23 квітня 2024 рокуСправа №160/4003/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.02.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550020604 від 05.12.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «ДНІПРОШИНА» згідно Довідки №466 від 08.01.2013 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 27 червня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 червня 2023 року, у віці 44 роки 11 місяців, Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з особистою заявою і документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. 04.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву Позивачки, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №045550020604, яким відмовлено їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернулась до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/22638/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045550020604 від 04.07.2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час визначення пільгового стажу ОСОБА_1 врахувати архівну довідку №4/5-570 від 30.05.2023р та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, подану 27.06.2023р, з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні. Вказане рішення набрало законної сили та позивачка знов звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виконання рішення суду та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Однак, здійснивши розрахунок пільгового стажу за Списком №1, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550020604 від 05.12.2023 року позивачці було відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що стаж її роботи за Списком №1 складає 7 років 4 місяці 7 днів. Вважаючи розрахунок пільгового стажу помилковим та таким, що не відповідає дійсності, позивачка додатково надала Відповідачу Довідку №466 від 08.01.2013 року, яка видана ВАТ «ДНІПРОШИНА» та підтверджує достатність пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. 17.01.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь №3493-56426/К-01/8-0400/24, в якій зазначено, що у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову від 05.12.2023 за № 045550020604 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Довідка від 08.01.2013 №466, яка видана ВАТ «Дніпрошина» відсутня в матеріалах пенсійної справи. Позивачка вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними та необґрунтованими, оскільки це порушує вимоги чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 04.03.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувані матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 .
10.04.2024 до суду через систему «Електронний суд» разом з витребуваними матеріалами, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилався на те, що позивач 27.06.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно пункту 1 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року по справі № 160/22638/23 за позовом ОСОБА_1 заяву позивача від 27.06.2023 повторно розглянуто щодо врахування архівної довідки №4/5-570 від 30.05.2023 для визначення пільгового стажу при призначенні пенсії за віком відповідно до пункту першого частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вік заявника на дату звернення 44 роки 11 місяців. Страховий стаж особи становить 31 рік 1 місяць 1 день, в тому числі стаж роботи за списком №1 складає 7 років 4 місяці 7 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви: пільговий стаж враховано згідно архівної довідки №4/5-570 від 30.05.2023 з урахуванням рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.07.2023 № 15. Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації - після досягнення 50 років і при стажі не менше 20 років у жінок, з них не менше 07 років 06 місяців на зазначених роботах. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника механізм підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, затвердженим постановою правління Пенсійного
фонду України 10.11.2006 року № 18-1. Відповідно до вищезазначеного Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що створюються при Головних управліннях Пенсійного фонду України в областях, містах Києві та Севастополі. Разом з тим, позивач на дату звернення не досягла віку передбаченого п.1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, а саме: 50 років. Таким чином, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах
за списком № 2 з підстав відсутності стажу на пільгових умовах та недосягнення необхідного пенсійного віку.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 червня 2023 року, позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з особистою заявою і документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
04.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивачки, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №045550020604, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах незаконними позивачка оскаржила вказану відмову до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/22638/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045550020604 від 04.07.2023 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час визначення пільгового стажу ОСОБА_1 врахувати архівну довідку №4/5-570 від 30.05.2023р;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, подану 27.06.2023р., з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративної суду від 04.10.2023 року у справі № 160/22638/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву від 27.06.2023 та прийнято рішення від 05.12.2023 за №045550020604 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку.
Відповідно до рішення від 05.12.2023 за №045550020604 страховий стаж особи становить 31 рік 1 місяць 1 день, в тому числі стаж роботи за списком №1 складає 7 років 4 місяці 7 днів.
Отже, спір між сторонами виник з підстав не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та недосягнення позивачем пенсійного віку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.11.2000 вбачається, що вона займала наступні посади:
- 18.11.2000 - прийнята у підготовчий цех велико-габаритних шин учнем оператора по виготовленню резинових сумішей - (запис №2, Наказ к-276 від 17.11.2000р);
- 24.02.2001 - переведена у підготовчий цех виробництва велико-габаритних шин оператором по виробництву резинових сумішей четвертого розряду - (запис №3, Наказ к-208 від 17.11.2001р);
- 10.06.2002 - переведена у підготовчий цех виробництва велико-габаритних шин водієм навантажувача по третьому розряду - (запис №4, Наказ к-279 від 11.06.2002р);
- наказом №193 від 13.07.2006 робоче місце атестовано та надано право на пільгову пенсію по списку №1 - (запис №5);
- 21.07.2006 - переведена у підготовчий цех водієм вантажника по третьому розряду - (запис №6, Наказ №2258 від 30.06.2006р);
- наказом №384р від 18.08.2006 робоче місце атестовано та надано право на пільгову пенсію по списку №1 - (запис №7);
- наказом №213р від 26.08.2006 робоче місце атестовано та надано право на пільгову пенсію по списку №1 - (запис №8);
- 04.02.2003 - звільнена по п.1 ст.40 КЗоТ України (ліквідація підприємства) - (запис №9, Наказ №140-7 від 21.01.2013).
Відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_2 за результатами атестації робочих місць за умовам правці підтверджено право позивача на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
В зазначені періоди роботи позивача діяли Списки №1, затверджені Постановою КМУ від 11.03.1994р. №162 та Постановою КМУ від 16.01.2003 за №36.
Згідно пункту 4 розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1, затвердженого Постанови Кабінету міністрів України від 11.03.1994, правом на пільгову пенсію користуються робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у виробництвах і роботах хімікатів для хімікатів: для гуми, каучуку, сільського господарства, садівництва, медичних препаратів, бензинів, мастил, трансформаторних масел для боротьби з пилом, флотореагентів, пластичних мас, штучних волокон, для кольорової, чорно-білої кінофотоплівки, паперу для кінофотопромисловості.
Відповідно до підрозділу А, код 1080А010 розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку №1, затвердженого постановою постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники, керівники і фахівці зайняті в гумовому, гумотехнічному і шинному виробництвах на дільницях: підготовчих, підготовки сировини, вулканізації, виготовлення клеїв для гуми.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із абзацом 1 пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Абзацом 2 пункту 20 Порядку № 637 (у редакції, чинній на дату складання довідок, наданих позивачем до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії) визначено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Так, до матеріалів справи позивачем надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за №466 від 08.01.2013, виданої ВАТ «ДНІПРОШИНА», з якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Дніпропетровському шинному заводі, у період:
- з 10.07.2002 по 15.01.2003 виконувала роботу з особо шкідливими умовами праці на шинном виробництві, у підготовчому цеху, за професією водій навантажувача з повним робочим днем, що передбачено Списком №1, розділ VIII «Хімічне виробництво», підрозділ А п.1, код КП 8334 ДК 003:2010 Постановою КМУ від 11.03.1994 за №162;
- з 16.01.2003 по 30.09.2008 за професією водій навантажувача з повним робочим днем, що передбачено Списком №1, розділ VIII «Хімічне виробництво», підрозділ А 8А, 8А.1, код КП 8334 ДК 003:2010 Постановою КМУ від 16.01.2003 за №36;
- з 01.10.2008 по дату видачі довідки (08.01.2013) працювала не в повному режимі на посаді водія навантажувача, пільговий стаж по списку №1 з жовтня 2008 по листопад 2012 складає 1 рік 03 місяці 02 дні, робота передбачена Списком №1, розділ VIII «Хімічне виробництво», підрозділ А 8А, 8А.1, код КП 8334 ДК 003:2010 Постановою КМУ від 16.01.2003 за №36.
Суд, досліджуючи уточнюючу довідку №466 від 08.01.2013, встановив, що вона оформлена у відповідності до Порядку № 637 та містить всю необхідну інформацію про роботу позивача в умовах, що дають право на отримання пільгової пенсії, а отже має бути врахована пенсійним органом під час вирішення питання про призначення позивачці пільгової пенсії.
Також, з наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунку стажу ОСОБА_1 вбачається, що періоди роботи у ВАТ «ДНІПРОШИНА» з жовтня 2008 по листопад 2012 відповідно до довідки №466 від 08.01.2013 зараховані частково.
Отже, трудова книжка та надана позивачем довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній містять всі необхідні записи для вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо висновку, викладеного у рішення від 05.12.2003 за №045550020604, щодо недосягнення пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991(далі - Закон №1788-XII від 05.11.1991, у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII від 02.03.2015) віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали у період з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року набували право на пенсію по досягненню 50 років.
Закон №213-VIII від 02.03.2015 р. набув чинності з 01.04.2015 р.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058-IV від 09.07.2003 (станом на 01.04.2015) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, після набуття чинності нормами Закону №1058-IV (в редакції, чинній з 02.03.2015) правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII.
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII від 03.10.2017), яким текст Закону №1058-IV від 09.07.2003 доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, Законом №2148-VIII від 03.10.2017 у новій редакції викладений пункт 2розділу XV Закону №1058-IV від 09.07.2003 р., де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 р. (у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, як зокрема: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII від 03.10.2017 р. наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017 р.
Таким чином, з 01.10.2017 р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII від 05.11.1991 р. у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 р. та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 р. у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 р.
Положення згаданих законів щодо умов призначення пенсії за віком були повністю ідентичними.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Пунктом першим резолютивної частини цього Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 р.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 р. стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини даного Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 року застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 р. для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".
Таким чином, з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт "а"статті 13 Закону №1788-XII від 05.11.1991року у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015, та пункт 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 р. у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 р.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII від 05.11.1991 р. у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015 р., та 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 р. у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 р.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи положення частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а від так підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
В той час, враховуючи правову позицію рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 позивач має право на призначення пенсії при досягненні 45-річного віку у відповідності до п. «а» статті 13 Закону №1788-XII, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045550020604 від 04.07.2023 року в цій частині підлягає скасуванню.
Крім того, висновок пенсійного орану викладений у рішенні від 05.12.2023 за №045550020604 прийнятого за результатами повторного розглянуто заяви від 27.06.2023 щодо недосягнення пенсійного віку був визнаний рішенням суду від 04.10.2023 у справі №160/22638/22 протиправним.
Щодо звернення позивача з заявою 27.06.2023 у віці 44 років 11 місяців, суд зазначає, що відповідно до п.1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.9 Порядку № 22-1, зокрема, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на веб-порталі.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертаючись з заявою про призначення пенсії 27.06.2023 діяла в межах та у спосіб визначеним законом.
Враховуючи вищевикладене, позові вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550020604 від 05.12.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.
Також, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «ДНІПРОШИНА» згідно Довідки №466 від 08.01.2013 року.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 27.06.2023, в задоволенні цих вимог слід відмовити з наступних підстав.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок пільгового стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, лише після встановлення наявності у позивача пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області має вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що питання призначення позивачу пенсії за віком вирішувалось саме відповідачем, і при обрахунку пільгового стажу не були враховані усі періоди роботи позивача, а отже суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, подану 27.06.2023р., з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211грн. 20коп., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.3464090245.1 від 11.02.2024.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211грн. 20коп. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550020604 від 05.12.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 ОСОБА_1 періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «ДНІПРОШИНА» згідно Довідки №466 від 08.01.2013 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, подану 27.06.2023р., з урахуванням висновків суду, наведених в цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець