23 квітня 2024 року м. Львівсправа № 380/23299/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-1), Оперативно-тактичного угруповання «Суми» (Відповідач-2), військової частини НОМЕР_2 (Відповідач-3), в якому із урахуванням уточненої позовної заяви від 03 грудня 2023 року просить:
- витребувати у Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_3 навчального центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » імені князя ОСОБА_2 -тактичного угруповання «Суми» всі документи, які підтверджують участь ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 в бойових діях з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року з вказанням дислокації підрозділу та місця виконання бойових завдань підрозділом, в якому служив у цей період ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Оперативно-тактичне угруповання «Суми», військову частину НОМЕР_3 навчального центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » імені князя Ярослава Мудрого Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати військовій частині НОМЕР_1 всі передбачені законодавством України документи для виплати солдату ОСОБА_1 додаткової грошової допомоги в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , на підставі якого здійснити доплату ОСОБА_1 100000,00 грн на місяць пропорційно до часу участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у березні 2022 року був призначений на посаду навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 . Надалі відповідно до витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України (по стройовій частині) від 20 травня 2022 року № 43 позивача було залучено до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань.
Позивач зазначає, що брав безпосередню участь в бойових діях і перебував на території ведення бойових дій, тому відповідно до вимог чинного законодавства йому передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі в бойових діях. Утім за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода в розмірі лише 30000,00 грн на місяць. На адвокатський запит представника позивача військова частина НОМЕР_1 повідомила про те, що за згаданий вище період додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн позивачу не нараховувалася у зв'язку з відсутністю підтверджувальних документів. Після надходження до військової частини НОМЕР_1 відповідних підтверджувальних документів буде здійснено донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди.
Позивач уважає, що всі необхідні документи, які підтверджують його безпосередню участь у період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року в бойових діях, мають у своєму розпорядженні Оперативно-тактичне угруповання «Суми» та військова частина НОМЕР_2 , які вони повинні надати військовій частині НОМЕР_1 , а та, своєю чергою, після надходження таких документів повинна видати наказ, на підставі якого здійснити доплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно до часу його участі в бойових діях у спірний період.
Позивач, уважаючи порушеними свої права на нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі в бойових діях за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року, звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача-1 викладена у відзивах на позовну заяву, поданих до суду 08 листопада 2023 року та 14 листопада 2023 року. Відповідач-1 вказує, що підрозділ, в складі якого позивач брав участь у бойових діях, виконував поставлені завдання спочатку в Київській області, а пізніше у Сумській області та був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 та Оперативно-тактичного угруповання «Суми». З військової частини НОМЕР_2 та Оперативно-тактичного угруповання «Суми» жодних підтверджувальних документів до військової частини НОМЕР_1 не надходило. Військова частина НОМЕР_1 робила запити на отримання підтверджувальних документів, а також представники цієї військової частини намагались на місці отримати відповідні документи, однак таких документів їм надано не було. Позивачу виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. Для здійснення донарахування позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях необхідні підтверджувальні документи з військової частини, до якої він був відряджений. Отже, бездіяльності з боку військової частини НОМЕР_1 немає. Окрім цього, оскільки позивач повернувся з відрядження 18 листопада 2022 року, то вимога про донарахування йому додаткової винагороди по 15 грудня 2022 року є неправомірною. Також відповідач-1 стверджує про необхідність залучення до участі в цій справі військової частини НОМЕР_2 та Оперативно-тактичного угруповання «Суми», як співвідповідачів.
З огляду на викладене у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Позиція відповідача-2 викладена у запереченнях проти позову (фактично - відзивах на позовну заяву), поданих до суду 28 грудня 2023 року та 16 лютого 2024 року. Відповідач-2 вказує, що Оперативно-тактичне угруповання «Суми» є тимчасовим органом військового управління, який здійснює свої повноваження визначеним оперативним складом на ротаційній основі, не є юридичною особою та не є розпорядником інформації (даних), які опрацьовувалися за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року.
Відповідач-2 зазначає, що відповідно до рішень Головнокомандувача Збройних Сил України в Оперативно-тактичному угрупованні «Суми» в період з 25 по 27 січня 2023 року відбулася зміна оперативного складу, під час якої було здійснено у встановленому порядку передачу лише визначених директивних та плануючих документів. Після проведення заміни (ротації) визначеного оперативного складу, оперативний склад від Командування Сухопутних військ Збройних Сил України разом із створеними та наявними у них оперативними (бойовими) документами було повернуто у розпорядження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. Отже, Оперативно-тактичне угруповання «Суми», що здійснює свої повноваження на підставі рішення Головнокомандувача Збройних Сил України з 27 січня 2023 року до сьогодні, не має у своєму розпорядженні інформації про запитувані позивачем документи, які можуть бути підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди за період з квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року, зокрема: журнали бойових дій військової частини, в якій позивач виконував завдання за період з квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року; журнали ведення оперативної обстановки та бойових донесень за період з квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року; бойових наказів та бойових чергувань.
Відповідач-2 звертає увагу на те, що з 27 січня 2023 року по сьогодні (після проведення ротації оперативного складу) в Оперативно-тактичному угрупованні «Суми» не використовується гербова печатка військової частини НОМЕР_4 -ІІ. Додані позивачем до позовної заяви витяги із наказів командира Оперативно-тактичного угруповання «Суми» від 20 травня 2022 року № 43 та від 18 грудня 2022 року № 253 (засвідчені печаткою військової частини НОМЕР_4 -ІІ), довідка військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2023 року № 51 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не опрацьовувалися та не є у розпорядженні Оперативно-тактичного угруповання «Суми», яке здійснює свої повноваження після 27 січня 2023 року, має інший склад, виконує інші завдання та використовує у своїй діяльності інші реквізити (гербову печатку).
Також відповідач-2 зауважує, що представника позивача у відповідь на її адвокатський запит було повідомлено про те, що позивач у списках військовослужбовців, залучених до складу сил і засобів Оперативно-тактичного угруповання «Суми», не числиться. Розпорядником інформації про можливе перебування позивача у складі підрозділу та участі в бойових діях в зоні бойових дій не території Донецької області ймовірно є військова частина НОМЕР_1 та Галузевий Державний архів Міністерства оборони України.
Усе вищевказане, на переконання відповідача-2, свідчить про те, що клопотання позивача, заявлене в уточненій позовній заяві про залучення Оперативно-тактичного угруповання «Суми», яке здійснює свої повноваження після 27 січня 2023, має новий склад, інші завдання та використовує у своїй діяльності іншу гербову печатку до участі у цій судовій справі, є необґрунтованим, оскільки його діяльність не стосується періоду, що охоплений вказаним судовим спором.
З огляду на наведене просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 03 грудня 2023 року, в частині, що стосується залучення до участі у справі Оперативно-тактичного угруповання «Суми», яке діє з 27 січня 2023 року по сьогодні, після проведення ротації оперативного складу і не є розпорядником інформації (документів) стосовно позивача, що стосуються предмету позову.
Позиція відповідача-3 викладена у відзивах на позовну заяву, поданих до суду 08 січня 2024 року та 07 лютого 2024 року. Відповідач-3 вказує, що аналізуючи накази командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині), можна побачити, що ОСОБА_1 не числився у списках військової частини НОМЕР_2 у 2022-2023 роках. Тобто позивач не був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 , що спростовує доводи, викладені у позовній заяві та відзиві військової частини НОМЕР_1 . Отже, військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем у цій справі. Оскільки позивач не перебував у списках військової частини НОМЕР_2 , то надати документи, що підтверджують його участь в бойових діях у період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року з вказанням дислокації підрозділу та місця виконання бойових завдань підрозділом, в якому служив у цей час позивач, неможливо. З цієї ж підстави військова частина НОМЕР_2 не може надати військовій частині НОМЕР_1 всі передбачені законодавством України документи для виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу його участі в бойових діях в період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року.
З огляду на викладене у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Також 09 січня 2024 року та 07 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_2 подала до суду клопотання про визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем (ідентичні за змістом), які мотивовані тим, що позивач не надав жодних доказів, окрім посилання на відзив військової частини НОМЕР_1 , які б підтверджували прикомандирування ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , з огляду на що вказана військова частина не є належним відповідачем у цій справі. Просить суд визнати військову частину НОМЕР_2 неналежним відповідачем у цій справі.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 10 жовтня 2023 року заяву представника позивача від 20 вересня 2023 року про забезпечення доказів у справі залишено без руху.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у Командування Сухопутних військ України докази та інформацію щодо участі позивача в бойових діях за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року заяву представника позивача від 20 вересня 2023 року про забезпечення доказів у справі повернуто; повернуто ОСОБА_1 судовий збір в сумі 805,20 грн, сплачений відповідно до квитанції ID: 2168-4969-1271-6527 від 20 вересня 2023 року.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача задоволено; замінено неналежного відповідача - Командування Сухопутних військ України на належного - Оперативно-тактичне угруповання «Суми»; постановлено копію цієї ухвали скерувати Оперативно-тактичному угрупованню «Суми» через Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168); залучено до участі у справі як відповідача військову частину НОМЕР_2 ; прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 03 грудня 2023 року; витребувано в Оперативно-тактичного угруповання «Суми» та військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 в бойових діях з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року з вказанням дислокації підрозділу та місця виконання бойових завдань підрозділом, в якому служив у цей період ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року клопотання військової частини НОМЕР_1 та представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 березня 2022 року № 59 старшого солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону, призваного за мобілізацією, призначеного наказом командира 356 Навчального артилерійського полку (по особовому складу) від 13 березня 2022 року № 15-РС, належить вважати таким, що 13 березня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 березня 2022 року № 76 старшого солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону належить вважати таким, що вибув у відрядження в іншу військову частину з метою заміни курсантів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з 30 березня 2022 року.
Відповідно до витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України (по стройовій частині) від 20 травня 2022 року № 43 солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 залучено до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань та належить вважати таким, що прибув до сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» і приступив до виконання службових обов'язків з 07 квітня 2022 року.
Згідно з витягом із наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України (по стройовій частині) від 18 грудня 2022 року № 253 старшого солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 належить вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» з 16 листопада 2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 листопада 2022 року № 309 старшого солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону належить вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження з іншої військової частини 18 листопада 2023 року.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2023 року № 51 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 31 березня 2022 року по 16 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Великописарівському районі, с. Іванівка.
Зі змісту картки особового рахунку військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_1 за 01/2022 - 12/2022, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , суд встановив, що за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у таких розмірах: у квітні - 32258,06 грн; у травні - 44060,00 грн; у червні - 30000,00 грн; у липні - 30000,00 грн; у серпні - 30000,00 грн; у вересні - 30000,00 грн; у жовтні - 30000,00 грн; у листопаді - 30000,00 грн; у грудні - 30000,00 грн.
Листом від 08 квітня 2023 року № 1459/2 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача - адвоката Цибрій Тетяну Володимирівну у відповідь на її скаргу від 26 березня 2023 року про те, що ОСОБА_1 відряджався в іншу військову частину з метою з метою заміни курсантів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн ОСОБА_1 не нараховувалася у зв'язку з відсутністю підтверджувальних документів. Після надходження до військової частини НОМЕР_1 підтверджувальних документів буде здійснено донарахування додаткової винагороди.
Листом від 12 квітня 2023 року № 1521/1 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача - адвоката Цибрій Тетяну Володимирівну у відповідь на її запит про надання інформації від 06 квітня 2023 року № 1 про те, що військова частина НОМЕР_1 не володіє інформацією про бойові завдання, які виконував підрозділ, у якому перебував ОСОБА_1 , оскільки відповідні бойові накази до військової частини НОМЕР_1 не надходили. Підрозділ, в складі якого ОСОБА_1 виконував бойові завдання, був у підпорядкуванні іншої військової частини, яка не має відношення до військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 12 квітня 2023 року № 1524/1 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача - адвоката Цибрій Тетяну Володимирівну у відповідь на її запит на надання інформації від 06 квітня 2023 року № 3 щодо надання копій бойових наказів та копій рапортів (донесень) стосовно участі в бойових діях ОСОБА_1 про те, що вказані документи відсутні у військової частини НОМЕР_1 , оскільки підрозділ, в складі якого ОСОБА_1 виконував бойові завдання, був у підпорядкуванні іншої військової частини, яка не має відношення до військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 12 квітня 2023 року № 1522/1 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача - адвоката Цибрій Тетяну Володимирівну у відповідь на її запит про надання інформації від 06 квітня 2023 року № 4 про те, що за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн не нараховувалась у зв'язку із відсутністю підтверджувальних документів, натомість нараховувалась додаткова винагорода в розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць. Після надходження до військової частини НОМЕР_1 підтверджувальних документів буде здійснено донарахування додаткової винагороди.
Позивач, уважаючи порушеними свої права на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі в бойових діях за період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року, звернувся з цим позовом до суду.
Стосовно клопотань військової частини НОМЕР_2 про визнання її неналежним відповідачем у цій справі суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
За змістом пункту дев'ятого частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною четвертою статті 46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок та підстави для заміни неналежної сторони у справі визначає стаття 48 КАС України.
Так, відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Аналіз наведених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що право визначення відповідача у справі належить виключно позивачу. Будь-які зміни сторони відповідача у справі допускаються лише за умови висловлення позивачем своєї згоди (незгоди) на таку зміну. У разі якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
В уточненій позовній заяві від 03 грудня 2023 року позивач визначив як відповідача-3 військову частину НОМЕР_2 , заявивши до неї вимогу про зобов'язання надати військовій частині НОМЕР_1 необхідні підтверджувальні документи. З огляду на вказане у суду відсутні підстави для визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем у цій справі, оскільки позивач уважає, що саме військова частина НОМЕР_2 повинна відповідати за пред'явленим ним позовом у частині заявлених позовних вимог.
Крім цього, суд звертає увагу відповідача-3 на те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17 (провадження 12-78гс19), правовим наслідком пред'явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до такого відповідача за результатами розгляду справи, а не визнання неналежним відповідачем у процесі розгляду справи.
Зважаючи на викладене, підстави для задоволення клопотань військової частини НОМЕР_2 про визнання її неналежним відповідачем у цій справі відсутні.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі встановлює та визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
За змістом статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
За змістом пункту 2 Порядку № 260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги).
У пункті 8 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1), який надалі було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє й на сьогодні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови (в первинній редакції, на дату її видання) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 (яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року) в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
В решті зміст пункту 1 Постанови № 168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, у 2022 році не змінювався.
Аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168, доповненого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793, яка підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
У постанові від 25 січня 2024 року у справі № 560/1216/23 (адміністративне провадження № К/990/31928/23) Верховний Суд, аналізуючи копії телеграм від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529 та копію окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими до відома органів військового управління, з'єднань, військових частин тощо доведені рішення Міністра оборони України, прийняті з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а також Методичні рекомендації щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, які затверджені начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18 травня 2022 року, зазначив таке:
Так, телеграмою від 07.03.2022 № 248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
27. У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022 (додається, далі - Порядок).
28. Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.
29. Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- наказ (по стройовій частині);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;
- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;
- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;
- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.
30. У телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 був визначений перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».
31. Абзацом третім пункту 3 цієї телеграми наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.
32. Крім того, абзацом четвертим пункту 3 і пунктом 4 телеграми від 25.03.2022 № 248/1298 на командирів військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), покладено обов'язок надавати довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах та щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
33. Телеграмою Міністра оборони України від 18.04.2022 № 248/1529 пункт 4 телеграми від 25.03.2022 № 248/1298 і додаток № 1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що в підставах про видання довідки (додаток № 1) необхідно обов'язково зазначати документи, визначені абзацами третім або четвертим та абзацом п'ятим пункту 3 телеграми від 25.03.2022 № 248/1298.
34. 23.06.2022 Міністр оборони України видав окреме доручення № 912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01.06.2022, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 01.06.2022 не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
35. У пункті 1 вказаного окремого доручення розширено перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».
36. Водночас визначений в абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах, залишився таким самим, як у телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298.
37. Аналогічним залишився й обов'язок керівників органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення (абзац перший пункту 4 окремого доручення).
38. Алгоритм дій посадових осіб щодо документування безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах наочно розкритий у Методичних рекомендаціях щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, які затверджені начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18.05.2022 (далі - Методичні рекомендації) […].
39. У вступі до Методичних рекомендацій зазначено, що ці рекомендації визначають механізм дій посадових осіб під час заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачених пунктом 1 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298, а їхнє застосування сприятиме забезпеченню своєчасної виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.
40. Відповідно до Методичних рекомендацій документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях схематично здійснюється в такому порядку:
1) після отримання військовою частиною бойового розпорядження вищого штабу про передачу її в підпорядкування створеного угрупування військ та висування у район виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкт наказу по стройовій частині щодо вибуття особового складу, який залучено до виконання бойового завдання; командир підрозділу подає рапорт про особовий склад підрозділу, який буде виконувати отримане завдання; начальник штабу робить відповідний запис у журналі ведення бойових дій та готує проєкт бойового наказу; командир частини видає бойовий наказ (бойове розпорядження) щодо сил і засобів та порядку виконання поставлених завдань;
2) після прибуття визначених підрозділів до району ведення бойових дій та початку виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкти наказів по стройовій частині щодо прибуття в район виконання завдань визначеного особового складу; командир підрозділу виконує бойові завдання та подає рапорти (донесення, звіти) про результати виконання бойових завдань; начальник штабу робить відповідні записи у журналі ведення бойових дій; командир частини видає бойові розпорядження щодо виконання бойових завдань;
3) під час здійснення військовою частиною заходів з організації виплати додаткової винагороди за минулий місяць: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, перевіряє, зокрема, наявність документальних підстав для видачі довідок про безпосередню участь у бойових діях військовослужбовців приданого підрозділу іншої військової частини та готує проєкти відповідних довідок за формою, визначеною додатком 1 до рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298; начальник штабу підписує відповідні довідки; командир частини підписує наказ про виплату додаткової винагороди підпорядкованому особовому складу.
41. Отже, виплата відрядженому військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою), до якої відряджений військовослужбовець, безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця.
42. При цьому, якщо в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 № 248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов'язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань».
Оцінюючи в контексті наведених вище норм права та висновків Верховного Суду фактичні обставини цієї справи, установлені судом, суд зазначає таке.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Оперативно-тактичного угруповання «Суми», військової частини НОМЕР_3 навчального центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » імені князя Ярослава Мудрого Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати військовій частині НОМЕР_1 всі передбачені законодавством України документи для виплати солдату ОСОБА_1 додаткової грошової допомоги в розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року суд ураховує таке.
Суд встановив, що позивач, призваний за мобілізацією, з 13 березня 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу.
Надалі згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 березня 2022 року № 76 позивач вибув у відрядження в іншу військову частину з метою заміни курсантів Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з 30 березня 2022 року, а саме:
відповідно до витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України (по стройовій частині) від 20 травня 2022 року № 43 позивача залучено до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань. Відповідно до згаданого наказу позивача вважати таким, що прибув до сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» і приступив до виконання службових обов'язків з 07 квітня 2022 року. Підставою видання зазначеного наказу вказано: рапорт командира військової частини НОМЕР_1 (вх. ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20 травня 2022 року № 116/ОТУ «Суми»/395)
згідно з витягом із наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України (по стройовій частині) від 18 грудня 2022 року № 253 позивача належить вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» з 16 листопада 2022 року. Підставою видання зазначеного наказу вказано: бойове розпорядження Командувача ОСУВ «Північ» від 11 листопада 2022 року № 313/1823/1410т; рапорт командира взводу викладача навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону протитанкової та реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 (вх. № 116/ОТУ «Суми»/3404 від 12 грудня 2022 року).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 листопада 2022 року № 309 позивач прибув і приступив до виконання службових обов'язків з відрядження з іншої військової частини 18 листопада 2023 року.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2023 року № 51 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 31 березня 2022 року по 16 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Великописарівському районі, с. Іванівка. Підставою видання зазначеної довідки вказано, зокрема наказ командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» від 18 грудня 2022 року № 253.
З наведеного вище слідує, що в період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року позивач був відряджений до Оперативно-тактичного угруповання «Суми», де був залучений до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів цього угруповання в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань.
Отже, обов'язок документального підтвердження безпосередньої участі позивача у воєнних (бойових) діях/виконання службових (бойових) завдань та повідомлення про це у встановленому порядку військової частини за місцем штатної служби позивача покладається на Оперативно-тактичне угруповання «Суми», як угруповання, до складу сил і засобів якого позивач був відряджений у період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року.
З метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбаченого частиною четвертою статті 9, та вимог частини четвертої статті 77, статті 80 КАС України суд за клопотанням представника позивача своєю ухвалою від 12 січня 2024 року витребував в Оперативно-тактичного угруповання «Суми» та військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу військової частини НОМЕР_1 в бойових діях з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року з вказанням дислокації підрозділу та місця виконання бойових завдань підрозділом, в якому служив у цей період ОСОБА_1 .
Однак витребуваних доказів ні Оперативно-тактичне угруповання «Суми», ні військова частини НОМЕР_2 на виконання вимог ухвали суду не надали.
Водночас у своїх запереченнях проти позову (а фактично - відзивах на позовну заяву) Оперативно-тактичне угруповання «Суми» вказує, що здійснює свої повноваження на підставі рішення Головнокомандувача Збройних Сил України з 27 січня 2023 року до сьогодні та не має у своєму розпорядженні інформації про запитувані позивачем документи, які можуть бути підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди за період з квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року.
Суд критично оцінює таку позицію відповідача-2, оскільки, як встановив суд, саме на підставі наказів командира оперативно-тактичного угруповання «Суми» Збройних Сил України позивач з 07 квітня 2022 року був залучений до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів оперативно-тактичного угруповання «Суми» в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань та з 16 листопада 2022 року вибув зі складу сил та засобів цього ж угруповання.
Тому саме оперативно-тактичне угруповання «Суми», як угруповання, до складу сил і засобів якого позивач був відряджений у період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року з метою виконання службових (бойових) завдань, повинно мати у своєму розпорядженні інформацію про запитувані позивачем документи, які можуть бути підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі за вказаний період.
Відповідач-2 також вказує, що після проведення заміни (ротації) визначеного оперативного складу оперативний склад від ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із створеними та наявними у них оперативними (бойовими) документами було повернуто у розпорядження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
На такий аргумент відповідача-2 суд зазначає, що первинним відповідачем-2 у позовній заяві було вказано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, яке подало до суду відзив на позовну заяву, зазначивши у відзиві про те, що оперативно-тактичне угруповання «Суми» Збройних Сил України є тимчасово утвореним угрупованням військ (сил) рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України та не є у складі та, ба більше, у підпорядкуванні Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, а тому інформація про бойові накази (бойові розпорядження), якими визначались бойові завдання позивачу або підрозділу, в якому він проходив військову службу в період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року, у Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України не видавалися та відсутні. Командування Сухопутних військ Збройних Сил України не є розробником та розпорядником запитуваних судом та позивачем документів. Також повідомило, що необхідні документи та інформацію може мати у своєму розпорядженні оперативно-тактичне угруповання «Суми» Збройних Сил України, як орган військового управління, у процесі діяльності якого вони видавалися (розроблялися).
Тож, беручи до уваги викладене вище, ураховуючи те, що в період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року позивач був відряджений до Оперативно-тактичного угруповання «Суми», де був залучений до воєнних (бойових) дій у складі сил і засобів цього угруповання в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань, з огляду на що обов'язок документального підтвердження безпосередньої участі позивача у воєнних (бойових) діях/виконання службових (бойових) завдань та повідомлення про це у встановленому порядку військової частини за місцем штатної служби позивача покладається саме на Оперативно-тактичне угруповання «Суми», суд уважає за необхідне зобов'язати Оперативно-тактичне угруповання «Суми» надати військовій частині НОМЕР_1 усі документи, які підтверджують безпосередню участь старшого солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, та які можуть бути підставою для нарахування додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року.
Позовна вимога позивача в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_2 надати відповідні підтверджувальні документи задоволенню не підлягає, оскільки, як встановив суд вище, в період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року позивач був відряджений до Оперативно-тактичного угруповання «Суми», а також згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 30 січня 2024 року № 206 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 не зараховувався, військову службу у військовій частині НОМЕР_2 не проходив. Отже, у межах цього спору з боку військової частини НОМЕР_2 відсутні будь-які обов'язки стосовно позивача.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога, що стосується періоду з 16 листопада 2022 року по 15 грудня 2022 року, оскільки, як встановив суд вище, позивач перебував у відрядженні у складі сил та засобів Оперативно-тактичного угруповання «Суми» в період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року.
З урахуванням викладеного розглядувану позову вимогу належить задовольнити частково.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 видати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , на підставі якого здійснити доплату ОСОБА_1 100000,00 грн на місяць пропорційно до часу участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 07 квітня 2022 року по 15 грудня 2022 року, суд ураховує таке.
Насамперед суд відзначає, що відповідні документи, на підставі яких командир військової частини НОМЕР_1 (яка була штатним місцем проходження військової служби позивачем та в якій він перебував на грошовому забезпеченні у спірний період) має повноваження видавати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у збільшеному розмірі до 100000,00 грн наразі у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
У відзиві на позовну заяву, а також і в листі від 08 квітня 2023 року № 1459/2, наданому у відповідь на скаргу представника позивача - адвоката Цибрій Тетяни Володимирівни від 26 березня 2023 року, військова НОМЕР_1 вказує, що додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн позивачу не нараховувалася у зв'язку з відсутністю необхідних підтверджувальних документів. Однак після надходження до військової частини НОМЕР_1 підтверджувальних документів позивачу буде здійснено донарахування додаткової винагороди.
Отже, станом на момент розгляду цієї справи військова частина НОМЕР_1 прав позивача на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у збільшеному розмірі до 100000,00 грн не порушувала, а нереалізація таких прав позивача зумовлена допущеними порушеннями з боку іншого суб'єкта владних повноважень, впливати на поведінку якого ця військова частина не уповноважена.
Тож, за таких обставин у суду наразі відсутні підстави для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 до вчинення дій, а тому в задоволенні розглядуваної позовної вимоги належить відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (с. Нище, Зборівський район, Тернопільська область, 47224) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), Оперативно-тактичного угруповання «Суми», військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Оперативно-тактичне угруповання «Суми» надати військовій частині НОМЕР_1 усі документи, які підтверджують безпосередню участь старшого солдата ОСОБА_1 , навідника взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення навчального процесу дивізіону, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, та які можуть бути підставою для нарахування додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 07 квітня 2022 року по 16 листопада 2022 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 23 квітня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна