23 квітня 2024 рокуСправа №160/31636/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0742004-2411-0465- НОМЕР_1 щодо сплати ОСОБА_1 за 2021 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 3095,60 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21.09.2023 було складено та підписано посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення №0742004-2411-0465- НОМЕР_1 щодо сплати ОСОБА_1 за 2021 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 3095,60грн. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 від 21.09.2023, вважає його протиправним, оскільки ОСОБА_3 не мала повноважень на складання та підписання податкового повідомлення-рішення від імені контролюючого органу. Виходячи з імперативної норми ч.4 ст.95 ЦК України, будь-який керівник ГУ ДПС у Дніпропетровській області (як керівник філії ДПС України) має право діяти виключно від імені ДПС України, та, відповідно, здійснювати через керований відокремлений підрозділ реалізацію всіх або окремо визначених повноважень і функцій ДПС на території Дніпропетровської області виключно на підставі відповідної довіреності, виданої юридичною особою. У відповідь на адвокатський запит вих.№169 від 15.11.2023 року ДПС України не надало документарних підтверджень щодо наявності відповідних довіреностей, виданих юридичною особою на ім'я конкретних керівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області. За таких обставин, підписання ОСОБА_4 (як нібито уповноваженою особою контролюючого органу) податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0742004-2411-0465- НОМЕР_1 щодо сплати ОСОБА_1 за 2021 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 3095,60 грн. є фактичною протиправною спробою примусу ОСОБА_1 до дій, що не передбачені законодавством. Позивач вказує, що не має встановленого законодавством обов'язку щодо сплати податків на підставі податкового рішення, що не оформлено у встановлений законодавством України спосіб та не створює відповідних юридичних наслідків через відсутність підпису особи контролюючого органу, належно уповноваженої відповідно до законодавства України на підписання податкових рішень-повідомлень, що складаються від імені контролюючого органу, є порушенням соціальних прав позивача зі сторони контролюючого органу щодо застосування до неї належної правової процедури визначення зобов'язань для сплати загальнообов'язкових платежів, що призвело до протиправного збільшення її грошових зобов'язань перед бюджетом всупереч вимогам статті 19 Конституції України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 адміністративна справа розподілена судді Лозицькій І.О.
Ухвалою суду від 06.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/31636/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для надання суду разом з відзивом на позов: належним чином завірені копії підтверджуючих документів щодо наявності/відсутності у власності позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) об'єктів житлової нерухомості, зокрема, інформації про адресу, місцезнаходження такої, її площі, ставки та надані пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ухвалою суду від 06.12.2023 у задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
08.12.2023 від представника позивача адвоката Негольшова С.М. надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою суду від 08.12.2023 заяву представника позивача адвоката Негольшова С.М. про відвід судді Лозицькій І.О. в адміністративній справі визнано необґрунтованою, матеріали справи передано для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою суду від 12.12.2023 (суддя Тулянцева І.В.) у задоволенні заяви представника позивача адвоката Негольшова С.М. про відвід судді Лозицької І.О. в адміністративній справі №160/31636/23 відмовлено.
Адміністративну справу передано для продовження розгляду.
14.12.2023 суддею Лозицькою І.О. заявлено про самовідвід.
Ухвалою суду від 14.12.2023 задоволено заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. в адміністративній справі №160/31636/23, відведено від розгляду адміністративної справи суддю Лозицьку І.О., справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
15.12.2023 розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 823д від 15.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/31636/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 справу передано на розгляд судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою суду від 20.12.2023 адміністративну справу №160/31636/22 прийнято до провадження, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду роз'яснено учасникам справи, що розгляд справи починається спочатку, зважаючи на що встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (в разі необхідності), а позивачу - відповіді на відзив протягом п'яти днів з отримання відзиву.
Також, ухвалою суду від 20.12.2023 витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0742004-2411-0465-UA12020010000033698; докази на підтвердження повноважень Інни Тихоненко на підписання податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
21.12.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у приватній власності позивача перебувають будівлі та споруди, загальною площею 6214,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1. Право власності з 15.07.2016; право власності припинено 30.11.2021 року; житловий будинок, загальна площа 245,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1, право власності з 27.11.2017; квартира, загальна площа 77,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1,право власності з 16.04.2014.Контролюючим органом під час розрахунку розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків. у тому числі їх часток). - на 180 кв. метрів (у податковому повідомленні-рішенні стовпчик №8). На підставі відомостей Державного реєстру речових прав контролюючим органом здійснено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач, фізичними особами, які є власниками об'єктів, за 2021 роки та прийнято податкове повідомлення-рішення №0742004-2411-0465-UА12020010000033698 від 21.09.2023 за 2021 рік у в розмірі 3095,60 грн., за об'єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_4 , яке вручено позивачу. Доводи позивача про неправомірність вказаного податкового повідомлення-рішення безпідставні, оскільки докази щодо повноваження на право підпису оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можуть бути в якості належного та допустимого доказу правомірності/протиправності самого формування оскаржуваного рішення на підставі ст. 266 ПК України та перевірки судом факту наявності у власності позивача об'єктів житлової нерухомості. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної проведено відповідно до чинного законодавства.
25.12.2023 відповідачем подана заява, в якій зазначив, що до відзиву були долучені витребувані ухвалою суду від 20.12.2023 докази.
25.12.2023 відповідачем подані додаткові докази у справі, а саме: наказ від 21.07.2022р. №1082-о;наказ від 14.12.2022 №1842-о; наказ від 27.03.2023р. №322-о.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , документована паспортом громадянина України (ID НОМЕР_3 , виданий 14.04.2017, орган видачі 1211,реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_4 , згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником:
з 15.07.2016 будівлі та споруди (об'єкти житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 977011712101) загальною площею 6214,6кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1, право власності припинено 30.11.2021.
з 27.11.2017 житлового будинку (об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 1217484712237), загальна площа 245,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1;
з 16.04.2014 квартири (об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 344344412101), загальна площа 77,6кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1.
21.09.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.7.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0742004-2411-0465-UA12020010000033698від 21.09.2023, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості», код плажету 18010200, за 2021 рік на суму 3095,60 грн. за об'єкт житлової нерухомості: квартира, адреса: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності - 16.04.2014, загальна площа - 77,6кв.м.
Копія податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 від 21.09.2023направлена рекомендованим листом позивачу на адресу: АДРЕСА_3 , та отримана 04.10.2023, згідно із рекомендованим поштовим відправленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при обчисленні суми податку за 2021 рік застосована пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на 180кв.м., ставка податку - 1,5%, питома вага площі об'єкта 0,240, сума податку за період за 2021 рік становить: 257,97грн.х12=3095,60грн.
15.11.2023 представник позивача адвокат Негольшов С.М. звернувся до Державної податкової служби України із адвокатським запитом, в якому просив надати довіреності ДПС України на підтвердження повноважень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підписання податкових повідомлень рішень у 2022 та 2023 роках, відповідно.
Листом від 17.11.2023 №34293/6/99-00-24-02-03-06 Державною податковою службою України надано відповідь на запити адвоката, в тому числі, від 15.11.2023, щодо підтвердження повноважень на підписання податкових повідомлень-рішень та повідомлено, що начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) очолює ГУ ДПС, здійснює загальне керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, підписує накази ГУ ДПС, має право надавати посадовим (службовим) особам ГУ ДПС (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, у межах повноважень, визначених цим положенням та у порядку, встановленому окремим наказом ДПС, зокрема, на підписання у межах компетенції запитів, листів, листів-відповідей, індивідуальних податкових консультацій, повідомлень та прийняття податкових повідомлень-рішень, здійснює інші повноваження, визначені законом.
Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2023 № 0742004-2411-0465- НОМЕР_1 , вважаючи його протиправним, оскільки у посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інни Тихоненко відсутні повноваження на підписання податкового повідомлення-рішення, звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
За змістом пункту 10.1 статті 10, пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є податком на майно та належить до місцевих податків.
Стаття 266 ПК України регулює питання, пов'язані з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, згідно із підпунктом 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
В силу положень підпункту 266.3.1 статті 266 цього ж кодексу базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до положення підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пунктом 266.4 статті 266 ПК України визначені пільги із сплати податку.
Так, за умовами підпункту 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Згідно із підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому, саме власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні та юридичні особи) є платниками цього податку. Для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган використовує: (1) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; або (2) відомості з оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документи на право власності; або (3) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документів, наданих платником, у сукупності.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27.02.2024 у справі №440/9997/22.
В межах спірних правовідносин питання полягає у правомірності податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 21.09.2023 №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», код плажету 18010200, за 2021 рік на суму 3095,60 грн. за об'єкт житлової нерухомості - квартира (адреса: АДРЕСА_3 ).
Підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, стали дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 у звітному 2021 році є власником будівель та споруд (об'єкти житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 977011712101) загальною площею 6214,6кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1 (право власності припинено 30.11.2021), житлового будинку (об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 1217484712237), загальна площа 245,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 , частка власності 1; та квартири (об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкта 344344412101), загальна площа 77,6кв.м., адреса: АДРЕСА_3 , частка власності 1.
При цьому, з розрахунку грошового зобов'язання вбачається, що при обчисленні суми податку за 2021 рік застосована пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на 180кв.м. відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України.
Суд зазначає, що позивач не заперечує, що є власником вказаних об'єктів житлової нерухомості, які підлягають оподаткування в силу положень статті 266 ПК України, та не є предметом спору сума нарахованого податку.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач у позові вказує на єдину підставу - на відсутність повноважень у посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інни Тихоненко на підписання податкового повідомлення-рішення.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Податковим кодексом України визначено, що податкове повідомлення-рішення -це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення (пункт 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204)).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема, а формою «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).
Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов'язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу(пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1204).
Отже, законодавцем чітко визначено, що податкове повідомлення-рішення складається відповідним структурним підрозділом та підписується керівником (виконувачем його обов'язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
При цьому, уповноважена особа контролюючого органу - це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку передбаченому Кодексом (підпункт 14.1.1371 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення). Начальник ГУ ДПС очолює ГУ ДПС, здійснює загальне керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; розподіляє обов'язки між своїми заступниками за погодженням із Головою ДПС; підписує накази ГУ ДПС; має право надавати посадовим (службовим) особам ГУ ДПС (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, у межах повноважень, визначених цим положенням та у порядку, встановленому окремим наказом ДПС, зокрема на: підписання у межах компетенції запитів, листів, листів-відповідей, індивідуальних податкових консультацій, повідомлень, книг обліку доходів, книг обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, довідок, податкових вимог, інкасових доручень, висновків, електронних висновків/електронних повідомлень, реєстраційних посвідчень про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, реєстрів, витягів з реєстрів, заяв до органів реєстрації та державної виконавчої служби, направлень на проведення перевірок, ліцензій (дублікатів ліцензій) та додатків до них (дублікатів додатків) на роздрібну та оптову торгівлю підакцизними товарами, зберігання пального; актів, звітів, договорів-доручень, прийняття податкових повідомлень-рішень, взяття на облік, погашення та опротестування податкових векселів, прийняття інших рішень та підписання інших документів у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, законами України, порядками, положеннями та інструкціями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та ДПС, здійснює інші повноваження, визначені законом.
Як вбачається з матеріалів справи, в графі податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 «керівник (виконуючий обов'язки (заступник керівника, уповноважена особа)» зазначена ОСОБА_3 , податкове повідомлення-рішення містить підписано такої особи та скріплено печаткою Головного управління ДПС у Дніпропетровської області.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконуючим обов'язки Голови Державної податкової служби України є Тетяна Кірієнко.
Наказом від 21.07.2022 року №1082-о в.о. голови Державної податкової служби України Тетяною Кірієнко покладено на ОСОБА_5 , заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, виконання обов'язків начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 22 липня 2022 року, з правом підпису фінансових документів.
Наказом від 31.08.2022 року №392 в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мариною Твердохлєб уповноважено начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інну на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, прийняття податкових-повідомлень рішень про визначення грошових зобов'язань, зокрема, пунктом 266.7 статті 266 ПК України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом норм та встановлених обставин, доводи позивача про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підписано не уповноваженою на це особою, а відтак відсутній обов'язок щодо сплати податків на підставі рішення, що не оформлено у встановлений законодавством спосіб та не створює відповідних юридичних наслідків через відсутність підпису особи контролюючого органу, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного рішення, які стверджує позивач.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За вказаних обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0742004-2411-0465-UA12020010000033698 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова