Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2024 року Справа№200/1911/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 045550022586 від 30.11.2023, в якому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати стаж ОСОБА_1 з 01.09.1987 по 08.06.1988 на підставі трудової книжки НОМЕР_1 та з 21.08.2006 по 04.11.2019, як пільговий, згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з 28.11.2023, із врахуванням рішення суду та згідно Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ.
В обґрунтування позову вказано, що позивачка на час звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мала страховий стаж достатній для призначення пільгової пенсії.
Однак спірним рішенням відповідача позивачці відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки вона не досягла пенсійного віку ту зв'язку із відсутністю необхідної кількості пільгового стажу.
Вважаючи такі висновки органу пенсійного фонду протиправними, позивачка звернулась до суд за захистом порушеного права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У встановлений судом строк, відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.
28.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності, спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За наслідками розгляду заяви позивачки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято оскаржуване рішення від 30.11.2023 №045550022586 про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає: 27 років 02 місяці 08 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 06 років 06 місяців 14 днів.
Щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1987 по 08.06.1988, управлінням зазначено, що час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії від 28.11.2023 надала трудову книжку серії НОМЕР_2 від 24.06.1988, з якої не вбачається дата видачі диплому. Окремо диплом ОСОБА_1 не надавала.
Враховуючи вищенаведене, управлінням правомірно не зараховано позивачу період навчання, оскільки з наданих документів не вбачається дата видачі диплому.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 21.08.2006 по 04.11.2019, Головне управління зазначає, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами.
До заяви про призначення пенсії, позивачем були надані довідки уточнюючі пільговий характер роботи за періоди роботи з 21.08.2006 по 04.11.2019, де вказано, що вона працювала на гальванічних ваннах ціаністого міднення, цинкування, ваннах травлення, кадміювання, знежирення ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно частково зараховані періоди роботи з 21.08.2006 по 04.11.2019 на ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідною умовою для призначення пенсії є досягнення 55 років та наявність пільгового стажу 10 років, а станом на момент звернення ОСОБА_1 до управління з заявою про призначення пенсії позивачці виповнилося 53 роки та наявний пільговий стаж 6 років 6 місяців.
При цьому, згідно спірного рішення, підставою для відмови у призначенні пенсії є відсутність необхідного пільгового стажу 10 років та віку 55 років.
Отже, виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, управлінням доведено правомірність дій, а тому, правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
28.11.2023 позивачка звернулась до територіального органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045550022586 від 30.11.2023 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” за Списком №2 з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15, яке мотивоване відсутністю достатньої кількості пільгового стажу за Списком №2 та страхового стажу.
У матеріалах справи наявний розрахунок стажу для призначення пенсії, з якого судом установлено, що позивачці не зараховано наступні спірні періоди з 01.09.1987 по 08.06.1988 навчання, період з 21.08.2006 по 04.11.2019 зарахований частково, а саме за 2006 рік - 11 місяців 06 днів; за 2007 рік - 09 місяців 00 днів; за 2008 рік - 10 місяців 14 днів; за 2009 рік - 07 місяців 08 днів; за 2010 рік - 07 місяців 09 днів; за 2011 рік - 09 місяців 01 день; за 2012 рік - 09 місяців 07 днів; за 2013 рік - 09 місяців 04 днів; за 2014 рік - 06 місяців 04 днів; за 2016 рік - 0 місяців 11 днів; за 2017 рік - 02 місяці 08 днів; за 2018 рік - 03 місяців 17 днів; за 2019 рік - 03 місяців 12 днів з урахуванням довідок від 17.12.2019 № 86-1, № 86-2.
Наявна у матеріалах трудова книжка позивачки серія НОМЕР_2 від 24.06.1988, містить, зокрема, такі записи щодо спірних періодів:
№ бн навчання СПTУ-17 з 01.09.19887 по 08.06.1988 диплом №122788
№ 9 - з 21.08.2006 прийнята в цех -6 учнем гальваніка росп. 1661 від 17.08.2006,;
№ 13 - з 04.11.2019 звільнена у зв'язку із скороченням чисельності працівників нак. 1413 від 04.11.2019.
Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 15.03.2024, у індивідуальних відомостях про застраховану особу стаж роботи підтверджують характер роботи позивача у період з 2006 року по жовтень 2019 року.
Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю необхідних 10 років пільгового стажу та не досягненням відповідного віку для призначення пенсії. Одночасно позивач оскаржує не зарахування до стажу періоду навчання.
За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На дату видачі трудової книжки та її заповнення, порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена 20.06.1974 №162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (Інструкція № 162).
Пунктом 1.1. визначено, що Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Відповідно до пунктів 2.2., 2.3., 2.5 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
Всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984".
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.
Пунктом 2.10. Інструкції №162 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Освіта - середня, середня спеціальна та вища - вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома).
Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).
Професія чи спеціальність записується у трудовій книжці на підставі документа про освіту чи іншого належно оформленого документа.
Відповідно до п.2.11. Інструкції №162 після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
За вимогами п. 2.13. Інструкції №162 у графі 3 розділу " Відомості про роботу " як заголовка пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 вказується дата прийому на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнято або призначено в такий цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій робітників; для службовців - відповідно до найменувань посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
Аналогічні положення наведені також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 (Інструкція №58)
Дослідивши зміст трудової книжки позивача судом встановлено, що вона містить відомості про період навчання позивачки та номер диплому, щодо відсутності дати видачі диплому суд наголошує на тому, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивачку права на включення спірного періоду до страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд зазначає, що відсутність у трудовій книжці позивача дати видачі диплому не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Разом із тим, суд не розглядає питання щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу, як передбачено ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», оскільки дане питання не було предметом розгляду відповідача на час ухвалення спірного рішення та є передчасним.
Крім вказаного суду не надано доказів, що відповідачем на дотримання вимог Пункту 4.2 Порядку позивачці надавався на дооформлення відповідний тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.
Щодо часткового не зарахування спірного періоду з 21.08.2006 по 04.11.2019.
Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 21.08.2006 по 04.11.2019 працювала на посаді, яка передбачена списком 2 та який до речі частково зарахований відповідачем згідно наданих довідок.
Суд наголошує, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.
Окрім того, з незрозумілих суду причин відповідачем не перевірялися відомості по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, де як встановлено судом, наявні відомості щодо обліку стажу позивачки за спірний період по спеціальному стажу.
Стосовно відмови з підстав недосягнення відповідного віку для призначення пенсії.
У постанові від 03.11.2021 (справа №360/3611/20) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий правовий висновок:
«Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV».
На підставі викладеного, доводи позовної заяви у цій частині є правомірними та позивачка, досягши 50 років та маючи певну кількість відповідного стажу й, відповідно, досягла пенсійного віку з огляду на рішення № 1-р/2020 Конституційного Суду України.
Ураховуючи викладене позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірний період навчання з 01.09.1987 по 08.06.1988 та період з 21.08.2006 по 04.11.2019, в тій частині який не був зарахованій відповідачем, як пільговий згідно трудової книжки НОМЕР_1 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні. Зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії із врахуванням рішення № 1-р/2020 Конституційного Суду України та правової оцінки суду викладеної у даному рішенні.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 8 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.11.2023 № 045550022586 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1987 по 08.06.1988 на підставі трудової книжки НОМЕР_1 та період з 21.08.2006 по 04.11.2019, в тій частині, який не був зарахованій відповідачем, як пільговий, згідно трудової книжки НОМЕР_1 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.11.2023 із врахуванням оцінки, наданої судом у рішенні та згідно Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2024 року.
Суддя І.В. Буряк