних тривог, 287 повідомлень про вибухи, в результаті обстрілів є влучання та поранені, на підтвердження чого відповідачем надано скріншоти з інформаційних джерел. Також просить врахувати, відбуваються періодичні збої різних електронних підсистем та інтернету, якими користується Державна податкова служба України та її територіальні підрозділи у своїй роботі, що суттєво уповільнює, а подекуди й унеможливлює роботу працівників державних установ. Також посилається на висновки Верховного Суду, на наявність права на апеляційне оскарження та практику Європейського Суду з прав людини.
На підставі наведених вище обставин, просить поновити строк апеляційного оскарження.
Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною першої статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі № 480/11373/23, оскільки апеляційна скарга від імені Головного управляння ДПС у Сумській області підписана особою, яка не має право на підпис апеляційної скарги.
Після отримання копії цієї ухвали в електронному вигляді в підсистемі "Електронний суд" 29.02.2024 о 19 год. 49 хв. (з урахуванням приписів абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України датою отримання є - 01.03.2024), повторно апеляційну скаргу подано лише 26.03.2024, тобто через 25 днів.
В ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024, якою відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження у цій справі, суд зазначив, що скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 01.03.2024 (з дня отримання ухвали про закриття апеляційного провадження) по 26.03.2024 (день повторної подачі апеляційної скарги), враховуючи те, що у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені більш скорочені строки подання апеляційної скарги.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі № 620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце протягом всього періоду з 01.03.2024 (дата отримання копії ухвали про закриття апеляційного провадження) і до 26.12.2023 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС у Сумській області не зазначило.
При цьому, колегія суддів враховує посилання на те, що з 01.03.2024 по 26.03.2024 в Сумській області було оголошено 190 повітряних тривог та мало 287 повідомлень про вибухи, зокрема, і в м. Суми, оскільки ця інформація є загальнодоступною, міститься у відкритих джерелах та не потребує доказування.
В свою чергу, апелянт не наводить належних обґрунтувань, щодо неможливості у найкоротші терміни та за відсутності обставин, які пов'язані з оголошенням повітряної тривоги у період з з 01.03.2024 по 26.03.2024 (перебування в укритті, тощо), вчинити дії щодо подання апеляційної скарги, з урахуванням того, що підставою для закриття провадження було виключно те, що апеляційна скарга від імені Головного управляння ДПС у Сумській області підписана особою, яка не надала належних доказів на підтвердження того, що має право діяти від імені цього органу в порядку самопредставництва.
Посилання апелянта на збої в роботі інформаційних систем судом відхиляються, оскільки до клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження податковим органом не надано відповідних актів (щодо збою в роботі інформаційних систем, відсутності електроенергії, відсутності доступу до мережі Інтернет, тощо).
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Апелянт, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги
Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі № 760/4516/20, від 31.08.2023 у справі № 460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі і щодо надання належних та достатніх доказів на підтвердження своїх повноважень.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
В постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, судом касаційної інстанції висловлену правову позицію, що зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд зазначає, що апелянтом не дотримано цих умов. Зокрема в частині того, що повторне подання апеляційної скарги, з урахуванням предмету спору у цій справі, відбулось не упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду, а саме через 25 днів.
Твердження апелянта про наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.
Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Креуз проти Польщі”).
Посилання апелянта, який є суб'єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає безпідставними, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження поданої заяви, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі № 480/11373/23 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко