23 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/1310/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не призначення та невиплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наявності спеціального педагогічного стажу, позивачка звернулася до відповідача з заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, листом ГУ ПФУ у Житомирській області відмовило у виплаті відповідної допомоги, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Через відділ документального забезпечення суду 05.03.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що вказана допомога виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж, зокрема, для жінок - 30 років на таких посадах. Вказано, що за матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивачки становить 37 років 06 місяців 22 дні, з них на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в закладах та установах державної або комунальної власності 28 років 06 місяців 24 дні, а тому відсутні підстави для призначення та виплати грошової допомоги.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-16-В від 18.03.2024 та №01-19-В від 05.04.2024 у період з 25.03.2024 по 29.03.2024 та з 15.04.2024 по 19.04.2024 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі-позивач) з 15.04.2023 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому, 05.09.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 28.09.2023 за №33429-33043/Н-02/8-0600/23 позивачку повідомлено, що особам, які мають страховий стаж менше ніж 30 років на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в закладах та установах державної або комунальної власності, грошова допомога в розмірі десяти місячних пенсій не виплачується.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, остання звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058- IV).
Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058, передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посади в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України та з 15.04.2023 вперше призначено пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.
Згідно з положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року за№1788-ХІІ(надалі - Закон №1788- XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивачка на підтвердження наявного трудового стажу, в тому числі спеціального страхового стажу, подавала копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.11.1980.
Згідно з наданою копією трудової книжки позивачка у період з 15.09.1987 по 16.04.1988 працювала в Житомирському дошкільному навчальному закладі №15 на посаді вихователя; з 02.10.1989 по 05.08.1991 працювала при військовій частині НОМЕР_2 в ясла-садку № НОМЕР_3 на посаді вихователя; з 19.09.1995 по 05.07.2004 працювала в Житомирському дошкільному навчальному закладі №15 на посаді вихователя та з 07.09.2005 по 15.09.2023 працювала в комунальному закладі позашкільної освіти "Обласний еколого-натуралістичний центр" Житомирської обласної ради на посаді керівника гуртків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Так, Переліком №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), вихователь, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до пункту 3 Примітки Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
За приписами статті 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 за №1060-XII (далі - Закон №1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Як передбачено статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 за №1841-III (далі - Закон №1841-III), з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Отже, позашкільна освіта є складовою системи освіти.
Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 за №433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
У силу правового регулювання статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади, зокрема, вихователь та керівник гуртків належать до категорії педагогічних працівників.
Як встановлено судом та сторонами не заперечується спеціальний стаж позивачки становить 28 років 10 місяців 03 дні.
Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у позивача необхідного спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е» - «ж'статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи, що спеціальний стаж позивача становить менше 30 років, то у останньої відсутнє право на отримання грошової допомоги. передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
23 квітня 2024 р.